Рішення № 11357037, 14.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2010 р.Справа № 4/97-10-2945 За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1;

До відповідача: Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області;

про визнання права власності

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по паспорту

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_1, звернулася до суду з позовною заявою до Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 534,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка в судовому засіданні позовну заяву підтримала, наполягала на своїх вимогах.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:

Позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право власності на № 70 від 24 грудня 2004 року, виданого на підставі рішення Крижанівської сільської ради № 123-ХХІV від 24 грудня 2004 року «Про оформлення права приватної власності на обєкт нерухомого майна бар, що знаходиться на території Крижанівської сільської ради, АДРЕСА_1 за ПП ОСОБА_1.», є власником нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_1.

Вказаний обєкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 0,074 га, що розташована на території Крижанівської сільської ради по АДРЕСА_1, що належить позивачці на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого 16 травня 2003 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 12.

Згідно вказаного акту цільове призначення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування торгівельного павільйону - кафе з літнім майданчиком.

Внаслідок пожежі, що сталася 17 квітня 2003 року будівля бару була зруйнована, неушкодженим фактично залишився лише фундамент будівлі, що підтверджується Висновком по дослідження технічної причини виникнення пожежі від 09 червня 2003 року, наданим Випробувальною пожежною лабораторією Управління пожежної безпеки МНС України в Одеській області та висновком № 4612 ОНДІСЕ від 31 липня 2003 року, з огляду на що позивачкою власними силами за власні кошти було проведено реконструкцію (відновлення) вказаної будівлі в результаті чого загальна площа будівлі збільшилася та після реконструкції становить 534,2 кв.м.

Реконструкцію вказаної будівлі проведено у відповідності до будівельних норм та правил, що знайшло своє підтвердження у наявному в матеріалах справи технічному висновку про можливість подальшої експлуатації (введення в експлуатацію) будівлі літ. «А»з мансардним літ. «мнс»та підвальним літ. «пдА»поверхами, прибудовами літ. «А1, а2», верандами «а,а1», в якості підприємства громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1», виготовлений Художньо інжиніринговим центром «Експрес-Проект»(держ. ліцензія НОМЕР_2) за результатами обстеження вказаної будівлі.

Як вказано у висновку технічний, санітарно-гігієнічний та протипожежний стан будівлі після реконструкції відповідає діючій нормативно-технічній літературі та дозволяє подальшу експлуатацію будівлі в якості підприємства громадського харчування.

У відповідності з пп. 1 п. б ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі будівництва належить: прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, бажаючи належним чином оформити документи на підтвердження права власності, позивачка звернулася до відповідача з приводу отримання правовстановлюючих документів, однак на численних прийомах посадові особи міськради проігнорували її законні вимоги.

В обґрунтування позову позивачка посилається на ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, яка презюмує непорушність права власності, та на ст. 376 ЦК України, згідно якої на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, суд може захистити порушене право способом, який передбачений законом або договором. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Проаналізувавши подані до суду позивачем документи та чинне законодавство, яке регулює дані відносини, заслухавши пояснення та перевіривши їх доказами, суд доходить до висновку про правомірність позовних вимог за таких підстав:

З матеріалів справи вбачається, що, позивачка господарським способом за власні кошти реконструювала належне їй на праві власності нежитлове приміщення бару, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 ЦК України, яка вказує, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з ч. 4 ст. 332 ЦК України, якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка, на якій розташована спірна нежитлова будівля належить позивачці на праві власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку, виданим 16.05.2003 року. Земельна ділянка використовується позивачкою виключно за цільовим призначенням.

Вказана реконструкція ніяким чином не порушує права третіх осіб та членів територіальної громади с. Крижанівка, підтвердженням чого є те, що за час користування вказаною нежитловою будівлею жодних претензій з боку фізичних та юридичних осіб чи державних органів не надходило, хоч ФОП ОСОБА_1 тривалий час відкрито користується вказаною будівлею для ведення підприємницької діяльності.

Отже, з огляду на те, що реконструкція проведена з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних норм і правил, з додержанням цільового призначення земельної ділянки та ніяким чином не порушує права третіх осіб, в т.ч. членів територіальної громади с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області, суд вважає, що Крижанівська сільська рада незаконно проігнорувала вимоги позивачки відносно отримання нею правовстановлюючих документів на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд, відповідно до ст. 43 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи зазначене, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить до висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 534,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та наявності підстав для їх задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, правомірними та такими, що базуються на законних підставах, в звязку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати по сплаті держмита та витрат на забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 534,2 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

3.Стягнути з Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (Одеська область, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, 5, код 05384560) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) державне мито в розмірі 102 грн. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя