Рішення № 11357722, 14.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.10 Справа № 15/226/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АКСВ”, 61080, м. Харків, пр.. Гагаріна, 316

До відповідача Приватного підприємства “Запоріжавтовантаж”, 69076, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 51, кв. 286

про стягнення 5 748,57 грн.          

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АКСВ” до відповідача Приватного підприємства “Запоріжавтовантаж” про стягнення 5 748,57 грн..

Ухвалою господарського суду від 19.07.2010 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 02.09.2010. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 14.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позов заявлено з наступних підстав: 11.05.2009 року ТОВ «АКСВ»та ПП «Запоріжавтомонтаж»укладено договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом на таможеній території України та іноземних держав. Відповідно до умов заявки позивач зобов’язався надати відповідачу послуги з перевезення вантажу. В порушення умов договору відповідачем не виконано зобов’язання щодо оплати вартості отриманих послуг, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 4300 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 963,20 грн. пені, 344 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 141,37 грн. річних відсотків.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 11.05.2009 року ТОВ «АКСВ»та ПП «Запоріжавтомонтаж»укладено договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом на таможеній території України та іноземних держав.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець взяв на себе зобов’язання доставити ввірений йому уповноваженою особою вантаж до пункту призначення та передати його особі уповноваженій на отримання вантажу у відповідності з умовами даного договору та поданих заявок, котрі є невід’ємною частиною даного договору, а замовним –сплатити встановлену за перевезення вантажу плату.

Відповідно до п. 5.8 договору, термін оплати за фактично виконану роботу складає 10 банківських днів з моменту отримання від виконавця документів, що вказані в пункті 5.3 договору, якщо інше не обумовлено в транспортному замовленні.

Відповідно до умов договору вартість наданих позивачем послуг становить 6300 грн., що підтверджується наступними документами, а саме: товаро –транспортна накладна № 1045 від 12.05.2009 року; рахунок № СФ-0000069 від 12.05.2009 р.; акт здачі/приймання робіт. Будь –які претензії щодо перевезення вантажу відповідачем не виставлялись.

12.05.2009р. позивачем відповідачу виставлено рахунок –фактуру на суму 6300,00 грн., а також надіслані документи в підтвердження виконання перевезень. В підтвердження надано поштове повідомлення № 188422.

27.05.2009р. відповідачем було перераховано позивачу 2000,00 грн. про що свідчить банківська виписка.

Відповідачем не здійснено оплату вартості отриманих послуг у встановлені строки, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 4300 грн..

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 4300 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 344,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 27.05.2009 р. по 01.07.2010р. та 141,37 грн. річних відсотків, нарахованих за вказаний період часу такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача 963,20 грн. пені, нарахованої за період з 27.05.2009р. по 01.07.2010р. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 6.7 договору, відповідно до якого у випадку прострочення оплати вартості за надані послуги замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення платежу. Суд вважає позовні вимоги про стягнення пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 453,50 грн. за період з 06.06.2009р. по 04.12.2009р..

Часткове стягнення пені обґрунтовується тим, що згідно з п. 5.8 договору, термін оплати за фактично виконану роботу складає 10 банківських днів з моменту отримання від виконавця документів, що вказано в пункті 5.3 даного договору, якщо інше не обумовлено в транспортному замовленні. В заявці № 12 від 11.05.2009р. вказано, що строк оплати становить 5 банківських днів з моменту отримання документів.

Як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №188422 документи відповідачем отримано 29.05.2009р.. П’ятиденний банківський строк спливає 05.06.2009р.. Також відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГП України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Запоріжавтовантаж”, (69076, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 51, кв. 286, ЄДРПОУ 36246677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АКСВ”, (61080, м. Харків, пр.. Гагаріна, 316, ЄДРПОУ 36225180) 4300,00 грн. основного боргу, 344,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 141,37 грн. річних відсотків, 453,50 грн. пені та 308,24 грн. судових витрат. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 20.09.2010р..