Рішення № 11357931, 23.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

23.09.10                                                                                                     Справа№ 9/131

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Приватного підприємства «Львів-Металбуд», м. Львів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальності «СтальГруп», м. Жовква, Львівської обл.,

Про стягнення заборованості в сумі 59 254,33 грн., в т.ч. 47 021,12 грн. –основного боргу, 2 821,26 грн. –інфляційних втрат, 1 175,51 грн. –3 % річних, 8 236,44 грн. –пені та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Яцишин Я.Я., за довіреністю від 22 вересня 2010 р.

Від відповідача: не прибув.

Представникам роз”яснено права та обов”язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Львів-Металбуд», м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальності «СтальГруп», м. Жовква, про стягнення заборованості в сумі 59 254,33 грн. в т.ч. 47 021,12 грн. –основного боргу, 2821,26 грн. –інфляційних витрат, 1 175,51 грн. –3 % річних, 8 236,44 грн. –пені та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 30.08.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 09.09.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, Позивач –03.09.10р. рекомендованою поштою, Відповідач –02.09.10р. ( докази –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 09.09.2010р. розгляд справи відкладено на 23.09.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просить позов задовільнити повністю, стягнути з відповідача на користь позивача: 47 021 грн. 12 коп. основного боргу, інфляційні витрати в сумі 2821 грн. 26 коп., 3% річних в сумі 1175 грн. 51 коп., пеню у розмірі 8236 грн. 44 коп. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: 592 грн. 55 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, повторно, без поважних причин повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав), вимог ухвал суду не виконав, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, під розписку, 19.04.10р. - рекомендованою поштою № 4630710 ( докази –в матеріалах справи) та повторно, відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Справа розглядається за наявними матеріалами справи –відповідно до ст. 75 ГПК України.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Позивач: Приватне підприємство «Львів-Металбуд»є юридичною особою, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Жовківська, 30, йому присвоєно код ЄДРПОУ 32053687.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СтальГруп»є юридичною особою, місцезнаходження: 80300, Львівська область, м. Жовква, вул. С. Петлюри, 2/17, йому присвоєно код ЄДРПОУ 35603100.

Між Позивачем (Приватним підприємством «Львів-Металбуд» - за договором - Виконавець) та Відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «СтальГруп»- за договором -Замовник), 30.06.2008р. було укладено Договір оренди автомобільного крана КС 3575 А (далі за текстом –Договір).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписаний повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом –ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом –ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об»єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об»єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об»єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб»єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Пунктом 1.1. Договору оренди передбачено, що Виконавець передає Замовнику в оренду авто/кран КС 3575 А для виконання вантажно-розвантажувальних робіт за адресою: м. Львів, вул. Польова,46.

Права та обов»язки сторін визначено у розділах 2 та 3 договору, вартість робіт та порядок розрахунків –розділ 4 договору.

Так, п.4.1 даного договору оплату за оренду авто/крана, Замовник проводить по діючих цінах у Виконавця на період укладення Договору, становлять за одну годину 88,56 грн. з ПДВ, і заробітної плати кранівника,технічним обслуговуванням, поточним ремонтом автокрана та вартості матеріалів.

Відповідно до п. 4.3 договору № 30/6 -1 від 30.06.2008 року оплата за оренду авто/крана проводиться на підставі рахунків та актів виконаних робіт, по цінах згідно п.4.1 даного договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.

Відповідальність сторін передбачено розділом 5 даного договору, термін дії та зміни умови даного договору –розділ 6 договору.

Позивач свої зобов»язання виконав належним чином, що підтверджується Актами виконаних робіт за договором № 30/6-1 від 30.06.2008 року, які підписані сторонами, їх підписи засвідчені печатками сторін (належним чином завірені копії - в матеріалах справи), а саме:

-          акт виконаних робіт від 31.07.2008 р. на суму 16295,04 грн.

-          акт виконаних робіт від 31.08.2008 р. на суму 14169,60 грн.

-          акт виконаних робіт від 30.09.2008 р. на суму 15586,56 грн.

-          акт виконаних робіт від 31.10.2008 р. на суму 16295,04 грн.

-          акт виконаних робіт від 28.11.2008 р. на суму 14169,60 грн.

-          акт виконаних робіт від 26.12.2008 р. на суму 14169,60 грн.

-          акт виконаних робіт від 27.02.2009 р. на суму 14169,60 грн.

-          акт виконаних робіт від 31.03.2009 р. на суму 15586,56 грн.

-          акт виконаних робіт від 29.05.2009 р. на суму 27630,72 грн.

-          акт виконаних робіт від 31.07.2009 р. на суму 30464,64 грн.

Позивач у відповідності до договору № 30/6-1 від 30.06.2008 року надав Відповідачу в оренду автомобільний кран КС 3575 А, орендна плата за який складає 178536,96 грн., що підтверджується вищенаведеними актами виконаних робіт, які підписані сторонами.

Відповідач свої зобов»язання за даним договором виконав частково, сплатив Позивачу 131515,84 грн.

Залишилася неоплаченою сума 47 021 грн. 12 коп. основного боргу (178536,96 грн. - 131515,84 грн.).

Позивач, з метою врегулювання спору у досудовому порядку та з урахуванням того, що сторонами у договорі строк (термін) виконання боржником обов»язку щодо сплати орендних платежів за користування об»єктом оренди чітко не встановлений, відповідно до статті 530 ГК України, направив відповідачу претензію-вимогу за вих. № 36 від 12.05.2010 р. щодо сплати решту боргу в сумі 47021,12 грн.

Претензія-вимога позивача була залишена відповідачем без реагування.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

          Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

          Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

          Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

На час постановлення рішення у даній справі заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 47021,12 грн. (Розрахунок основного боргу –в матеріалах справи).

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 8236,44 грн., нарахування та стягнення якої, договором № 30/6-1 про оренду автомобільного крана КС 3575 А від 30.06.2008р. –не передбачена.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Частино 2 цієї статті передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов»язання.

Статтею 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі.

Частиною 2 цієї статті однозначно передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як зазначено вище у цьому рішенні, сторони укладаючи договір № 30/6-1 про оренду автомобільного крана КС 3575 А від 30.06.2008р. не передбачили відповідальності сторін у формі пені, відтак, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 8236,44 грн. є нікчемними, в силу частини 2 статті 547 ЦК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 2821,26 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1175,51 грн., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Позивач просить стягнути інфляційні втрати за період: лютий 2009р. –лютий 2010р. (Величини індексів інфляції за даними Державного комітету статистики України (Інформаційно-аналітичний центр «Ліга») складали: за жовтень 2009р. - 100,9%, за листопад 2009р. - 101,1%, за грудень 2009р. - 100,9%, за січень 2010р. - 101,8%, за лютий 2010р. - 101,9%, за березень 10р. 100,9%, за квітень 2010р. –99,7%, за травень 10р. –99,4%, за червень 10р. –99,6%, за липень 10р. 99,8%. Загальний індекс інфляції за жовтень, листопад та грудень 2009р. складає 102,9%, за січень – липень 2010р. –103,1%).

Відповідно до п. 4.3 договору № 30/6 - 1 від 30.06.2008 року оплата за оренду авто/крана проводиться на підставі рахунків та актів виконаних робіт, по цінах згідно п.4.1 даного договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.

Як зазначено вище у цьому рішенні, договором (п. 4.3. та 4.1.) не встановлено строк (термін) оплати грошових коштів за оренду автомобільного крана КС 3575 А, претензія-вимога вих. № 36 про стягнення решту 47 021,12 грн. боргу, виставлена позивачем відповідачу 12.05.2010р. + місячний строк передбачений статтею 7 ГПК України для розгляду претензії = 13.06.2010р. + 5 днів для перебігу пошти в одну сторону = 19.06.10р. + 5 днів для перебігу пошти наданого для відповіді на претензію = 25.06.2010р., право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних у позивача виникло з 26.06.2010р.

26.06.10р. –субота, 27.06.10р. –неділя, наступний за вихідним днем робочий день - 28.06.2010р.

Право на нарахування вищевказаних платежів у позивача виникло з 28.06.2010р.

Позовна заява відправлена по пошті до господарського суду 26.08.2010р. згідно поштового штампу на конверті, оскільки право на нарахування інфляційних втрат у позивача виникло з 28.06.10р., тобто в кінці місяця, тому за червень 10р. інфляційні втрати не нараховуються.

За липень 2010р. розмір інфляції = 99,8% (47021,12 грн. основного боргу х 99,8% = 46927,08 грн. –47021,12 грн. основного боргу = - 94,04 грн.), отже за липень 10р. інфляційні втрати = 0 грн. 00 коп.

Сума 3% річних від основного боргу 47 021,12 грн. за період з 28.06.2010р. (з дати, коли у позивача виникло право на нарахування 3% річних) по 26.08.2010р. (по день здачі позовних матеріалів на пошту) = 58 днів (2 дні червня 10р. + 31 день липня 10р. + 25 днів серпня 2010р.) складає 224 грн. 15 коп. –3% річних (47021,12 грн. х 3% річних х 58 днів прострочення : 365 днів року = 224,15 грн.).

Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані документи, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу - 47021 грн. 12 коп. та 224 грн. 15 коп. - 3% річних, в задоволенні решти позовних вимог –належить відмовити.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України, а саме: 472 грн. 46 коп. державного мита та 188 грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4 3 –4 7 , 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 – 85, 116 –117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити частково.

2.          Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «СтальГруп»( п. і. 80300, Львівська область, м. Жовква, вул. С. Петлюри, 2/17, код ЄДРПОУ 35603100) на користь стягувача: Приватного підприємства «Львів-Металбуд»(п. і. 79003, м. Львів, вул. Жовківська, 30, код ЄДРПОУ 32053687) основний борг в сумі 47 021 грн. 12 коп., 224 грн. 15 коп. –3% річних, 472 грн. 46 коп. державного мита та 118 грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя