Рішення № 11357399, 21.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2010Справа №2-7/3890-2010

За позовом Прокурора міста Ялти (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 18) в інтересах держави в особі 1) Лівадійської селищної ради (98600, м. Ялта, смт Лівадія, вул. Батуріна, 8); 2) Виконавчого комітету Лівадійської селищної ради (98600, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8)

До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег" (98600, Ялта, вул. Халтуріна, 45, ідентифікаційний номер 32362131)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (АР Крим, 95000, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114);

2) Інспекція Державного Архітектурно-будівельного контролю в Автономної Республіки Крим (АР Крим, 95000, м. Сімферополь, вул. Заліська, 12);

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Градовіт-ХХІ" (01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 34).

Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивачів: 1) Янчук А. П. предст., дов. № 02/14-909 від 16.08.2010р.

2) не зявився

Від відповідача Якубов І. С., предст., дов. від 08.04.2010 р.

Треті особи 1) не зявився

2) не зявився

3)Власенко В. В. предст., дов. б/н від 01.02.2010р.

Прокурор Яковлєв О. О., посвідчення №09242.

Сутьспору: Прокурор міста Ялти звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Лівадійської селищної ради та Виконавчого комітету Лівадійської селищної ради з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег", в якому просить суд зобовязати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 13,79 га, розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Курпати, район вул. Алупкінське шосе, шляхом знесення самочинно збудованих обєктів нерухомого майна: контрольно-перепускного пункту зі шлагбаумом, приблизним розміром 2,6 х 3,2 м., адміністративної будівлі літ. «З» загальною площею 305,2 м. кв. та виробничої будівлі літ «Ж» загальною площею 190,0 кв. м., за власний рахунок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем самовільно, без отримання необхідних правовстановлюючих документів, зайнята земельна ділянка орієнтовною площею 13,79 га за адресою: м. Ялта, смт. Курпати, район вул. Алупкінське шосе, що суперечить статті 125 Земельного кодексу України, у звязку з чим земельна ділянка підлягає поверненню власнику на підставі статті 212 Земельного кодексу України. Крім того, прокурор зазначає, що на вказаній земельній ділянці відповідачем були збудовані наступні обєкти нерухомого майна: контрольно-перепускний пункт зі шлагбаумом, приблизним розміром 2,6 х 3,2 м., адміністративна будівля літ. «З» загальною площею 305,2 м. кв. та виробнича будівля літ «Ж» загальною площею 190,0 кв. м. При цьому, вказані обєкти були споруджені без отримання дозволу Інспекції ДАБК, з істотним порушенням будівельних норм і правил, у звязку з чим на підставі статті 376 Цивільного кодексу України вважаються самочинним будівництвом та підлягають знесенню за власний рахунок.

Ухвалою ГС АР Крим від 30.07.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономної Республіки Крим та Товариство з обмеженою відповідальністю "Градовіт-ХХІ".

Лівадійська селищна рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Градовіт-ХХІ" вважають вимоги прокурора обґрунтованими та просять суд задовольнити позов в повному обсязі.

21.09.2010 р. до ГС АР Крим від Лівадійської селищної ради надійшло доповнення до позовної заяви, якій позивач у справі виклав додаткові обставини, які, на його думку, свідчать про обґрунтованість його вимог.

Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Інспекція Державного Архітектурно-будівельного контролю в Автономної Республіки Крим у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Аналогічні положення закріплені в статті 1 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України)

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Статтею 126 Земельного кодексу України обумовлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як свідчать матеріали справи, 04.04.2008 р. працівниками відділу організації і здійснення державного контролю за використанням і охороною земель Південно-Кримського регіону Держземінспекції Криму була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, під час якої було встановлено, що ТОВ "Градовіт-ХХІ" на підставі відповідного договору оренди є користувачем земельної ділянки площею 13,55 га по вул. Алупкінське шосе в смт. Лівадія, що використовується для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатоповерхового жилого комплексу. Однак, на вказаній ділянці невстановленими особами збудовані споруди.

При цьому, суд звертає увагу на те, що 23.05.2007 р. комісію у складі: старшого помічника Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, спеціаліста-землевпорядника Лівадійської селищної ради, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Південно-Кримського регіону Держземінспекції Криму, держінспектора з охорони навколишнього природного середовища Управління Держекоінспекції, спеціаліста інспекції ДАБК м. Ялта, була проведена перевірка дотримання вимог земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства на території Лівадійської селищної ради, в смт. Ореанда, на земельній ділянці, що використовується СВК "Южний берег", в районі вул. Алупкінське шосе, за результатом якої був складений акт від 23.05.2007 р.

В ході проведення перевірки було встановлено, що при відсутності документів, що посвідчують право на землю, в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України, дозвільних документів на виконання будівельних робіт СВК "Южний берег" організовано здійснення земляних та будівельних робіт на вищевказаній земельній ділянці, яка з південно-східної сторони обмежена вул. Алупкінське шосе, з південно-західної сторони будівлями пожежного депо, з західної сторони лісовим масивом, з північно-західної сторони жилим масивом в смт. Ореанда.

В акті від 23.05.2007 р. комісією також зазначені будівельні роботи, які були організовані відповідачем при відсутності дозвільних документів.

Аналогічні факти були зафіксовані комісією в акті від 21.11.2007 р.

Згідно з положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Як вже було вказано вище, документами, що посвідчують право особи на землю, є договір оренди, державний акт на право власності на землю або державний акт на право постійного користування землею.

Проте, під час розгляду справи відповідачем не були надані суду відповідні правовстановлюючі документи на землю.

Крім того, факт зайняття відповідачем земельної ділянки без отримання правовстановлюючих документів був зафіксований складеним 01.06.2010 р. працівниками Держземінспекції актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Лівадійської селищної ради №16 від 29.01.2008 р. був затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки ТОВ "Градовіт-ХХІ" для будівництва багатоквартирного багатоповерхового жилого комплексу за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Ореанда, вул. Алупкінське шосе, на землях Лівадійської селищної ради.

Цим же рішенням передбачено передати ТОВ "Градовіт-ХХІ" в оренду строком на 50 років земельну ділянку площею 13,5500 га за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Ореанда, вул. Алупкінське шосе, на землях Лівадійської селищної ради (кадастровий номер 0111947900:07:001:0170) для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатоповерхового жилого комплексу із земель Лівадійської селищної ради, не переданих у власність, не наданих в користування в межах населеного пункту.

На підставі цього рішення, 31.01.2008 р. між Лівадійською селищною радою, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Градовіт-ХХІ», як Орендарем, був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 50 років.

Вказаний договір був зареєстрований в КРФ ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель зроблений запис від 04.02.2008 р. за №040800700002.

При цьому, дійсність рішення Лівадійської селищної ради №16 від 29.01.2008 р. оскаржувалася Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Южний берег" в рамках розгляду Господарським судом АР Крим справи №2-2/1802-2008, за результатом чого рішенням від 27-31.03.2008 р. в позові було відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2008 р. зазначене рішення було залишено без змін.

Крім того, рішенням ГС АР Крим від 09.06.2008 р. у справі №2-6/5034-2008 було відмовлено в позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег" до Лівадійської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Градовіт-ХХІ» та КРФ ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України про визнання недійсним договору оренди землі від 31.01.2008 р.

До того ж, рішенням ГС АР Крим від 21.04.2008 р. у справі №1-17/14475-2007 було відмовлено в позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег" до Лівадійської селищної ради, Ялтинського міського управління земельних ресурсів та Ялтинського відділу Кримського регіонального державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 13,7900 га в смт. Ореанда, м. Ялта та спонукання Ялтинського міського управління земресурсів видати СВК "Южний берег" державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Факти, встановлені вищевказаними рішеннями визнаються судом в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальними та не потребують додаткового доказування.

В пункті 4.1.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010 р. N 04-06/15 зазначено, що у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо.

Судом встановлено, що у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег" відсутні як необхідні правовстановлюючі документи на землю, так і рішення органу місцевого самоврядування про вилучення (надання) земельної ділянки. Іншого суд, всупереч вимогам статей 33, 34 ГПК України, доведено не було.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 212 Земельного кодексу України закріплено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Отже, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок є заходом земельно-правової відповідальності.

За таких обставин, оскільки факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки є належним чином підтвердженим, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги прокурора про спонукання відповідача звільнити спірну самовільно зайняту земельну ділянку.

При цьому, матеріали справи свідчать, що на самовільно зайнятій відповідачем земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке є обєктами самочинного будівництва.

Так, на самовільно зайнятій земельній ділянці розташовані наступні обєкти нерухомого майна: контрольно-перепускний пункт зі шлагбаумом, приблизним розміром 2,6 х 3,2 м., адміністративна будівля літ. «З» загальною площею 305,2 м. кв. та виробнича будівля літ «Ж» загальною площею 190,0 кв. м.

Вказані обєкти були споруджені без наявності дозволу інспекції ДАБК, не були введені в експлуатацію та є самочинним будівництвом, що підтверджується ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 19.04.2010 р. у справі №6-57_2010р., якою було скасовано рішення третейського суду від 07.07.2008 р. про визнання за СВК "Южний берег" права власності на зазначені обєкти нерухомого майна.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про основи містобудування» дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частинами 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України обумовлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частинами 3, 5 цієї статті передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Однак, як вже було вказано вище, ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 19.04.2010 р. у справі №6-57_2010р. було скасовано рішення третейського суду від 07.07.2008 р. про визнання за СВК "Южний берег" права власності на спірні обєкти нерухомого майна. При цьому, підставою для скасування рішення стали ті обставини, що спірна нерухомість є самочинно збудованою, а третейські суди позбавлені можливості прийняття рішень про право на легалізацію самочинних будівель.

Вказане рішення також розцінюється судом в якості підстави виникнення преюдиціальних фактів в порядку статті 35 ГПК України.

Крім того, на підставі вищевказаної ухвали Свердловського міського суду Луганської області від 19.04.2010 р. у справі №6-57_2010 р. була скасована державна реєстрації права власності на будівлі літер «Ж» та «З» домоволодіння №1а по Алупкінському шосе в смт. Курпати, м. Ялта, за СВК "Южний берег", що підтверджується листом КП Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» №1005 від 08.07.2010 р.

Відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Суд зазначає, що згідно з положенням статей 13, 142 Конституції України, статті 12 Земельного кодексу та статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження власника землі у даному випадку здійснює Лівадійська селищна рада, яка наполягає на знесенні обєктів самочинного будівництва.

З урахуванням цього, суд вважає, що факти, які викладені прокурором в позові, відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Сільськогосподарський виробничий кооператив "Южний берег" (98600, Ялта, вул. Халтуріна, 45, ідентифікаційний номер 32362131) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 13,79 га, розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Курпати, район вул. Алупкінське шосе, шляхом знесення самочинно збудованих обєктів нерухомого майна: контрольно-перепускного пункту зі шлагбаумом, приблизним розміром 2,6 х 3,2 м., адміністративної будівлі літ. «З» загальною площею 305,2 м. кв. та виробничої будівлі літ «Ж» загальною площею 190,0 кв. м., за власний рахунок.

3.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег" (98600, Ялта, вул. Халтуріна, 45, ідентифікаційний номер 32362131) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 85,00 грн.

4.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Южний берег" (98600, Ялта, вул. Халтуріна, 45, ідентифікаційний номер 32362131) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 27.09.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.