Рішення № 11355946, 23.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.10                                                                                 Справа № 17/223

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Державного підприємства "Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт", м. Луганськ

про стягнення 164 731 грн. 22 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Калашнікова Г.Л. - юрисконсульт, довіреність № 116-д від 15.12.09;

від відповідача: Кондаурова Н.І. - представник, довіреність № 03-19-179 від 21.09.10.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 164731,22 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 22.09.2010 р. № 05-1-182 наявність боргу визнав частково, посилаючись на те, що позивач повинен відшкодувати відповідачу шкоду в сумі 8277 грн. в наслідок несплати орендної плати за приміщення відповідача площею 47,4 м2, яке використовується позивачем для розміщення котельної. Відповідач також просить суд винести рішення про звільнення зазначеного приміщення.

Оскільки в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач не звернувся з зустрічним позовом, то суд зазначені вимоги не розглядає.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

          Відповідно до укладених між сторонами по справі договорів на постачання теплової енергії № 458 від 03.12.1996 р. та № 458 від 17.09.2004 р. позивач здійснював постачання теплової енергії відповідачу за адресою м. Луганськ, вул. Леніна, 38.

В порушення умов зазначених договорів відповідач не оплатив в повному обсязі одержану теплову енергію в наслідок чого станом на 01.10.2007 р. виникла заборгованість у розмірі 211302 грн. 27 коп.

01.10.2007 р. між сторонами по справі був укладений договір № 2 на реструктуризацію заборгованості, за умовами якого відповідач зобов’язався сплачувати існуючу заборгованість щомісячно не менше 3521 грн. 70 коп. строк до 25.09.2012 р.

Зобов’язання за договором № 2 від 01.10.2007 р. з червня 2008 року відповідачем не виконуються.

Згідно п. 5 договору на реструктуризацію заборгованості № 2 від 01.10.2007 р. позивач в зв’язку з простроченням відповідачем виконання зобов’язання на строк більш 2-х місяців повідомив листом № 15/42-7/1104 про розірвання договору про реструктуризацію в односторонньому порядку.

Залишок заборгованості відповідача станом на 30.07.2010 р., розстрочення якої було предметом договору про реструктуризацію № 2 від 01.10.2007 р. становить 164731 грн. 22 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає наявність заборгованості за договором № 2 про ре6структурізацію в сумі 164731 грн. 22 коп. станом на 01.01.2009 р.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено наявність невиконаного відповідачем грошового зобов’язання, яке було предметом договору на реструктуризацію заборгованості № 2 від 01.10.2007 р. в сумі 164731 грн. 22 коп.

Відповідачем не надано суду належних доказів оплати зазначеного боргу. Посилання відповідача на наявність грошових зобов’язань позивача перед ним в сумі 8277 грн. 00 коп. не приймаються судом до уваги, оскільки не є предметом розгляду по цій справі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –1647 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                            в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт»м. Луганськ, вул.. Леніна б. 38 ідентифікаційний код 00159284 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»м. Луганськ, вул. Куракіна 23-а ідентифікаційний код 24047779 борг в сумі 164731 грн. 22 коп., державне мито у сумі –1647 грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

          Повне рішення складено: 27.09.2010.

Суддя                                                                       О.С. Фонова