Рішення № 11357632, 30.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.10 р.                     Справа № 38/109                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Артур-К” с. Чайки

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Медфармсервіс Плюс” м. Донецьк

про стягнення 106542, 46 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Кулакова О.О. - за довіреністю

Від відповідача: не з’явився

В засіданні, яке відбулось 26.08.2010р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 30.08.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Артур-К” с. Чайки, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Медфармсервіс Плюс” м. Донецьк, 104351, 84 грн. боргу та 2190, 62 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 9018 від 01.10.2008р. щодо оплати вартості товару, отриманого за видатковими накладними, підписаними працівниками відповідача;

-          ст.ст. 230-232, 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 610-612, 614, 622-625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідач у відзиві на позов від 30.11.2009р. заявив, що вимоги позивача він не визнає тому, що: позов не містить переліку накладних, за якими, нібито, виник борг; відповідач отримав від позивача товари за видатковими накладними, які не можуть бути доказами у справі, оскільки в них відсутні реквізити, визначені ст.9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; сторони не узгодили ціни на товар.

У письмових поясненнях до відзиву відповідач звернув увагу суду на перерахування ним позивачу 103079 грн. за отриманий ним товар за договором № 9018 від 01.10.2008р.

Відповідач 30.08.2010р. подав суду клопотання розглядати справу без його присутності за наявними у справі документами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір купівлі-продажу № 9018 від 01.10.2008р. (далі - договір № 9018), згідно умов якого продавець (позивач) зобов’язався поставити та передати у власність покупця (відповідача) лікарські засоби та товари медичного призначення, а покупець прийняти та оплатити вартість цього товару (п.1.1. договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

- асортимент, кількість товару, що постачається, визначається за заявками покупця; на кожну партію товару виписується накладна, яка є невід’ємною частиною договору (п.2.1. договору);

- перехід права власності на партію товару відбувається після отримання покупцем даного товару, що наступає після підписання відповідної накладної представниками сторін і надання представникові продавця довіреності на отримання товару; покупець не може використовувати товар до передачі продавцю належним чином оформленої довіреності на отримання товару (п.4.3. договору);

- ціна на кожну поставку визначається відповідною накладною... (п.5.1. договору);

- порядок оплати: із відстрочкою платежу 30 календарних днів з дня фактичної поставки, яка вказана в накладній (п.5.3. договору в редакції протоколу розбіжностей);

- за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ; позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється згідно чинного законодавства України (п.6.2. договору в редакції протоколу розбіжностей);

- договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2009р. (п.9.2. договору в редакції протоколу розбіжностей).

Позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними № 0ДЦ029975 від 16.12.2008р., № 0ДЦ030394 від 17.12.2008р., № 0ДЦ030395 від 17.12.2008р., № 0ДЦ031085 від 24.12.2008р., № 0ДЦ031023 від 24.12.2008р., № 0ДЦ030518 від 18.12.2008р., № 0ДЦ030531 від 18.12.2008р., № 0ДЦ031239 від 25.12.2008р., № 0ДЦ031352 від 26.12.2008р., № 0ДЦ031522 від 30.12.2008р., № 0ОДЦ000059 від 05.01.2009р., № 0ОДЦ000161 від 08.01.2009р., № 0ОДЦ000240 від 08.01.2009р., № 0ОДЦ000378 від 09.01.2009р., № 0ОДЦ000779 від 14.01.2009р., № 0ОДЦ000911 від 14.01.2009р. та № 0ОДЦ001031 від 15.01.2009р. на загальну суму 108017, 52 грн., що підтверджується: підписами працівників відповідача у графі видаткових накладних ”отримав”, завіреними печаткою або штампом відповідача; письмовими поясненнями відповідача № 01/323 від 25.08.2010р. (надані суду 26.08.2010р.). Позивач стверджує, що відповідач оплатив йому лише 3665, 68 грн. Відповідач стверджує, що позивач безпідставно не врахував перераховані ним позивачу кошти на суму 103079 грн. згідно платіжних доручень № 604 від 16.12.2008р., № 616 від 17.12.2008р., № 625 від 19.12.2008р., № 656 від 23.12.2008р., № 641 від 23.12.2008р., № 672 від 24.12.2008р., № 680 від 25.12.2008р., № 690 від 26.12.2008р., № 691 від 29.12.2008р., № 712 від 30.12.2008р., № 32 від 06.01.2009р., № 41 від 08.01.2009р., № 50 від 09.01.2009р., № 59 від 12.01.2009р. та № 75 від 14.12.2009р.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на оплату ним позивачу вартості поставленого товару за видатковими накладними, які є предметом спору (див. перелік накладних на арк. справи 9, том 1-й, який відповідач отримав - арк. справи 5, 6, том 1-й), тому що: у зазначених відповідачем платіжних дорученнях в графі ”призначення платежу” відсутнє посилання на номери видаткових накладних, вартість яких оплачується - тому позивач згідно ст.ст. 8 та 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” відніс ці платежі в рахунок оплати вартості товару за іншими накладними, доданими позивачем до справи 10.08.2010р. разом з поясненнями по суті позовних вимог № 09/08 від 09.08.2010р.; факт поставки товару за видатковими накладними, доданими до матеріалів справи 10.08.2010р., підтверджено: відповідними підписами, завіреними печаткою та штампом відповідача (відповідачем не оскаржено); згідно п.2.1. договору № 9018 видаткові накладні є невід’ємною частиною договору і судом недійсними не визнані.

Не приймає суд до уваги і посилання відповідача на норми ст.9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, оскільки ця норма не містить негативних наслідків, якщо певні реквізити у накладній відсутні.

Зважаючи на викладене, суд вимоги позивача щодо стягнення суми боргу задовольняє повністю, а вимоги позивача щодо стягнення пені частково - суд стягує з відповідача на користь позивача 2148, 7 грн. пені згідно розрахунку, наданому позивачем 26.08.2010р. В решті вимог позивача щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з невірним вирахуванням.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 230-232, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Медфармсервіс Плюс” (м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 1; м. Донецьк вул. Відважних, 1а; р/р 26006301004425 у ДФ ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 335571, ЄДРПОУ 36010928) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Артур-К” (с. Чайки, вул. Чайки, 4, р/р 26006010027836 у ВАТ ”Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 21643699) - 104 351 грн. 84 коп. боргу, 2148 грн. 70 коп. пені, 1065 грн. 01 коп. витрат на сплату держмита та 117 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя                               

В судовому засіданні 30.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.                                         Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2010р.