Рішення № 11358036, 23.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

23.06.09                                                                                           Справа№ 16/84

Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук при секретарі О.Шереметі розглянувши матеріали справи за позовом: Дочірнього підприємства „Стратос-Захід”, м. Дрогобич

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ Княжий Дар”, м.Львів

про стягнення 85523грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача –Горбунов В.Ю.-представник

від відповідача - не з”явився

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Дочірнього підприємства „Стратос- Захід”, м. Дрогобич до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Княжий Дар”, м. Львів про стягнення 85523грн. заборгованості, в тому числі 58157 грн. основного боргу, 14455грн. пені та 12911 інфляційних витрат.

          Ухвалою суду від 01.06.2009р.прийнято даний позов, порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду . Представник позивача в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, докази витребувані судом представив.

          Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, у судове засідання не з’явився хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4378123, жодних клопотань чи заяв від відповідача на адресу суду не поступало.

          Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив :

          20 лютого 2008 року між Дочірнім Підприємством «Стратос-Захід», м.Дрогобич (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Княжий Дар”, м.Львів ( покупець) укладено договір № 20/02/08 Д, згідно до умов якого постачальник зобов”язується передати товар у власність покупцеві, а останній прийняти та оплатити його на умовах , визначених даним договором.

          Згідно до п.п.2.1,3.1,3.3,6.1 договору № 20/02/08 Д від 20.02.08р. кількість товару, що постачається, його асортимент, вказується в накладних, які є невід”ємною частиною договору і складені на основі письмової заявки покупця: при цьому сторони погодились у здійсненні заявки на постачання товару. Ціна товару вказується в накладних на кожну партію товару. Покупець зобов”язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1(одного) банківського дня ( для цукор),5 (п”яти) банківських днів (для бакалія) від дня здійснення поставки. Приймання товару за кількістю відбувається згідно із видатковими накладними, а по якості - відповідно до ГОСТІВ.

          Позивач зазначає, що на виконання умов договору № 20/02/08 Д від 20.02.08р. Дочірнім Підприємством «Стратос-Захід», м. Дрогобич поставлено товар Товариству з обмеженою відповідальністю „Княжий Дар”, м. Львів на загальну суму 75350грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-00126 від 20.02.08р.

          26 лютого 2008 року ТзОВ ”Княжий Дар” здійснив повернення частини товару ДП ”Стратос-Захід”, м. Львів, на загальну суму 17 тисяч 193 гривні, що підтверджується накладною на повернення за № ВН-0000003 від 26 лютого 2008 року . Відповідач своїх зобов”язань щодо оплати згідно укладеного договору не виконав, оплати за поставлений товар не провів, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 58157грн.

          ДП «Стратос-Захід » 07 квітня 2008 року надіслано відповідачу листом-вимогу за № 52, який отримано відповідачем 10 квітня 2008 року згідно поштового повідомлення за № 161845, однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

          За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.           Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

          Станом на день прийняття рішення заборгованість з основного боргу відповідачем не погашена і становить 58157грн., що підтверджується довідками Дрогобицької філії ВАТ”Кредобанк” №09-816/09 від 19.06.09р. та Відділення при ФЛРУ АТ”Індекс-банк” у м.Дрогобичі №30/31-07 від 22.06.09р.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В силу ст.216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно до п.7.1 договору №20/02/08Д від 20.02.08р. за невиконання умов договору винна сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов”язання за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи положення ст. 625 ЦК України та п.7.1 договору №20/02/08Д від 20.02.08р., позивачем нараховано відповідачу за період з 27.02.08р. по 28.02.09р.- 14455грн. пені та 12911грн. інфляційних витрат.

Що стосується нарахування пені та інфляційних витрат за період з 27.02.08р. по 28.02.09р., суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть доказуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

          Відповідно до положень ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

          Дослідивши представлені суду вищеназвані накладні, судом встановлено, що останні не містять посилання на договір № 20/02/08 Д від 20.02.08р.., зокрема як підставу для здійснення операцій., інших доказів в підтвердження поставки товару згідно вказаних накладних на підставі договору № 20/02/08 Д від 20.02.08р. суду не надано. Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність посилань у накладних на договір 20/02/08 Д від 20.02.08р., та інших доказів в матеріалах справи, які б підтвердили, що поставка товару згідно вказаних накладних відбулася на виконання умов даного договору, відсутні правові підстави для нарахування пені на підставі умов даного договору. У зв”язку із наведеним, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені .Щодо стягнення інфляційних витрат то дана вимога задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

          Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Із змісту даної норми вбачається, що в даному випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час. Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків .Як вбачається із поданого до позовної заяви розрахунку як пені так і інфляційних втрат позивачем здійснено обрахунок за період з лютого 2008 року по лютий 2009р., однак як видно із листа вимоги №52 від 07.04.08р. та поштового повідомлення №1610845, вимога отримана відповідачем лише 10.04.09р., відтак боржник вважається таким що порушив умову про строк виконання лише з 18.04.09р. Тому з врахуванням положень ст. 530 ЦК України та обставин справи, за період визначений позивачем, а саме з лютого 2008 року по лютий 2009р. позовна вимога щодо стягнення інфляційних нарахувань задоволенню не підлягає. При цьому суд роз”яснює, що позивач вправі звернутись до суду в загальному порядку за захистом свого порушеного права, про стягнення встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, за даних обставин, з врахуванням періоду часу - з восьмого дня після пред'явлення вимоги та з урахуванням всього часу прострочення оплати.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення, в іншій частині позовних вимог, належить відмовити.

          Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України

          Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 N 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" (далі - Постанова N 361) розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, викладено в новій редакції. У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для інших позивачів - у розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. Таким чином, з урахуванням статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у 2009 році становить: - з дати набрання чинності Постановою N 361 по 30.06.2009 - 312,50 грн.; Постанову N 361 вперше офіційно опубліковано в Офіційному віснику України від 27.04.2009 N 29. З позовних заяв, поданих до набрання Постановою N 361 чинності, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", а з позовних заяв, поданих після набрання Постановою N 361 чинності, - у розмірі, визначеному згідно з цією Постановою.

          Враховуючи подання позову до суду 28.05.09р., відповідно до штемпеля канцелярії суду вх. № 3773, підлягає достягненню із відповідача в державний бюджет сума витрат відповідно до розміру встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 N 361.

Керуючись ст.ст. 4-3,33,34,35,36,43,49, 75,82,83,84,85 ГПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Дар»(79000,м.Львів,вул.. Котляревського,14 кв.7 ЗКПО 30650748) на користь Дочірнього підприємства „Стратос - Захід” (82100 Львівська область, м. Дрогобич вул. Б.Хмельницького 49 ЗКПО 33810570) 58157,00 грн. основного боргу 581,57 грн. державного мита та 80,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий Дар» (79000,м.Львів, вул.. Котляревського,14 кв.7 ЗКПО 30650748) в доход державного бюджету 194,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .Наказ видати згідно ст.116 ГПК України..

В іншій частині позову відмовити .

Суддя