Рішення № 11356914, 07.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2010 р.Справа № 34/50-10-1418 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи

ОСОБА_2

про стягнення на суму 33754,76грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Учитель М.С., діюча на підставі довіреності №01-13/11405 від 22.12.09р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про виселення відповідача з нежилого приміщення підвалу загальною площею 92,0кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Льва Толстого, 13 та стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 17892,17грн., пені у сумі 1639,53грн. та заборгованості за фактичне користування приміщенням у сумі 2088,42грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.10р. порушено провадження у справі №34/50-10-1418.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2010р. строк розгляду справи продовжено по 25.06.10р. в порядку ч.3 ст.69 ГПК України.

03.06.10р. позивач подав до канцелярії суду уточнення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 31909,89грн. та пені у сумі 1844,87грн.

За клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.2010р. строк розгляду справи №34/50-10-1418 продовжено по 25.07.2010р. в порядку ч.4 ст.69 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№16343 від 25.06.10р.).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

13.12.2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №53/30, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 92м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір сторонами нотаріально посвідчено та викладено у новій реакції 16.01.2006р.

Пунктом 1.3 цього договору встановлено строк дії договору з 16.01.06р. до 16.01.2011р.

Згідно п.2.2 зазначеного договору за орендоване приміщення Орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 898,28грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

05.04.07р. сторонами підписано додатковий договір №1 до нової редакції вищевказаного договору , згідно якого п.2.1 розділу 2 Договору викладено у новій редакції ”Орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої Постановою КМУ від 04.10.95р. №786 зі змінами і доповненнями”; а також частину 1 пункту 2.2. розділу 2 договору викладено у новій редакції ”за орендоване приміщення Орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1029,25грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції.”

Згідно п.2.4 цього договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п.5.1 договору за невиконання або неналежне виконання обовязків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Враховуючи несплату орендарем орендної плати Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з повідомленням від 26.10.2009р. за №01-13/1323 з вимогою в строк до 22.11.09р. сплатити заборгованість з орендної плати у сумі 18074,941грн. та 1600,53грн. пені станом на 22.10.09р. Відповідач відповіді на претензію не надав, наявну заборгованість не сплатив.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду з позовом та уточненням до нього до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати станом за період з 01.12.2008р. по 26.05.2010р. у сумі 31909,89грн. та пені у сумі 1844,87грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Господарським судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендних платежів виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі, а з липня 2009р. взагалі не сплачував, у зв'язку з чим за суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 станом на 26.05.2010р. утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 31909,89грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, уточнені позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради є правомірними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню зі стягненням з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 31909,89грн. заборгованості з орендної плати та 1844,87грн. пені.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, позивачем згідно позовної заяви заявлено до стягнення заборгованість, розрахована станом на 30.11.09р. на загальну суму 21620,12грн., а також позовна вимога про виселення. Згідно платіжного доручення №2888 від 25.12.09р. позивачем сплачено 302грн. (217+85) державного мита у відповідності до п.”а”, ”б” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”№7-93 від21.01.1993р. (із змінами та доп.).

Згідно ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Відповідно до ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

За таких обставин, слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 302грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн. та стягнути з відповідача на користь Державного бюджету недоплачену суму державного мита згідно з новою ціною позову у розмірі 35,54грн.

Керуючись ст.ст.22, 44, 46, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 31909(тридцять одна тисяча девятсот девять)грн.89коп., пеню у розмірі 1844(одна тисяча вісімсот сорок чотири)грн.87коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 302(триста дві)грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236(двісті тридцять шість)грн.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) витрати по сплаті держмита на суму 35(тридцять пять)грн.54коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя