Рішення № 11357871, 27.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.10                                                                                 Справа № 9/224

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства "Лисичанська сода", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 89719 грн. 09 коп.

в присутності представників:

від позивача – Могильний О.Є., дов. № 38 від 01.01.10,

від відповідача – Павлюк Т.І., дов. № 23-149 від 29.12.09

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача:

          - 86437 грн. 91 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію;

- 3281 грн. 18 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії за договором № 37 від 01.04.2002 на постачання електричної енергії.

Відповідач, ВАТ "Лисичанська сода", відзивом на позовну заяву за № 30-1-48 (а.с. 76 –77) позовні вимоги визнав частково у розмірі 61234,86 грн., посилаючись на порушення господарським судом Луганської області 22.02.10 провадження у справі про банкрутство ВАТ "Лисичанська сода" № 20/17б та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідач стверджує, що позивач у встановлений п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство) звернувся зі своїми вимогами у справу про банкрутство, однак борг за активну електроенергію, який виник у період з 18 січня по 18 лютого 2010 року в сумі 27377,27 грн. (за рахунком № 37/рем/2/1 від 18.02.10) позивачем у справі про банкрутство не заявлявся.

Крім того, не була заявлена й сума боргу за реактивну електроенергію за лютий 2010 року в сумі 1106,96 грн.

В обгрунтування своїх доводів позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір № 37 від 01.04.2002 про постачання електричної енергії, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

В порушення умов договору відповідач оплату за спожиту активну електроенергію та за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії за період лютий –травень 2010 року не здійснював, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 86437 грн. 91 коп., за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії в сумі 3281 грн. 18 коп., всього 89719 грн. 09 коп.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за активну та реактивну електроенергію у заявленій сумі.

За правилами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 37 від 01.04.2002 на користування електричною енергією, за яким позивач постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 7 додатку Порядок розрахунків до вказаного договору (а.с. 88) оплату спожитої активної електроенергії відповідач повинен здійснювати плановими платежами у наступному порядку:

- до 14 дня розрахункового місяця –не менше 50% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на цей розрахунковий період (договірна величина споживання електроенергії) обумовлене договором,

- до 28 дня розрахункового місяця –не менше 90%.

Розрахунковий місяць згідно з пп. 2.2.2 договору сторони визначили з 18 числа кожного місяця.

Пунктом 9 додатку передбачено, що кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, реактивну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснити на підставі наданих позивачем рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Виходячи з наведених умов договору у відповідача виникає грошове зобов'язання щодо сплати лише активної спожитої електроенергії у розмірі 50% від запланованого договором обсягу у строк до 14 дня поточного місяця (до 01.02.10), а у строк до 28 дня поточного місяця (до 15.02.10) виникає грошове зобов'язання щодо сплати активної електроенергії за спожитий обсяг не менше 90%.

Щодо решти платежів, у т.ч. й за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, то відповідач має їх сплачувати на підставі виставлених позивачем рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

В порушення умов договору відповідач оплату за спожиту активну електроенергію та за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії за період лютий –травень 2010 року не здійснював, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 86437 грн. 91 коп., за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії в сумі 3281 грн. 18 коп., всього 89719 грн. 09 коп.

Обсяги спожитої електроенергії за спірний період позивач підтверджує відповідними рахунками та звітами про використану електроенергію (а.с. 13 –37).

Вирішуючи цей спір, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо часткового визнання суми заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 2174,22 грн. та заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 59060,64 грн. (разом - 61234,86 грн.) і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Щодо решти позову.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Луганської області 22.02.10 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, ВАТ "Лисичанська сода", № 20/17б та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 78).

Ця обставина вплинула на вимогу про стягнення з відповідача суми боргу за активну електроенергію за лютий 2010 року в сумі 27377,27 грн., оскільки грошове зобов'язання щодо її оплати у відповідача виникло відповідно до умови п. 7 додатку Порядок розрахунків до порушення справи про банкрутство, а відповідно до п. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 цього Закону вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подачі, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначив в ухвалі, якою затвердив реєстр вимог кредиторів (а.с. 79 –82).

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з активної електрон енергії у розмірі 27377,27 грн. за лютий 2010 року задоволенню не підлягає.

Щодо обов'язку зі сплати реактивної електроенергії, у т.ч. й за вказаний період в сумі 1106,96 грн., то згідно з п. 9 додатку Порядок розрахунків до спірного договору зобов'язання з її оплати у відповідача виникає на підставі наданих позивачем рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Оскільки рахунки на оплату реактивної електроенергії (а.с. 16 – 21) повинні були оплачені відповідачем до 25-го лютого 2010 року, тобто після порушення справи про банкрутство, то спірна сума за лютий місяць поточного року є поточною заборгованістю і має бути сплачена відповідачем на загальних підставах.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Лисичанська сода", 93105, Луганська обл., м. Лисичанськ , вул. Красна, 1, код 00204889, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у розмірі 59060,64 грн. на рахунок 260323269060 у філії ЛОУ ВАТ "Державний ощадбанк України", МФО 304665.

3. Стягнути з відповідача, ВАТ "Лисичанська сода", 93105, Луганська обл., м. Лисичанськ , вул. Красна, 1, код 00204889, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість з оплати перетоків реактивної електроенергії у розмірі 3281,18 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 623,42 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 163,99 грн. на рахунок 2600518818 в ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

4. В решті позову –відмовити.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 28.09.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов