Рішення № 11357729, 15.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.10 Справа № 15/233/10

Суддя

за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії ПАТ “Страхова компанія “АХА Страхування”, 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років радянської України, 57-в

до відповідача 1 Акціонерного товариства “Українська пожежно страхова компанія”, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40

до відповідача 2 Приватного підприємства “Мет АЛ”, 69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 165

про стягнення 9 427,00 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: Тищенко Н.А., дов. №1339-09/1 від 02.09.2009р.

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: ОСОБА_1., дов. № 5/9 від 02.09.2009р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії ПАТ “Страхова компанія “АХА Страхування” до відповідачів Акціонерного товариства “Українська пожежно страхова компанія” та Приватного підприємства “Мет АЛ” про стягнення 9 427,00 грн..

Ухвалою суду від 21.07.2010 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 06.09.2010. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 15.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 02.12.2008 року на вул. Круглова в м. Запоріжжя водій автомобіля ВАЗ 21043, д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_1. скоїв зіткнення з автомобілем Chery Amulet A15 д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.. Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, винним у скоєнні адміністративного правопорушення визнано гр.. ОСОБА_1 ЗАТ «СК «АХА Страхування»було відшкодовано на підставі відвідних документів суму страхового відшкодування у розмірі 7451,00 грн.. Вартість ремонту автомобіля позивача складає 7755,00 грн.. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 6941,00 грн. страхового відшкодування, 1202,22 грн. пені, 176,85 грн. трьох процентів річних, 596,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів та з відповідача 2 просить стягнути 510,00 грн. франшизи.

Відповідач 1 заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Відповідач 2 позовні вимоги визнав, в судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про припинення провадження по справі в частині стягнення з нього 510 грн. франшизи, у звязку з добровільною сплатою.

Відповідно до цього полісу на період з 02.11.2008 року до 01.11.2009 року було застраховано цивільно-правову відповідальність ПП «Мет - АЛ»за шкоду, завдану майну третіх осіб за участю автомобіля ВАЗ 21043, реєстр. № НОМЕР_2.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача та відповідача 2 розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 02.12.2008 року на вул. Круглова в м. Запоріжжя водій автомобіля ВАЗ 21043, д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_1. скоїв зіткнення з автомобілем Chery Amulet A15 д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2. Дорожньо-транспортна пригода підтверджується довідками ДАІ про ДТП б/н від 02.12.2008р. та №8290779 від 11.12.2008р.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2008р. по справі №3-12265/08 винним у скоєнні адміністративного правопорушення визнано гр. ОСОБА_1

Розмір шкоди, завданої у зв'язку з пошкодженням автомобіля, підтверджується висновком № 2938 експертного авто товарознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу від 27.12.2008 року та складає з урахуванням фізичного зносу 7451,00 грн.

Фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 7755 грн. та підтверджується рахунком ПП ОСОБА_3 №40 від 07.12.2008 року, актом здачі-приймання робіт від 07.12.2008р.

Під час здійснення ДП майнові інтереси ОСОБА_2, що повязані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобіля марки Chery, були застраховані в ЗАТ «СК «Веско»за договором добровільного страхування наземного транспорту №3320-а/08зп від 20.06.2008р.

За заявою ОСОБА_2 на виплату страхового відшкодування від 23.12.2008р. з урахуванням листа вигодонабувача за договором ЗРД ВАТ АБ «Бізнес Стандарт»вих..№12/23-1 від 23.12.2008р. було виплачено страхове відшкодування в сумі 7755 грн. шляхом перерахування грошових коштів ПП ОСОБА_3 для відновлювального ремонту автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням №63 від 26.12.2008р.

З урахуванням вимог ст.. 27 Закону України «Про страхування»від 07.03.1996р. №85/96-ВР та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Після виплати позивачем страхового відшкодування в зобовязанні з відшкодування майнової шкоди відбулась заміна кредитора, а відтак позивач має право вимагати від відповідальної особи відшкодувати майнову шкоду в межах виплаченого страхового відшкодування.

ОСОБА_1. на дату скоєння ДТП був працівником ПП «Мет - Ал», скоїв ДТП при керуванні автомобілем ВАЗ, що належать відповідачу -2.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним трудових відносин.

Цивільно правова відповідальність відповідача -2 та його працівників на момент ДТП була застрахована у Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) №ВС/3654711 від 02.11.2008р. За умовами даного договору встановлено: ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 25500 грн., франшизу 510 грн., строк дії один рік, визначено забезпечений транспортний засіб автомобіль ВАЗ.

За вказаним договором на відповідача 1 було покладено обовязок відшкодування спричиненої при експлуатації забезпеченим транспортним засобом шкоду.

12.06.2009р. позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою про відшкодування страхового відшкодування, шляхом надіслання рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням, що було отримано відповідачем 26.06.2009р. За даною вимогою була предявлена вимога про відшкодування 7245,00 грн.

Листом від 14.07.2009р. №2512 відповідач 1 додатково витребував довіреність на представника, що підписав заяву. Супровідним листом вих.. №4422-09 від 20.07.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача 1 витребувана довіреність. Лист отримано відповідачем 24.07.2009р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №3770946.

Вимогами ст.. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено місячний строк для виплати страхового відшкодування.

Виплата страхового відшкодування відповідачем 1 не була здійснена.

Відповідно до ст.. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)». Відповідно до пункту 37.5 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно із статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі».

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 6941,00 грн. страхового відшкодування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону про страхування відповідальності, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Відповідно до ст.. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обовязків.

З викладених вимог чинного законодавства України, суд вважає вимоги до відповідача 2 щодо стягнення суми франшизи в розмірі 510,00 грн. також обґрунтованими, однак в силу того, що відповідачем 2 суму франшизи сплачено в добровільному порядку про що свідчить платіжне доручення № 93 від 14.09.2010р. провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 596,93 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з вересня 2009 року по травень 2010р. та 176,85 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 24.08.2009р. по 07.06.2010р., суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 528,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів внаслідок невірності розрахунку позивача. Щодо річних відсотків, суд присуджує до стягнення суму заявлену та розраховану позивачем в розмірі 176,85 грн.

Вимоги про стягнення з відповідача 1202,22 грн. пені позивач обґрунтовує з посиланням на ч. 2 ст. 37 Закону України «Про страхування відповідальності», ст.. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня. Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 713,40 грн. пені, нарахованої за період з 24.08.2009р. по 23.02.2010р. Розрахунок здійснено судом з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не передбачено договором, припиняється через шість мясці від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Саме при розрахунку пені позивач посилається на вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача 1, внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. ст. 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження по справі в частині стягнення з відповідача 2- 510,00 грн. франшизи припинити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства “Українська пожежно страхова компанія” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі Запорізької філії ПАТ “Страхова компанія “АХА Страхування” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-в, ЄДРПОУ 31377000) 6941,00 грн. страхового відшкодування, 713,40 грн. пені, 528,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 176,85 грн. річних відсотків та 299,74 грн. судових витрат. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 20.09.2010р.