Рішення № 11358060, 20.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

20.05.10                                                                       Справа№ 11/77

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

по справі за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Інтервіндоус», с.Підберізці, Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 5019,81грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Алексеєнко А.А.-юр.предст. згідно доручення від 22.09.2009року

від відповідача: не з»явився

Стороні, яка бере участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба звернулося до господарського суду Львівської області із позовом про стягнення із Приватного підприємства «Інтервіндоус»5019,81боргу, з яких: 4773,20грн. – основна заборгованість, та 246,61грн.-пеня.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідач в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір № 84 від 01.07.2004року на надання телекомунікаційних послуг, на підставі якого позивач зобов»язався надати відповідачу послуги, а саме: виділити телефонні номери, забезпечивши телефонним зв»язком, відповідно до умов договору, за що останній зобов»язався здійснювати оплату.

На виконання умов договору з 1 лютого по 31 грудня 2009року відповідачу були надані телекомунікаційні послуги в наступному об»ємі:

- абонплата за користування телефонними апаратами-873,82грн.

- міжміські телефонні розмови (кількість 3437) –5200,39грн.

Відповідно до п.п.1.2.1 замовник зобов»язався оплачувати послуги зв»язку згідно з діючими «Граничними тарифами на основні послуги зв»язку», які затверджені наказом Держкомзв»язку України від 07.06.2002року № 120 та змінами, які затверджені наказом Держкомзв»язку України від 09.10.2003року № 193.

Для одержання послуг зв»язку «Замовник»щомісячно, до 20 числа поточного місяця, оплачує «Виконавцю» авансовою системою оплати їх вартість у розмірі не менше суми за надані послуги у попередньому розрахунковому періоді з наступним перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковий період (п.2.2.договору).

Позивачем щомісячно виставлялись рахунки відповідачу (копії рахунків долучено до матеріалів справи).

Відповідачем не здійснено повну оплату наданих йому телекомунікаційних послуг, внаслідок чого станом на 01.03.2010року у нього виникла заборгованість в розмірі 4773,20грн.

Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано передбачену п.2.3 договору пеню в розмірі 246,61грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 5019,81грн.

Дану суму відповідач не заперечує. Про що був підписаний Акт звірки взаєморозрахунків.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

01.07.2004року сторони уклали договір про надання телекомунікаційних послуг № 84, на підставі якого позивач з 1.02.2009року по 31.12.2009року надавав відповідачу певні послуги вартість яких 6074,21грн., за що відповідачу були виставлені відповідні рахунки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості отриманої продукції.

Відповідно до п. 2.2. договору для одержання послуг зв»язку «Замовник»щомісячно, до 20 числа поточного місяця, оплачує «Виконавцю»авансовою системою оплати їх вартість у розмірі не менше суми за надані послуги у попередньому розрахунковому періоді з наступним перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковий період.

Проте, Відповідач на власний розсуд та ризик, повної оплати послуг не здійснив, внаслідок чого заборгував позивачу станом на 01.03.2010року 4773,20грн.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки щодо оплати не виконав чим порушив свої обов'язки за Договором.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов»язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов’язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.

Таким чином, позивач просить суд стягнути із відповідача передбачену п.2.3. договору пеню в розмірі 246,61грн.

Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі [контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного сторонами договору (п.2.3) передбачено, що при ненадходженні плати понад встановлений вище термін «замовник»сплачує «Виконавцю»пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.

Таким чином, підписавши договір без будь-яких зауважень, відповідач у відповідності з п.3 ст.181 ГК України, погодився з його умовами, у тому числі і застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Згідно вимог ст. ст. 32. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Інтервіндоус», вул. Галицька, с.Підберізці, Пустомитівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 32923120) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»в особі Філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба», вул. Липинського, 12, м.Львів (код ЄДРПОУ 26112972) 4773,20грн. основного 246,61грн. пені, 102.00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя