Рішення № 11357375, 16.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

16.09.2010Справа №2-1/3560-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія», (99016, АР Крим, м. Севастополь, вул. Цимлянська, 10-А),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь», (97300, АР Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Р.Люксембург, 92А),

про стягнення 16407,07грн.,

Суддя Л.О.Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача Логінова А.М., представник, довіреність від 01.09.2010р.,

від відповідача не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь» про стягнення 16407,07грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 28.01.2010р. у Кіровськом районі с. Партизани по вул. Мира між автомобілем ГАЗ 3302 АХІ-1 номер СН 8627 АС, який належить позивачу та трактором марки «ЄТЦ-1609», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь», позивачу завдано матеріальної шкоди на суму 16407,07грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що матеріальна шкода майну позивача завдана внаслідок протиправних фізичної особи, яка керувала трактором, а не юридичною особою.

В судове засідання, призначене на 16.09.2010р. представник відповідача не з’явився.

Відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2010р. відбулась дорожньо-транспортна пригода між автомобілем ГАЗ 3302 АХІ-1 номер СН 8627 АС, який належить позивачу та трактором марки «ЄТЦ-1609», що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь».

Протиправна поведінка заподіювача шкоди встановлена постановою Кіровського районного суду від 03.03.2010р. № 3-187/10 згідно якої, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, визнаний водій трактору марки «ЄТЦ-1609» Потапов С.І., який перебуває у трудових стосунках з відповідачем (аркуш справи 28).

Автомобіль марки ГАЗ 3302 АХІ-1 номер СН 8627 АС, у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою отримав механічні ушкодження, вартість яких складає 11362,07грн., що зокрема підтверджуються звітом експертної компанії «Укравтоекспертиза» про оцінку колісного транспортного засобу серії SL № 12970 від 17.05.2010р.

Відповідно розрахунку-фактури №12679 від 22.04.2010р. позивачем самостійно сплачено оцінку в розмірі 645,00грн.

18.06.2010р. позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь» направлений лист з вимогою погасити суму боргу в розмірі 16407,07грн., яка в свою чергу складається з:

- вартості механічних ушкоджень в розмірі 11362,07грн.,

- вартості проведеної оцінки в розмірі 645,00грн. (рахунок – фактура №12679 від 22.04.2010р.),

- вартості орендної плати за аналогічний автомобіль (ГАЗ 3302 АО121СП, державний номер АК 9766 АО) за період з 01.02.2010р. по 01.06.2010р. в розмірі 4400,00грн.

Матеріали справи не містять відомостей щодо розгляду відповідачем вищевказаної претензії.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів і заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Загальні положення про відшкодування шкоди врегульовані главою 82 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 1172 ЦК України встановлює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», відповідно до якої за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що грунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров'ю, виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та ін.) відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

В свою чергу, для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини).

Наявність всіх елементів цивільного правопорушення підтверджена фактичними обставинами справи.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь» матеріальної шкоди в розмірі 16407,07грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає обґрунтованим включення позивачем до стягуваної суми вартості як проведеної оцінки в розмірі 645,00грн. так і 4400,00грн. плати за оренду аналогічного транспортного засобу (ГАЗ 3302 АО121СП, державний номер АК 9766 АО) з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимус Трейд» та позивачем укладений договір про логістичне обслуговування б/н, відповідно до умов якого вантажовідправник (ТОВ «Максимус Трейд») за заявкою доручає, а перевізник (позивач у справі) бере на себе зобов’язання по забезпеченню своєчасного перевезення вантажів вантажовідправника найнятим ним транспортом до пункту призначення і передачі їх вантажоотримувачу.

Позивач зазначає, що оскільки автомобіль, що належить ТОВ «Логістична компанія» згідно договору на логістичне обслуговування від 01.12.2009р. був задіяний у перевезенні вантажів, то внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та його механічних ушкоджень не міг здійснювати вантажоперевезення, у зв’язку із чим 01.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистрибютерська компанія «Еллада» укладений договір оренди транспортного засобу № б/н на період з 01.02.2010р. до 01.06.2010р. для виконання обов’язків по перевезенню вантажу за договором від 01.12.2009р.

Відповідно пункту 2.3.7 зазначеного договору, оренда транспортного засобу становить 1100, 00грн. щомісяця.

Таким чином, позивачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за період з 01.02.2010р. до 01.06.2010р. за оренду транспортного засобу сплачено 4400,00грн.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у заявку із знищенням або пошкодженням речі.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 16407,07грн. є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене згідно ст.84 ГПК України і підписане 21 вересня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Об’єднання Транс-Континенталь», (97300, АР Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Р.Люксембург, 92А, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 32477244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія», (99016, АР Крим, м. Севастополь, вул. Цимлянська, 10-А; відомості про банківські реквізити у справі відстуні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 35983050) матеріальну шкоду в розмірі 16407,07рн., 164,10грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.