Рішення № 11357698, 21.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" вересня 2010 р.Справа № 9/626

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Губарєв Г.Л. дор.№45 від 06.09.2010року, Дончук І.Б.-директор

від відповідача: Коровяковська Т.В. дов.від 09.06.2010р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного підприємства "Хімзбут" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Романівський склозавод" (смт. Романів)

про стягнення 47 197,91 грн.

Спір розглядається у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за погодженням сторін (а.с.41),

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 47197,91грн з яких: 45000,00грн сума основного боргу, 470,32грн інфляційних витрат, 1727,59грн пені.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, проте письмового відзиву на позовну заяву не надав. В засіданні суду 07.09.2010р. подав зустрічну позовну заяву про визнання договорів недійсними.

Ухвалою від 07.09.2010р. господарський суд відмовив відповідачу в прийнятті зустрічного позову, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.60ГПК України, тобто, після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладених між Приватним підприємством "Хімзбут" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Романівський склозавод" (відповідач у справі) договорів №1 від 15.01.2010р., №1-а від 01.03.2010р., позивач надав відповідачу послуги по охороні об'єкта, персоналу, матеріального майна зокрема, в лютому - березні 2010р.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.6 договору, замовник щомісячно перераховує не пізніше п'ятого числа слідуючого місяця на розрахунковий рахунок охоронної фірми суму в розмірі 27000,00 грн. в тому числі ПДВ.

Згідно з п.2.1 вищезазначеного договору, охоронна фірма зобов'язалася організувати та забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей замовника (відповідача), прийнятих під охорону, від розкрадання та не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкти, що охороняються.

Згідно пояснень позивача, свої зобов'язання за договором він виконав у повному обсязі.

В підтвердження викладеного позивач надав акти здачі-прийняття робіт: № ОУ-0000007від 15.02.2010р. на суму 22500,00 грн. (підписаний сторонами), № ОУ-0000016 від 23.03.2010р. на суму 22500,00 грн. (підписаний сторонами) (а.с. 20-21).

Відповідач, в порушення умов договору, не провів своєчасно розрахунки за надані послуги.

Внаслідок вказаного, станом на день пред'явлення позову до суду, відповідач, за даними позивача, заборгував останньому 45000,00 грн.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та безпідставність заперечень відповідача на підставі слідуючого.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За положеннями ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу послуги по охороні об'єктів в лютому-березні місяці 2010 року, що підтверджується актами виконаних робіт.

Зокрема, для долучення до матеріалів справи позивач надав:

- копію журналу обліку виявлених порушень;

- копію журналу обліку прийому під охорону складських приміщень;

- копію журналу приходу на роботу та виходу з роботи працівників;

- копію журналу обліку ввозу та вивозу матеріальних цінностей;

-копію журналу прийому та передачі зміни по охороні Романівського склозаводу;

При огляді вказаних журналів, суд встановив факт надання надання відповідачу послуг з охорони його об'єктів, що підтверджується підписами його представників.

Докази розірвання договорів №1 від 15.01.2010р., №1-а від 01.03.2010р напередодні чи під час періоду, за який виникла заборгованість, в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

За ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за надані позивачем послуги за лютий 2010 року та березень 2010 року, яка становить 45000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, замовник (Відповідач) за порушення строків оплати по договору, відшкодовує охоронній фірмі за кожний день прострочки пеню в розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка підлягає перерахуванню.

Позивачем, у відповідності до вказаного пункту нараховано пеню за період з 05.02.2010р. по 17.05.2010р. в сумі 1727,59 грн., яка є обґрунтованою.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с.8) інфляційні нарахування становлять у сумі 470,32грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів погашення боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 47197,91грн з яких: 45000,00грн сума основного боргу, 470,32грн інфляційних витрат, 1727,59грн пені.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33,49,82-85ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Романівський склозавод", 13002, Житомирська область, смт. Романів, вул.Жовтнева,97, ід. код 34841966

на користь Приватного підприємства "Хімзбут", 10029, м.Житомир, вул. Чапаєва,15, кв.25, ід.код 30737027 - 45000,00 грн. основного боргу, 470,32 грн. інфляційних нарахувань, 1727,59 грн. пені, 471,98 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 23.09.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам