Рішення № 11357394, 21.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2010Справа №2-33/2607.2-2009 за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 67-а)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» (смт Приморський, вул. Гагаріна, 14, кв.27)

про стягнення 21 633,94 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: Александрова Кристина Олександрівна, представник, довіреність від 11.01.2010 р., ОП«Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії

Відповідача: не з'явився, ТОВ «Валео».

Суть спору: в червні 2005 року орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» та комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1», згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої позовні вимоги, просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» 32327.87 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період 01 грудня 2001 року по 01 серпня 2006 року, а в частині стягнення цієї ж суми з комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1» позивач відмовився від позову. (т. 1 а.с. 2-3, 57).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2008 у справі № 2-3/10408.1-2006 поновлено пропущений строк позовної давності про стягнення 4479.24 грн. вартості спожитої теплової енергії за період з 01 грудня 2001 року по 01 липня 2002 року. Позов задоволено, стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» 32327.87 грн. вартості теплової енергії, яка була безпідставно спожита відповідачем у період з 01 грудня 2001 року по 01 серпня 2006 року. В частині позовних вимог до КЖЕП «Приморський-1» провадження у справі припинено (т. 3, а.с. 194-198).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 червня 2008 року, вищезазначене судове рішення залишено без змін (т. 4, а.с. 52-60).

Постановою Вищого господарського суду України від 09 квітня 2009 року постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 червня 2008 року та рішення господарського суду АР Крим від 11 березня 2008 року у справі № 2-3/10408.1-2006 скасовані. Справа направлена на новий розгляд (т. 4 а.с. 96-102).

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства в частині користування тепловою енергією без укладання відповідного договору та обґрунтовані посиланнями на статтю 26 Закону України «Про енергетику».

В судовому засіданні 21 вересня 2010 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати причину пропуску строку позовної давності про стягнення 4479.24 грн. вартості спожитої теплової енергії поважною та поновити пропущений строк позовної давності та стягнути з відповідача 29749.94 грн. вартості спожитої теплової енергії (т. 5 а.с. 65-67).

Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом прийняти дані зменшення позовних вимог до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (т. 5, а.с. 61).

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

           встановив:

За твердженням позивача, спірні правовідносини між сторонами виникли з тих підстав, що за період з грудня 2001 року по липень 2006 року відповідач не оплачував теплову енергію, що подавалась у вигляді опалення в приміщення аптеки за адресою: м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Гагаріна, 13, без укладення відповідного договору.

У відповідності до пункту 1.2 Статуту орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (редакція 2001 року) вказане підприємство є правонаступником орендного підприємства АТ «Кримтеплокомуненерго», а також ряду реорганізованих шляхом приєднання до нього підприємств, у тому числі ОП «Феодосіятеплокомуненерго».

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОП «Феодосіятеплокомуненерго» (теплопостачальна організація) в особі Феодосійської філії на підставі договору № 87 від 15 листопаду 2001 року та підписаного сторонами протоколу розбіжностей від 16 листопаду 2001 року надавало комунальному житлово-експлуатаційному підприємству «Приморський–1» (споживач) послуги з опалення приміщень, у тому числі приміщення площею 213,1 м.кв. за адресою: смт. Приморський, вул. Гагаріна, 13.

При виконанні цього договору сторони домовилися керуватися «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Наказом Міністерства енергетики України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28 жовтня 1999 року № 307/262, Правилами надання населенню послуг з теплопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497.

Пунктом 3.2.4 даного договору передбачено зобов’язання споживача сповіщати теплопостачальну організацію про опалювальні приміщення житлового фонду, що знаходяться на його балансі; сприяти укладенню договорів з орендаторами.

01 грудня 2001 року між комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Приморський-1» та товариством з обмеженою відповідальністю «Валео» був укладений договір оренди, у відповідності до пункту 1.1 якого комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморський-1» (орендодавець) передав у термінове платне користування товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» (орендар) вбудоване нежитлове приміщення по вул. Гагаріна, 13 в смт. Приморський, площею 213,1кв.м.

Згідно з актом приймання-передачі об'єкта оренди товариство з обмеженою відповідальністю «Валео» почало користуватись даним приміщенням з 01 грудня 2001 року.

Пунктом 4.2.7 даного договору встановлено зобов’язання орендатора самостійно укладати договори на користування комунальними послугами з відповідними організаціями та оплачувати їх у відповідності до чинних тарифів.

Судом було встановлено та не заперечувалося сторонами у справі, що відповідного договору на постачання теплової енергії відповідачем укладено не було, теплова енергія споживалась ним за відсутності договірних відносин, що підтверджується актом від 22 грудня 2003 року.

26 лютого 2004 року представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» та комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1» був складений акт, у якому відображено відключення приміщення аптеки від системи центрального опалення, стояки проведені напряму та заізольовані. Цей акт складено у відсутність представника котельної та представника позивача, на акті відсутній відтиск печатки комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1».

27 лютого 2004 року проведена перевірка наявності теплопостачання, за результатами складено акт, яким встановлено, що опалюється 138,4 кв.м. приміщення.

Акт підписано представником позивача, відповідача, та третьої особи, є відтиск печатки комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський -1».

28 лютого 2004 року складено акт представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» та комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1», з якого вбачається, що приміщення відповідача ізольовано від системи центрального опалення. Акт не підписано з боку представника котельної та позивача, відсутній відтиск печатки комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1».

08 грудня 2004 року проводилася перевірка наявності теплопостачання, за результатами якої складено акт від 08 грудня 2004 року, з якого вбачається: труби відрізані, 43,6 м стояків не ізольовано, ізольовано тільки 22,6 м. Акт підписано з боку Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський -1» та товариства з обмеженою відповідальністю «Валео».

03 серпня 2006 року комісією у складі представників Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1» та товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» складено акт про встановлення автономного опалення приміщення, стояки відключені від системи опалення та ізольовані.

У зв’язку з тим, що відповідачем у період з грудня 2001 року по липень 2006 року не сплачувались послуги з опалення, позивач звернувся до суду з вказаними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 1.2. Правил користування тепловою енергією (далі – Правила), затверджені Наказом Міністерства енергетики України від 28.10.1999 року №307/262: правила обов'язкові для виконання всіма постачальниками теплової енергії (далі - енергопостачальні організації), споживачами теплової енергії (далі - споживачі), організаціями, що виконують проектування, пуск та налагоджування обладнання для передавання, постачання та споживання теплової енергії.

Пунктом 1.3 Правил встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору.

У відповідності до статті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Отже, як свідчать матеріали справи фактично послуги відповідачу надавались, тобто зобов’язання відповідача за відсутності неукладеного договору на теплопостачання виникає на підставі дії закону. Відсутність договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за теплову енергію.

Відповідна правова позиція щодо стягнення вартості теплової енергії без укладання договору також зазначена у постановах Вищого господарського суду України від 30 грудня 2008 року по справі № 17/295-2006; від 20.10.2009 року по справі №16/29; від 25.11.2008 р. №33/20-08; від 22.10.2008 №19/77/15; від 04.03.2009р. №7/142/06-15/334/06-8/315/06.

З огляду на наведене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на приписи Постанови Ради Міністрів АР Крим № 277 від 22 серпня 2000 року, відповідно до яких оплати отриманих послуг з теплопостачання здійснюється орендодавцем, оскільки законом чітко встановлено обов’язок укладення договору, договором оренди також встановлені таке зобов’язання як самостійне укладення договорів на комунальні послуги.

Доказів оплати вищевказаних послуг орендодавцю, комунальному житлово-експлуатаційному підприємству «Приморський-1». відповідачем суду надано також не було.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що фактично послуги з опалення приміщення площею 213,10 кв.м. надавались відповідачу з 01 грудня 2001 року, тобто з моменту прийняття у його користування, по 26 лютого 2004 року, з огляду на наявний в матеріалах справи акт від 27 лютого 2004 року, у відповідності до якого комісією у складі представників Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1» та товариства з обмеженою відповідальністю «Валео», встановлено, що опалюється 138,4 кв.м. приміщення.

З урахування норм статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якої вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд вважає за необхідне надати оцінку наступним наявним в матеріалах справи документам.

Акт від 26 лютого 2004 року, складений представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» та комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1», у якому відображено відключення приміщення аптеки від системи центрального опалення, стояки проведені напряму та заізольовані, суд не вважає належним доказом у справі, оскільки інформація. зафіксована в цьому документі суперечить змісту акту, складеному наступного дня – 27 лютого 2004 року, який у тому числі підписано працівником комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1».

Також суд вважає, що цей акт від 26 серпня 2004 року не оформлено належним чином – відсутня печатка комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморский-1», він складений за відсутності представників котельної, Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго».

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, суд не може вважати належним доказом акт від 28 лютого 2004 року, складений представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» та комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1», про ізолювання від системи центрального опалення приміщення відповідача, з огляду на таке.

В матеріалах справи знаходиться акт від 08 грудня 2004 року, що складався у присутності представників Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1» та товариства з обмеженою відповідальністю «Валео», який засвідчує, що труби відрізані, 43,6 м стояків не ізольовано, ізольовано тільки 22,6 м.

Між тим, акт від 28 лютого 2004 року не підписано з боку представників котельної та Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», відсутня печатка комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1».

З огляду на наведене, суд вважає, що вказані акти від 26 лютого 2004 року та від 28 лютого 2004 року не можуть бути прийняті до уваги як належні та допустимі докази, оскільки інші документи, наявні в матеріалах справи, підписані усіма учасниками спірних відносин та оформлені належним чином, підтверджують інші обставини.

Таким чином, посилання відповідача на відключення його приміщення від централізованої системи опалення з 28 лютого 2004 року є недоведеними..

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що з березня 2004 року відповідачу надавались послуги з опалення приміщення площею 138,4 кв.м.

Крім того, судом було встановлено, що орендоване відповідачем приміщення знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який, в свою чергу, вводиться в експлуатацію з комплексом інженерного обладнання, передбачене вимогами СНиП 2.08.01-89 «Жилые здания» та інших будівельних вимог до інженерного обладнання, в тому числі до системи опалення. В існуючому житловому багатоквартирному фонді в Україні переважно передбачено централізоване теплопостачання (гаряча вода та опалення), яке виконане за схемою, що збалансована в цілому по будинку, і втручання в працюючу схему тягне за собою повне коригування загальнобудинкової системи.

У багатоквартирному будинку стояки опалювальної системи транзитом проходять через приміщення та квартири і постачання теплової енергії у вказаний житловий будинок, в тому числі вбудовані приміщення, здійснюється безперервно (пункт 7.1 Правил користування тепловою енергією).

Актами, що складались відповідачами без участі теплопостачальної організації до складення акту про встановлення автономної системи опалення від 03 серпня 2006 року, що підтвердив і відповідач, «Приморський-1». у своєму відзиві на позов, було зазначено лише про те, що у приміщенні аптеки від стояків опалення були відрізані лише опалювальні прилади. Про ізоляцію стояків у цих актах не зазначено.

В той же час, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року № 619, з опалюваної площі виключається лише площа приміщень, в яких відсутні тепловіддачі поверхні (радіатори, регістри, стінки, пічок, трубопроводи систем опалення тощо).

Отже, суд дійшов висновку, що оскільки у спірному приміщенні тепловіддачі поверхні були наявні, то відповідач отримував теплову енергію.

Теплопостачанням є постачання тепла за допомогою теплоносія систем опалення, вентиляції, гарячого водопостачання будівель різного призначення і технологічних споживачів.

Система централізованого теплопостачання складається з джерела теплової енергії, теплової мережі, центрального теплового пункту або абонентських вводів та місцевих систем споживачів тепла.

Труби систем водного опалення призначені для подачі у прибори та виведення з них необхідної кількості теплоносія (теплопроводи), які у вертикальних системах опалення підрозділяються на магістралі, стояки та підводки.

Наявність в орендованому приміщені трубопроводів систем опалення (стояків), тобто тепловіддаючих поверхонь, неізольованих або за ізольованих частково, означає, що вони враховуються при визначенні опалювальної площі.

В матеріалах справи наявний акт від 03 серпня 2006 р., який складено за участю представників комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський–1», Феодосійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» та споживача теплової енергії – товариства з обмеженою відповідальністю «Валео», в якому відображено, що в приміщенні за адресою: м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Гагаріна, 13, загальною площею 213,10 м. кв., встановлена автономна система опалення. Стояки відключені від центральної системи опалення та заізольовані.

Суд вважає, що цей документ є належним доказом та дійсно свідчить про відключення відповідача від централізованої системи опалення, оскільки інші документи не були підписані з боку позивача, та, не були оформлені належним чином.

Інших доказів відключення позивача від системи опалення суду не надано.

З огляду на наведене, суд погоджується з вимогами позивача щодо стягнення вартості послуг з опалення приміщення площею 138,4 кв.м. з березня 2004 року по липень 2006 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, здійсненого з урахуванням опалювальної площі приміщення (спочатку 213,1 кв.м, потім – 138,4 кв.м.), коефіцієнту якості опалення та чинних на той час тарифів для 2-ї групи споживачів, за період з 01 грудня 2001 року по 31 липня 2006 року відповідачем було спожито теплової енергії на суму 29749.94 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача про неналежне надання послуг з опалення з грудня 2001 року по квітень 2003 року, з огляду на те, що температурний режим у приміщеннях не досягав належного рівня, виходячи з наступного.

Відсутність опалення в період з грудня 2001 року по квітень 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю «Валео» підтверджує актом комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Приморський-1» від 15 грудня 2001 року, довідками мешканців будинку № 13 та співробітників аптеки, а також карткою обліку температури і вологості, яка ведеться в аптеці.

Суд вказані документи не приймає як належні та допустимі докази, виходячи з положень пункту 41 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30 грудня 1997 року, факт неякісного теплопостачання може бути підтверджено виключно актом-претензією, який складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами, а в подальшому може мати значення для наступного перерахунку розміру платежів.

У матеріалах справи такі акти-претензії, які були б підписані представником теплопостачальної організації (виконавця) або, в разі його відмови від підпису, за підписом не менш як трьох споживачів, що проживають у будинку, або виборної особи будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення, за весь період з грудня 2001 року по квітень 2003 року відсутні, відповідачем не надані.

З матеріалів справи слідує, що за період з 01грудня 2001 року по 01 липня 2002 року в частині стягнення 4479.24 грн. вартості спожитої теплової енергії, позивачем пропущено строк позовної давності.

Як, зазначалось вище пунктом 3.2.4 договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 87 від 15 листопада 2001 року, укладеного між позивачем і комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Приморський-1» (споживач), передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується сповіщати теплопостачальну організацію про опалювальні площі житлового фонду, що перебуває на його балансі, сприяти укладенню договорів з орендаторами.

Однак, доказів того, що комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Приморський-1» вчасно сповістило позивача про орендаря нежитлового приміщення - товариство з обмеженою відповідальністю «Валео», суду надано не було.

За твердженням позивача, про нового орендаря йому стало відомо лише при проведенні планового обстеження та складання акту від 22 грудня 2003 року, отже, вказані причини пропуску строку позовної давності суд вважає поважними, у зв’язку з чим вважає можливим його відновити для забезпечення позивачу права на захист.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 27 вересня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Поновити пропущений строк позовної давності про стягнення 4479.24 грн. вартості спожитої теплової енергії за період з 01 грудня 2001 року по 01 липня 2002 року.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» (98112, смт. Приморський, вул. Гагаріна, буд. 14, кв. 27; р/р 263710679001 в ФФ АБ «Киевская Русь», МФО 384607, ЄДРПОУ 26178089) на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії «Кримтеплокомуненерго» (98112, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 67-А; р/р 2603710679001 у ФФ АБ «Київська Русь», МФО 384607, ЄДРПОУ 26178089) 29749.94 грн. вартості спожитої теплової енергії.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Валео» (98112, смт. Приморський, вул. Гагаріна, буд. 14, кв. 27; р/р 260033180031 у Феодосійській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324258, ЄДРПОУ 22285196) на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Феодосійської філії «Кримтеплокомуненерго» (98112, м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 67-А; р/р 263710679001 в ФФ АБ «Киевская Русь», МФО 384607 ЄДРПОУ 26178089) 297.49 грн. державного мита, 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи в розмірі 3000.00грн.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.