Рішення № 11357305, 12.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2010 р.Справа № 17/26-10-972 За позовом: Акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо”;

до відповідача: 1. Державного підприємства „Одеська залізниця”;

2. Закритого акціонерного товариства горнозбагачувальної фабрики „Краснолуцька”;

про стягнення 3354 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

Представники:

від позивача: Капука С.В. –на підставі довіреності;

від відповідачів: 1. Гордієнко М.В.–на підставі довіреності №67 від 04.10.2010р.

2. не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: 01.03.2010р. за вхід.№1798 АТЗТ „Виробниче об’єднання „Облпаливо” (далі –Позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” ЗАТ ГЗФ „Краснолуцька” з вимогою про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 3354 грн.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця” в судове засідання з’явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнає та просить суд ДП „Одеська залізниця” від відповідальності звільнити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

ЗАТ ГЗФ „Краснолуцька” в судове засідання не з’явився, хоча на його адресу судом неодноразово направлялися ухвали суду з зазначенням в них дати, часу та місяця проведення судових засідань, письмовий відзив не надав, внаслідок чого справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Згідно з умовами договору №1 від 03 січня 2007р., укладеного між АТЗТ „ВО „Облпаливо” та ТОВ „Донпоставка АПБ”, вантажовідправник відпустив зі станції відправлення „Красний Луч” на адресу позивача вугілля марки АМ у вагоні №66708520 по залізничній накладній №51967650 в об'ємі 69000 кг, однак фактично на Березівський паливний склад у вказаному вагоні прибуло вугілля в об'ємі 64700 кг.

За поставку вугілля (зокрема у вказаному вагоні) АТЗТ „БО „Облпаливо” здійснило платіж на поточний рахунок ТОВ „Донпоставка АПБ” у розмірі 50 000,00 грн. згідно платіжного доручення №36902 від 08.10.2009 р.

При комісійному переважуванні вугілля в вагоні №66708520 встановлена недостача в обсязі 4300 кг на суму 3354,00 грн. Недостача підтверджується комерційним актом серії АА №053930/1035 від „12” жовтня 2009р., де вказано, що „на поверхні вантажу маються воронкоподібне заглиблення зліва за ходом поїзда над 3,4 люками довжиною 3000 мм, шириною 2500 мм, глибиною 1000 мм. Просипання вантажу відсутнє. Маються старі залишки просипання вантажу на поперечній балці. Щілина 4 люка зліва за ходом поїзда між кришкою люка і поперечною балкою довжиною на всю довжину кришки люка шириною 50 мм закладена дошками і поклею. Вагон з глухими торцевими стінками, інші люка щільно закриті. Каток не застосовувався. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном. В місці заглиблення маркування відсутнє. В комерційному акті зазначено, що вагон є несправним.

Згідно з додатковою угодою № 45 від 01 вересня 2009 р. до договору № 1 від «03»січня 2007 р., укладеного між АТЗТ „БО „Облпаливо„ та ТОВ „Донпоставка АПБ”, ціна 1 тонни вугілля марки АМ становить 780,00 грн. за одну тонну вугілля з урахуванням ПДВ.

На підставі викладено, позивачем розраховано розмір збитків від нестачі, які згідно наданого позивачем розрахунку становить 3354 грн.

Зазначені обставини спонукали АТЗТ „Облпаливо” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” про стягнення суми нестачі вугілля з перевезення в сумі 3354 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2010р. порушено провадження у справі №17/26-10-972 за позовом АТЗТ „Облпаливо” до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця”, про стягнення суми нестачі вугілля з перевезення в сумі 3354 грн..

Ухвалою суду від 12.04.2010р. залучено до участі у справі в якості іншого відповідача ЗАТ ГЗФ „Краснолуцька”.

Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що згідно залізничної накладної №51967650 завантаження вагону №66708520 здійснював вантажовідправник, таким чином він повинен був встановити, що зазначений вагон не справний та прийняти відповідні міри реагування, однак він цього не зробив, що призвело до втрати вантажу в процесі перевезення. Згідно п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 зазначається, що коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов'язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на вантажовідправника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Так розглядом матеріалів встановлено, що під час прибуття поїзду на станцію „Знамянка 410006” Одеської залізниці виявлено розходження в масі вантажу та вагон було подано на вагову перевірку.

За результатами обстеження вагону складено комерційний акт АА№053930/1035 від 12.10.2009року, згідно якого маса недостачі вантажу складає 4300 кг.

На підставі викладено, позивачем розраховано розмір збитків від нестачі, які згідно наданого позивачем розрахунку становить 3354 грн.

Згідно складеного акту про технічний стан вагону №568 від 11.10.2009р. вбачається, що втрата вантажу відбулася в процесі експлуатації внаслідок технічної несправності вагону, яку вантажовідправник бачити міг, однак будь-які міри по запобіганню втрати вантажу не вчинив.

Згідно ст.113 Статуту Залізниць України – за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Крім того, відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов’язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно ст. 31 Статуту Залізниць України, залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів –відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Як вбачається з комерційного акту вугілля завантажувалось засобами відправника ЗАТ ГЗФ „Краснолуцька”, маса вантажу визначена відправником.

У відповідності до ч. 2 ст. 32 Статут Залізниць України відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.

Наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місцях поглиблення свідчить про завантаження вугілля у технічно та комерційно несправний вагон та можливу втрату вугілля при транспортуванні. У змісті комерційного акту АА №053930/1035 від 12.10.2009р. не вказано та залізницею не надано докази про причину утворення даного поглиблення.

Кількість і вартість відправленого вантажу належним чином підтверджено додатковою угодою №45 до договору №1 від 03.01.2009р., листом ЗАТ ГЗФ „Краснолуцька” №09/10-09 від 09.10.2009р., листом ТОВ „Восток Інвест Метал” вих.№09/10 від 09.10.2009р., листом ТОВ „Донпоставка АПБ” від 23.10.2009р.

Ціна однієї тони вугілля марки АМ 13-25 на підставі додаткової угоди №45 від 01.10.2009р. до договору №1 від 03.01.2007р. з урахуванням ПДВ становить 780 грн.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничною розходження визначення маси нетто) для залишку коксового вугілля (завантаженого у вологому стані) становить 2 відсоток маси.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Дослідивши наданий позивачем уточнений розрахунок суми позовних вимог, суд дійшов висновку, що він розрахований у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки ціна однієї тони вугілля становить 780 грн., з урахування ПДВ згідно виставленого рахунку, згідно комерційного акту АА№053930/1035 від 12.10.2009р., по отриманню вугілля маса вантажу становить у вагоні №66708520 –64700 кг., отже нестача вантажу у вагоні становить 4300 кг. Відповідно до розміру нормативної нестачі вантажів при залізничних перевезеннях, в тому числі граничних розбіжностей показників ваги при зважуванні ваги „нетто” з врахуванням, що залишки коксового вугілля завантажене у вологому стані, допустимо 2% ваги вугілля, у зв’язку з цим розмір за нормами природної втрати складає 2,92т.

Отже, величина заподіяних збитків у зв’язку з нестачею вугілля поверх норм природної втрати і граничного розходження становить 2,92 т. х 780грн. = 2277,6грн., без обліку залізничного тарифу.

Згідно ст.113 Статуту Залізниць України – за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно ст. 31 Статуту Залізниць України, залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів –відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Як вбачається з комерційного акту вантаж завантажувався засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що вказано в накладній і підтверджено відповідним підписом „прийомосдатчиком”, без участі залізниці.

Крім цього, при подачі вагонів прийомосдатчики в обов’язковому порядку в книзі реєстрації вагонів роблять запис про технічний стан вагону, а вже потім вагон подається під завантаження, з чого слідує, що вагон мав приховані несправності і просипання вантажу виникло в дорозі з вини залізниці.

Згідно з п. 3.9 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601, „якщо під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов’язаний відмовитися від його використання, а якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу вантажу відноситися на вантажовласника.

Приймаючи до уваги ті обставини, що залізниця подала під завантаження несправний вагон, а вантажовідправник не відмовився від пошкодженого вагону, суд доходить до висновку, що недостача вугілля виникла, як з вини залізниці, як перевізника Державного підприємства „Одеська залізниця” ст. 110 Статуту залізниць України так і з вини вантажовідправника –ЗАТ ГЗФ „Краснолуцька”, внаслідок чого відповідальність за втрачений вантаж слід покласти солідарно в рівних долях на ЗАТ ГЗФ „Краснолуцька” та ДП „Одеська залізниця”.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТЗТ „ВО „Облпаливо” до відповідача підтверджені відповідними доказами, у зв’язку з чим підлягають задоволенню частково, з урахуванням того що позивачем по справі при розрахунку позовних вимог не було застосовано граничних норм природної втрати та граничного розходження масси вагтажу. Наявність вини, як вантажовідправника в прийнятті пошкодженого вагону до завантаження, так і перевізника, який надав під завантаження технічно несправний вагон встановлена в ході розгляду справи, внаслідок чого суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути з Одеської залізниці 50% вартості втраченого вантажу та з ЗАТ ГЗФ „Краснолуцька” 50% вартості втраченого вантажу у розмірі по 1138,8 грн. пропорційно ступеню вини кожного.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на рахунок відповідачів пропорційно, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в АБ „Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801) на користь акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” /65003, м. Одеса, вул.. Чорноморського козацтва, 70/1, код ЄДРПОУ 30514975/ –1138 грн. 80 коп. /одна тисяча сто тридцять вісім грн. 80 коп./ - вартості нестачі вантажу; 51 грн. 00 коп. /п’ятдесят одна грн. 00 коп./ –держмита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ –витрати на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

3.          Стягнути з закритого акціонерного товариства Горнозбагачувальна фабрика „Краснолуцька” /945000, Луганська область, м. Красний Луч, вул. А. Барбюса, 1, код ЄДРПОУ 32163608/ на користь акціонерного товариства закритого типу „Виробниче об’єднання „Облпаливо” /65003, м. Одеса, вул.. Чорноморського козацтва, 70/1, код ЄДРПОУ 30514975/ –1138 грн. 80 коп. /одна тисяча сто тридцять вісім грн. 80 коп./ - вартості нестачі вантажу; 51 грн. 00 коп. /п’ятдесят одна грн. 00 коп./ –держмита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ –витрати на ІТЗ судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя