Рішення № 11357684, 20.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.10 р.                     Справа № 32/153пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Мацуха Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явися

від відповідача: Снєгірьов О.М. довіреність від 06.11.08р.

за позовом: Донецького казенного заводу хімічних виробів м. Донецьк

до відповідача: Донецька міська рада, м. Донецьк

про визнання права власності.

Позивач, Донецький казенний завод хімічних виробів м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецькій області з позовом до Виконавчого комітету Куйбишевської районної у м. Донецьку ради, про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на необхідність визнання за ним права власності на об’єкт нерухомого майна, а саме - будівлю помивочного пункту, загальною площею 86,9кв.м., яка розташована за адресою: 83077, м. Донецьк, вул. Шахтарської Слави, 2а, що є об’єктом, як самочинно збудоване.

Ухвалою від 19.08.2010р. було залучено до участі у справі в якості належного відповідача - Донецька міська рада м. Донецьк.

06.09.10р. господарським судом було отримано відзив на позовну заяву від Куйбишевської районної в м. Донецьку ради, в якому зазначено, що Виконавчий комітет Куйбишевської районної в м. Донецьку ради у повному обсязі визнає позовні вимоги.

06.09.10р. позивачем була надана заява, в якій він змінює предмет позову, та, просить суд визнати право власності за Державою в особі Міністерства промислової політики України, в оперативному управлінні Донецького казенного заводу хімічних виробів, данне клопотання приймається та розглядається судом, як остаточне.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до державного акту на праві постійного користування землею, яке було видано позивачу 26.12.01р. від Донецької міської радої народних депутатів, в якому (акту) вказано, що позивачу надається у постійне користування земельна ділянка, загальною площею 797,1800га, під розміщення виробничних об’єктів заводу, підсобного господарства, станції „Нова”, об’єктів соціального культурно – побутового призначення у Куйбишевському районі. (на підставі рішення від 25.07.01р. №376/1).

Згідно до статуту Донецького казенного заводу хімічних виробів від 15.10.98р. за №375 встановлено, що підприємство - Донецький казенний завод хімічних виробів (надалі підприємство) створене за рішенням Кабінету Міністрів України від 30.06.98р. №987 на державному майні шляхом перетворення державного підприємства – Донецькій завод гумо – хімічних виробів, перейменоване наказом Міністерства промислової політики України і належить до сфери управління Міністерства промислової політики України.

Пунктом 1 статуту передбачено, що підприємство створене з метою забезпечення держави продукцію підприємства та отримання прибутку за рахунок виробничної та підприємницької діяльності.

Також, п. 10 статуту зазначено, що майно, яке закріплене за підприємством, належить йому на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, підприємство володіє та користується зазначеним (спірним) майном. Підприємство має право розпоряджатися закріпленням за ним на праві оперативного управління майном, що є у державної власності і належить до основних фондів підприємства, лише з дозволу Міністерства промислової політики України.

На вказаної земельній ділянці, позивач без належного дозволу, здійснив самочинне будівництво, а саме – побудував: будівлю помивочного пункту, загальною площею 86,9кв.м., яка розташована за адресою: 83077, м. Донецьк, вул. Шахтарської Слави, 2а.

Спірне майно було проінвентарізоване КП „БТІ м. Донецька”, про що свідчить технічній паспорт, якій містяться в матеріалах справи. Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації” було зроблена відмітка про самовільно збудований об’єкт нерухомості на будівлю помивочного пункту літ. А-1, та приміщень до плану поверхів громадського будинку літ. а-2 (арк. справи 28).

Відповідно до висновку обстеження технічного стану будівельних конструкцій спірного майна, складеним „Науково – дослідним і проектним інститутом „Донецькій Промстройниипроект”, встановлено, що будівля помивочного пункту літ. А-1 з прибудовами літ. а, а-1, які розташовані за адресою: 83077, м. Донецьк, вул. Шахтарської Слави, 2а, їх несучі та конструктивні елементи знаходиться в задовільному стані та можуть експлуатуватися в подальшому.

Підставою виникнення спірних відносин є той факт, що будівництво спірного майна здійснювалось без належним чином затвердженого проекту.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню реконструкції (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об’єкта відповідно до встановленого Порядку.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Позивач наполягає на визнанні права власності за Державою в особі Міністерства промислової політики України, в оперативному управлінні Донецького казенного заводу хімічних виробів на об’єкт нерухомого майна, а саме - будівлю помивочного пункту, загальною площею 86,9кв.м., яка розташована за адресою: 83077, м. Донецьк, вул. Шахтарської Слави, 2а.

Відповідно до ч.1 ст.133 ГК України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - пра?во господарського відання, пр?аво оперативного управління?.

Правом оперативного управління визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (ч. 1 ст. 137 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 395 ЦК України передбачено, що законом можуть встановлені інші речові права на чуже майно.

Також, ст. 396 ЦК України вказано, що особа яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.08р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництва (а саме, дозволу на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об’єкта відповідно до встановленого Порядку.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

З урахуванням приписів ст. ст. 317, 328, ч.5 ст. 376, 392, ч.2 ст. 395 та ст. 396 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 317, 328, 392, ч.2 ст. 395 та ст. 396 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Донецького казенного заводу хімічних виробів м. Донецьк на визнання права власності за Державою в особі Міністерства промислової політики України, в оперативному управлінні Донецького казенного заводу хімічних виробів на об’єкт нерухомого майна, а саме - будівлю помивочного пункту, загальною площею 86,9кв.м., яка розташована за адресою: 83077, м. Донецьк, вул. Шахтарської Слави, 2а.

Визнати право власності за Державою в особі Міністерства промислової політики України (03035; Київська область; м. Київ, вул. Сурікова, 3;) в оперативному управлінні Донецького казенного заводу хімічних виробів (83013, Донецька область, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Софійська, 1, код ЄДРПОУ 14311844) на об’єкт нерухомості як самовільно збудованої будівлі помивочного пункту, загальною площею 86,9кв.м., яка розташована за адресою: 83077, м. Донецьк, вул. Шахтарської Слави, 2а.

Повний текст рішення підписаний 23.09.2010р.

Рішення набирає законної сили 04.10.2010р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя