Рішення № 11357958, 21.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

21.09.10                                                                       Справа№ 14/105 (1/708-12/273)

За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс», м.Львів

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю «Сонечко», м.Львів

про : відшкодування збитків

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання Хороз І.Б

Представники :

від позивача - Гордієнко О.Ю. –представник

від відповідача –не з»явився.

Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Ремпобутсервіс”, м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю “Сонечко”, м. Львів, про зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю “Сонечко” відновити вентиляційну систему у відповідності з існуючими нормативами та ввести цю вентиляційну систему в експлуатацію; стягнення 8587,80 грн. реальних збитків, стягнення 94139 грн. упущеної вигоди.

Уточненням позовних вимог №18/04 від 17.09.2010 р. позивач просить, окрім стягнення реальних збитків та упущеної вигоди, зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “Сонечко” відновити чотири вентиляційні канали, які проходять через приміщення №207, позначене на плані креслення по розділу “Опалення і вентиляція”, аркушу ОВ-6 плану 2-го поверху будинку №20 по вул. Сихівська, у м. Львові.

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Запотічняк О.Д.) від 20.07.2005 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.08.2005 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. Ухвалою голови господарського суду Львівської області від 22.01.2008 р. був призначений колегіальний розгляд справи.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.04.2009 р. в задоволенні позову було відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 р. рішення господарського суду Львівської області від 27.04.2009 р. у справі №1/708-12/273 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Ремпобутсервіс” –без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2010 р. було задоволено касаційну скаргу ТзОВ “Ремпобутсервіс”, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 р. та рішення господарського суду львівської області від 27.04.2009 р. у справі №1/708-12/273, а справу направлено для нового розгляду. При цьому, Вищий господарський суд України вказав, що судами не було встановлено всіх фактичних обставин справи в їх сукупності, залишено без належної оцінки наявні у справах докази та твердження позивача; ненадання оцінки фактам порушення прав ТзОВ “Ремпобутсервіс” діями ТзОВ “Сонечко”.

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Кітаєва С.Б.) від 12.07.2010 р. було прийнято справу до розгляду і призначеної на 25.08.2010 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 25.08.2010 р., 06.09.2010 р. Ухвалою від 06.09.2010 року ( за клопотанням сторін) строки вирішення спору продовжувались у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України на п»ятнадцять днів. За клопотанням сторін 15 вересня 2010 року матеріали справи надавались для ознайомлення представнику позивача Гордієнко О.Ю. та представнику відповідача Таратула Р.С., що останні засвідчили письмово на клопотанні, що поступило до суду 06.09.10 р і зареєстроване в канцелярії суду за вхідним номером 16874.

В судовому засіданні 17.09.2010 р. оголошувалась перерва до 20.09.2010 р до 16 год.00 хв, а в судовому засіданні 20.09.2010 р. оголошувалась перерва до 21.09.2010 р до 17 го.30 хв, про що представники сторін ( а від відповідача і директор товариства М.Д.Герич) ознайомлені під розписку.

21.09.2010 року в 11 год.55 хв. в канцелярію суду поступило клопотання б/н від 21.09.2010 р по справі №14/105(1/708-12/273) за підписом директора ТзОВ «Сонечко»Герич М.Д. про перенесення судового засідання у зв»язку із відрядженням представника ТзОВ «Сонечко»Таратули Р.С. , оскільки вона (директор) потребує правової допомоги на судовому засіданні, що має відбутися 21.09.2010 року у вищевказаній справі.

До зазначеного клопотання долучено копію листа від 09.08.2010 року за підписом координатора програми «Відкритий Світ»в Україні Федорової А., адресованого адвокату професійної спілки «Солідарність»Таратулі Р.С., в якому зокрема, повідомляється , що Таратула Р.С. запрошується відвідати Сполучені Штати Америки з 23 вересня по 3 жовтня 2010 року у складі делегації програми «Відкритий світ»по темі «Верховенство права», а 22 вересня 2010 р він запрошується на передвиїздну орієнтацію, яка відбудеться за адресою : Готель «Експрес», бульвар «Шевченка, 38/40 , м.Київ.

В продовжене судове засідання 21.09.2010 року відповідач явку повноважного представника не забезпечив, не з»явилась в судове засідання і директор ТзОВ «Сонечко».

Розглянувши в судовому засіданні клопотання б/н від 21.09.2010 року директора ТзОВ «Сонечко»М.Д.Герич, суд дійшов висновку, що можливості та підстав для відкладення розгляду справи немає, у зв»язку із закінченням строку вирішення спору по даній справі . Окрім того, додаткових доказів, заперечень (доповнень до відзиву) від відповідача станом на 21.09.2010 р на 17 год.30 хв до суду не надходило; при оголошенні перерви в судовому засіданні 20.09.10 р явка повноважних представників сторін не визнавалась судом обов»язковою, а додана до клопотання копія листа не підтверджує неможливість участі в судовому засіданні 21.09.2010 року повноважного представника відповідача Таратули Р.С.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Представникам сторін в ході розгляду справи роз»яснювались їх права та обов»язки згідно зі ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді не надходили від сторін.

В судовому засіданні 21.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення; у відповідності до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України повідомлено дату складення повного рішення –27.09.2010 року. Повне рішення складено 27.09.2010 року.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, додатковому обґрунтуванні позовних вимог. Ствердив, зокрема, що 18.04.2005 р. відповідач демонтував витяжну вентиляцію позивача, яка транзитом проходила через його приміщення з належних позивачу приміщень першого поверху. Внаслідок цього позивач був вимушений зупинити свою діяльність та поніс збитки. За роботи по проведенню випробувань вентиляційної системи після часткової її реконструкції відповідачем (яка полягала у встановленні одного коробу, що об’єднував всі чотири вентканали) з метою відновлення роботи, позивач сплатив 4491,98 грн., а за час простою позивач недоотримав 94139 грн. Просить позов задовольнити.

У судових засіданнях відповідач, його повноважний представник позов не визнав з мотивів, зазначених у відзивах, поясненнях, клопотаннях, доповненні до відзиву. Ствердив, зокрема, що станом на дату демонтажу –18.04.2005 р. витяжна система не працювала, існував лише один вентиляційний канал. Посилається на недоведеність розміру понесених позивачем збитків та підстав для їх відшкодування. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, враховуючи пояснення представників сторін які надані суду в ході розгляду справи, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вживши заходів до виконання обов’язкових вказівок Вищого господарського суду України, суд встановив наступне.

ТзОВ “Ремпобутсервіс” є власником не житлових приміщень літ. “А” площею 180,9 кв.м. (193,60 кв.м. після реконструкції згідно із актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 24.11.2008 р., затвердженого рішення Львівського міськвиконкому №438 від 05.06.2009 р.) у м. Львів, вул. Сихівська, 20, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.04.2004 р., актом прийому –передачі №196-А від 06.03.1997 р., свідоцтвом на власність №196-А від 06.03.1997 р., виданим РВ ФДМ України по Львівській області. З поверхового плану та пояснень сторін вбачається, що належні позивачу приміщення розташовані на першому поверсі двоповерхової будівлі. Другий поверх займає відповідач.

З матеріалів справи також вбачається наявність чотирьох вентиляційних установок В-5, В-6, В-7, В-8 з приміщень позивача, що підтверджується, зокрема, паспортами, аркушами проекту ОВ-5, ОВ-6 із витягу з проекту 1974 р.. В приміщенні кладової, що на другому поверсі, канали вентиляційної системи проходили не у внутрішніх стінах, а чотири вентканали були приставними з металевих коробів, що вбачається з п. 4 дослідницької частини висновку №1364 від 08.12.2006 р. судової будівельно-технічної експертизи по цій справі. Висновком також підтверджується факт пізнішого встановлення відповідачем замість чотирьох одного вентиляційного каналу.

Посилання відповідача на неробочий стан вентиляційної системи станом на дату її демонтажу –18.05.2005 р. наявність лише одного вентиляційного каналу, не доведена суду у встановленому порядку належними доказами та не підтверджується матеріалами справи. Відповідач посилається на лист №56 від 08.09.2005 р. КП “Крокус-послуги”, згідно із яким вентиляційні канали загально обмінної витяжної вентиляційної системи були демонтовані через неробочий стан вентиляції; був залишений та функціонував лише один вентиляційний канал, який витягував повітря з прокатного пункту. Однак, таке посилання на попередній стан вентиляційної системи не було доведено суду у встановленому порядку належними доказами та не доводить правомірності проведеного відповідачем демонтажу.

З матеріалів справи, зокрема, акту №61 від 30.06.2006 р. ТзОВ ЖЕП “Стимул-Сихів”, листа Сихівської районної адміністрації від 26.04.2005 р. вбачається факт самовільного демонтажу відповідачем системи вентиляції, що проходила через приміщення другого поверху. Доказів отримання необхідних для цього дозволів та погоджень суду надано не було.

22.04.2005 р. Львівською державною інспекцією охорони праці у газовому, житлово-комунальному та побутовому господарстві і у хімічній промисловості територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області було проведено оперативну перевірку ТзОВ “Сонечко” та цільову перевірку ТзОВ “Ремпобутсервіс”, за результатами яких було видано позивачу припис №22-4/3 про припинення роботи в приміщеннях позивача (слюсарна майстерня, монтажно-паяльна дільниця, кладова, коридор) через відсутність вентиляційної системи; а відповідачу було видано припис №22\12\45, яким встановлено вчення ТзОВ “Сонечко” порушення в галузі охорони праці, зокрема, ст. 6 Закону України “Про охорону праці”, із якого вбачається, що ТзОВ “Сонечко” самовільно зняло вентиляцію, чим порушило умови праці працівників ТзОВ “Ремпобутсервіс”. Вказаним приписом заборонено експлуатацію цеху, приміщення до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників і приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та отримання рішення на поновлення роботи. ТзОВ “Сонечко” зобов’язано терміново відновити вентиляційну систему.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 24.09.2007 р. у справі №2а-165/2007 було частково задоволено позов ТзОВ “Сонечко”, визнано неправомірними дії посадових осіб Львівської державної інспекції охорони праці в газовому, житлово-комунальному та побутовому господарстві і у хімічній промисловості територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області щодо заборони експлуатації цеху, приміщення другого поверху будівлі за адресою м. Львів, вул. Сихівська, 20, що належать ТзОВ “Сонечко” внаслідок демонтажу ним вентиляційного каналу на другому поверсі, а також щодо покладення на ТзОВ “Сонечко” обов’язку з термінового відновлення вентиляційної системи; скасовано припис №22/12/45 від 22.04.2005 р. в частині вчинення ТзОВ “Сонечко” правопорушення в галузі охорони праці, зазначеного в приписі під п. 15 “Самовільно знята вентиляційна система, порушено умови праці працівників ТзОВ “Ремпобутсервіс” та в частині заборони експлуатації цеху, приміщення ТзОВ “Сонечко”, до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників, а також в частині покладення на ТзОВ “Сонечко” обов’язку з термінового відновлення вентиляційної системи. Зазначена постанова була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2008 р. у справі №22-а-2601/08. Однак, постановою Вищого адміністративного суду від 09.02.2010 р. №К-6751\08, К-6652\08 були частково задоволені касаційні скарги ТзОВ “Ремпобутсервіс” та Стащишина В.М., постанову Галицького районного суду м. Львова від 24.09.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2008 р. по справі №22а2601\08 скасовано, а в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Сонечко” відмовлено. Було встановлено, правомірність прийнятих перевіряючими органами рішень та відсутність з їх сторони порушень законодавства при проведенні перевірки.

Відтак, зазначений припис залишився чинним, доказів зворотнього суду не надано, як і доказів виконання вимог припису відповідачем, а саме, відновлення вентиляційної системи. Згідно із ст. 39 Закону України “Про охорону праці”, п. 3.6. Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 30.03.2004 р. №92 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 р. за №1074\9673) “Про затвердження Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України”, припис є обов’язковим до виконання.

З висновку №1364 від 08.12.2006 р. судової будівельно-технічної експертизи по цій справі випливає, що на місці чотирьох коробів було влаштовано один, з завуженням до верху, що привело до об’єднання каналів та зменшення площі їх перерізу, що не дозволяється будівельними нормами, оскільки об’єднання каналів в один може привести до утворення перетоків повітря, тобто попадання відпрацьованого повітря, в момент відключення однієї із вентисистем, в приміщення, де саме ця вентсистема встановлена. Також, окремо в один із каналів повинно бути підключено вентиляцію з вбиральні, яким користуються працівники ТзОВ “Ремпобутсервіс”, в інші канали повинно бути підключено “примусову” вентиляцію з виробничих приміщень, тобто, не дозволяється підключення вентиляції з цих приміщень в об’єднаний канал так, як продукт витяжки різний. Дані фактори не допускаються п. 4.28. Сніп 2.04.05-91*У “Опалення, вентиляція і кондиціонування”. Стан вентиляції визнано таким, що не відповідає технічним нормам на ділянці її проходження через приміщення кладової, що належить відповідачу та знаходиться на другому поверсі будівлі по вул. Сихівська, 20 у м. Львові.

Відтак, з матеріалів справи вбачається протиправність дій відповідача по демонтажу вентиляційної системи, якою користувався позивач та порушення цим прав позивача. Належних доказів відсутності вини відповідача суду надано не було.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно із ч. 1 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може, зокрема, зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо). З урахуванням наведеного, в частині зобов’язання відновити систему вентиляції позов слід задовольнити.

Згідно із ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Позивач посилається на те, що протягом періоду з 19.04.2005 р. по 23.05.2005 р. виробничі процеси у позивача не здійснювались, що він підтверджує, зокрема, довідкою №105 від 19.09.2005 р. про кількість і вартість наданих послуг по клеймуванню півфабрикатів виробів; накладними, квитанціями, платіжними відомостями, наказами №11 від 19.04.2005 р., №12 від 19.04.2005 р., №18 від 23.05.2005 р. тощо. Однак, як вбачається з висновку №4508 від 04.03.2009 р. судово-економічної експертизи по даній справі, не надається можливим підтвердити документально наявність або відсутність виробничої діяльності ТзОВ “Ремпобутсервіс” в період з 19.04.2005 р. по 19.05.2005 р. Також не надається можливим підтвердити документально наявність та розмір збитків (упущеної вигоди та реальних збитків) ТзОВ “Ремпобутсервіс” в період з 19.04.2005 р. по 19.05.2005 р. Ймовірний розмір упущеної вигоди (чистого прибутку), який міг бути отриманий ТзОВ “Ремпобутсервіс” в період з 19.04.2005 р. по 19.05.2005 р., виражений в грошовому еквіваленті, міг становити 19705 грн.

Посилання позивача на заподіяння йому упущеної вигоди у заявленій ним сумі не було доведено суду у встановленому порядку. При цьому, висновок експерта містить посилання на ймовірність зазначеної у ньому суми, у той час як позивачем не надано належних доказів (таки як-от договори, докази заходів, вжитих на їх виконання тощо), які б підтверджували реальність отримання зазначеної вигоди за умови відсутності факту демонтажу відповідачем системи вентиляції.

Водночас, як вбачається з акту №1/21 приймання виконаних робіт за травень 2005 р. по договору №21 від 10.05.2005 р., платіжних доручень №204 від 10.05.2005 р. на суму 2245,99 грн., №207 від 11.05.2005 р. на суму 2245,99 грн., позивач витратив на користь ТзОВ “Ріал Плюс” загальну суму 4491,98 грн. за випробовування системи на відповідність санітарно-гігієнічним нормам, що обумовлено протиправним демонтажем відповідачем системи вентиляції. Зазначене частково підтверджує заявлений у позовній заяві розмір реальних збитків, а відтак у частинні вказаної суми ця частина позову підлягає задоволенню. Доказів на підтвердження решти заявлених збитків суду, які б перебували у причиновому зв’язку із протиправною поведінкою відповідача, суду надано не було.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, а саме : 129,91 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.1,2,32, 33, 34,36, 38, 43,49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “Сонечко” відновити чотири вентиляційні канали, які проходять через приміщення №207, позначене на плані креслення по розділу “Опалення і вентиляція”, аркушу ОВ-6 плану 2-го поверху будинку №20 по вул. Сихівська, у м. Львові.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сонечко” (м.Львів, вул.Сихівська,20, код ЄДРПОУ 19159737) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ремпобутсервіс” м.Львів, вул.Кульпарківська,160, код ЄДРПОУ 13800452) 4491,98 грн. збитків

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сонечко” (м.Львів, вул..Сихівська,20, код ЄДРПОУ 19159737) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ремпобутсервіс”( м.Львів, вул..Кульпарківська,160, код ЄДРПОУ 13800452) 129,91 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

6.          В задоволенні решти уточнених позовних вимог –відмовити.

Суддя