Рішення № 11357943, 20.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

20.09.10                                                                                           Справа№ 3/140

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: ПП „ММ Плюс”, м. Львів

До відповідача: ТзОВ „Енерготехсервіс”, м. Львів

Про зобов’язання виконати умови договору № 04/07-7 від 04.07.2007 р. та встановити дизель-генератор GESAN DPAS 6S E 65кBa/52 кВт в шумопоглинаючому капоті з АВР; про зобов’язання повернути попередньо сплачену суму авансу у розмірі 160000,00 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Тимохіна Л.П., Кравець Т.М. –представники

від відповідача: не з’явився

Представникам позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ПП „ММ Плюс” до ТзОВ „Енерготехсервіс” про зобов’язання повернути попередньо сплачену суму авансу у розмірі 160000,00 грн., пеню у розмірі 70690,67 грн., три відсотки річних у розмірі 8258,99 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2010 р. було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.09.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2010 р. подала заяву про зміну позовних вимог, в якій позивач просить суд зобов’язати відповідача повернути попередньо сплачену суму авансу за договором № 04/07-7 від 04.07.2007 р. у розмірі 160000,00 грн. та сплатити пеню у розмірі 70690,67 грн., три відсотки річних у розмірі 8258,99 грн.

Розгляд справи було відкладено з причин, зазначених в ухвалі господарського суду від 06.09.2010 р.

В судовому засіданні 20.09.2010 року судом оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримали частково з мотивів наведених в позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 20.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

04.07.2007 року між ПП „ММ ПЛЮС” (Замовник) та ТзОВ „Енерготехсервіс” (Підрядник) було укладено Договір № 04/07-7 про виконання робіт по встановленню дизель-генератора за адресою м. Львів, вул. Пасічна, 36а, відповідно до умов якого підрядник зобов’язувався протягом 60 робочих днів з моменту проведення попередньої оплати виконати роботи з встановлення дизель-генератора.

На виконання умов договору Замовником було перераховано на рахунок відповідача аванс в сумі 160000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 530 від 05.07.2007 р., № 533 від 19.07.2007 р., № 538 від 25.07.2007 р.

Однак, ТзОВ „Енерготехсервіс” свої договірні зобов’язання не виконало, в зв’язку з чим позивачем 10.01.2008 року було направлено відповідачу лист № 1 з пропозицією про припинення дії договору та повернення сплаченої суми попередньої оплати, який залишений без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 160000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, першою позовною вимогою позивача було зобов’язати ТзОВ „Енерготехсервіс” виконати умови договору № 04/07-7 від 04.07.2007 р. та встановити дизель-генератор GESAN DPAS 6S E 65кBa/52 кВт в шумопоглинаючому капоті з АВР. Проте, в зв’язку з відсутністю можливості у відповідача виконати зобов’язання по договору № 04/07-7 на виконання робіт по встановленню дизель-генератора за адресою м. Львів, вул. Пасічна, 36а, ПП „ММ ПЛЮС” просить змінити позовні вимоги та зобов’язати відповідача повернути попередньо сплачену суму авансу за договором № 04/07-7 від 04.07.2007 р. у розмірі 160000,00 грн. та сплатити пеню у розмірі 70690,67 грн., три відсотки річних у розмірі 8258,99 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 8258,99 грн. Крім цього, відповідно до п.11.2 Договору позивачем за порушення терміну виконання робіт нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних робіт за кожен день затримки, що становить 70690,67 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд прийшов до висновку, що змінені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов п.3.1.1. Договору № 04/07-7 про виконання робіт по встановленню дизель-генератора за адресою м. Львів, вул. Пасічна, 36а, позивач перерахував на рахунок відповідача аванс в сумі 160000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 530 від 05.07.2007 р., № 533 від 19.07.2007 р., № 538 від 25.07.2007 р.

Відповідно до п. 1.1. Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов’язання по виконанню робіт з встановлення дизель-генератора, а саме: виготовлення проектної документації та узгодження її у відповідних інстанціях; електромонтажні роботи по підключенню дизель-генератора до існуючої мережі та виконання контуру заземлення; монтаж дизель-генератора; пусконалагоджувальні роби.

Пунктом 1.2, п.6.1. передбачено, що Підрядник зобов’язується виконати і здати Замовнику передбачені Договором роботи протягом 60 робочих днів з моменту проведення попередньої оплати.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, тому позивачем 10.01.2008 року було направлено відповідачу лист № 1 з пропозицією про припинення дії договору та повернення сплаченої суми попередньої оплати, який залишений без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 160000,00 грн., яка підлягає до стягнення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань позивачем нараховані три відсотки річних в сумі 8258,99 грн.

Відповідно до п.11.2 Договору позивачем за порушення терміну виконання робіт нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних робіт за кожен день затримки, що становить 70690,67 грн.

Проте, як вбачається з платіжних доручень № 167 від 20.07.2010 р. та № 208 від 16.09.2010 р., державне мито сплачено в розмірі 1600,00 грн., тобто тільки з позовних вимог щодо основного боргу.

Пунктом а) ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” передбачено, що із заяв, що подаються до господарських судів, а саме заяв майнового характеру, державне мито сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо позовних вимог по сплаті штрафних санкцій, слід зазначити, що суду не надано належних доказів сплати державного мита у встановленому розмірі та порядку щодо вимог про стягнення 70690,67 грн. пені та 8258,99 грн. трьох відсотків річних, тому позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій суд залишає без розгляду.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 1600,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Змінені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерготехсервіс” (79070, м. Львів, вул. Хоткевича, 62, кв. 15, код ЄДРПОУ 30823765) на користь Приватного підприємства „ММ Плюс” (79045, м. Львів, вул. Пасічна, 36а, код ЄДРПОУ 32408817) –160000,00 грн. –заборгованості, 1600,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 70690,67 грн. пені та 8258,99 грн. трьох відсотків річних – позов залишити без розгляду.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.09.2010 року.

Суддя