Рішення № 113557479, 14.09.2023, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Лізи Чайкіної 65, м. Запоріжжя, 69106тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/2659/23

Провадження № 2/332/996/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

секретаря судового засідання Мусаєва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Акціонерне товариство «Універсалбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.11.2019 відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Вказаною анкетою-заявою визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомлений та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови.

На підставі укладеного Договору, відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту в розмірі до 40 000,00 гривень.

Банком виконані зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а відповідач станом на 15.02.2023 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 146,60 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 55 146,60 грн та судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

Згідно відзиву на позовну заяву адвокат Остапенко В.С., який діє від імені відповідача ОСОБА_1 , просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що кредитний ліміт, встановлений відповідачу за весь час користування кредитом становив 40 000,00 грн, а тому залишок заборгованості по тілу не може перевищувати такий, що був отриманий відповідачем в межах кредиту. Окрім того, між сторонами у справі не були узгоджені розмір та порядок стягнення відсотків, але, незважаючи на це, позивач на власний розсуд здійснював списання коштів з картового рахунку відповідача на загальну суму 24 638,05 грн. Також позивачем з незрозумілих підстав до суму боргу включена сума судового збору в розмірі 2 684,00 грн, що сплачена позивачем при зверненні до суду з даним позовом. В ході розгляду справи в суді відповідач, в рахунок погашення заборгованості, сплатив ще 18 030,60 грн. Відтак, відповідач вважає, що сума заявленого залишку по заборгованості є необгунрунтованою.

Відповідь на відзив ґрунтується на доводах, що за своїм змістом аналогічні викладеним у позовній заяві. Окрім того, від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви, сума заборгованості зменшена з 55 146,60 грн до 38 900,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі.

Від представника відповідача - адвоката Остапенка В.С., надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі відповідача, щодо позовних вимог заперечують, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а відповідач - заперечення проти позову, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 28.11.2019 відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 06.09.2018 (а.с. 13).

Згідно змісту Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Проставлянням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою він: підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу (п. 1 Анкети). Він погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови (п. 2 Анкети). Підписанням цього договору підтверджує, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, він беззастережно погоджується, з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується, з тим, що про зміни доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (п. 3 Анкети). Просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковими при здійсненні операцій за всіма рахунками, що будуть відкриті йому в Банку (а. 6 Анкети).

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 40 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка та користувався вказаними грошовими коштами.

Згідно позиції Банку, у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 15.02.2023 утворилася заборгованість у розмірі 55 146,60 грн - заборгованість за тілом кредиту.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позову, суд враховує наступне.

ОСОБА_1 не спростовано факт підписання 28.11.2019 Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк».

Однак, анкета-заява від 28.11.2019 свідчить лише про те, що особа висловила згоду приєднатися до умов договору про надання банківських послуг.

Умови та Правила надання банківських послуг, що були надані позивачем у підтвердження доказу наявних істотних умов кредитного договору, у судовій практиці застосування ст. 207 ЦК України за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-16цс15 від 11.03.2015 не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки такий документ не може без сумнівів підтверджувати, що саме з цими Умовами був ознайомлений позичальник, розуміючи їх зміст та підписуючи заяву-анкету.

За відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату комісій, пені та штрафів за несвоєчасне повернення кредиту в судовій практиці застосування ст.ст. 633, 634 ЦК України за висновками Великої палати Верховного Суду у зазначеній постанові № 14-131цс19 не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, зокрема електронна, як встановлена форма укладеного з відповідачем кредитного договору разом із додатками, до яких приєднана ця анкета-заява, які позивач не надав на підтвердження обґрунтувань позовних вимог, оскільки достовірно не може підтверджувати вказаних обставин.

Разом з цим, суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що незважаючи на неузгодженість сторонами порядку та розміру стягнення відсотків, позивач на власний розсуд, починаючи вже з 01.01.2020, з картового рахунку відповідача здійснював списання коштів з призначенням «списання відсотків за (назва місяця), а саме: 01.01.2020 (за грудень) в розмірі 307,74 грн; 01.02.2020 (за січень) - 312,04 грн; 01.03.2020 (за лютий) - 296,09 грн; 01.04.2020 (за березень) - 320,69 грн; 01.05.2020 (за лютий) - 299,51 грн; 01.06.2020 (за травень) - 311,16 грн; 01.07.2020 (за червень) - 297,25 грн; 01.08.2020 (за липень) - 306,88 грн; 01.09.2020 (за серпень) - 279,37 грн; 01.10.2020 (за вересень) - 275,38 грн; 01.11.2020 (за жовтень) - 253,33 грн; 01.12.2020 (за листопад) - 205,98 грн; 01.01.2021 (за грудень) - 310,32 грн; 01.02.2021 (за січень) - 606,32 грн; 01.03.2021 (за лютий) - 600,25 грн; 01.04.2021 (за березень) - 676,18 грн; 01.05.2021 (за квітень) - 634,38 грн; 01.06.2021 (за травень) - 603,59 грн; 01.07.2021 (за червень) - 540,71 грн; 01.08.2021 (за липень) - 565,13 грн; 01.09.2021 (за серпень) - 543,38 грн; 01.10.2021 (за вересень) - 516,23 грн; 01.11.2021 (за жовтень) - 492,68 грн; 01.12.2021 (за листопад) - 442,82 грн; 01.01.2022 (за грудень) - 420,47 грн; 01.02.2022 (за січень) - 648,25 грн; 01.03.2022 (за лютий) - 798,49 грн; 01.04.2022 (за березень) - 1 122,11 грн; 01.05.2022 (за квітень) - 630,14 грн; 01.06.2022 (за травень) - 659,97 грн; 01.07.2022 (за червень) - 1 281,10 грн; 01.08.2022 (за липень) - 1 385,48 грн; 01.09.2022 (за серпень) - 1 441,88 грн; 01.10.2022 (за вересень) - 1 445,64 грн; 01.11.2022 (за жовтень) - 1 552,30 грн; 01.12.2022 (за листопад) - 1 572,21 грн; 01.01.2023 (за грудень) - 1 682,39 грн (а.с. 62-85). Загальна сума списаних відсотків становить 24 637,84 грн.

Також, відповідачем в рахунок погашення заборгованості вносились кошти, що на момент розгляду справи в суді становили 18 030,60 грн, а саме: 18.05.2023 в розмірі 3 000,00 грн; 29.05.2023 - 1 000,00 грн; 05.06.2023 - 1 250,00 грн; 26.06.2023 - 1 500,00 грн; 26.06.2023 - 80,60 грн; 29.06.2023 - 2 000,00 грн; 29.06.2023 - 1 000,00 грн; 29.06.2023 - 1 000,00 грн; 05.07.2023 - 1 000,00 грн; 12.07.2023 - 1 000,00 грн; 21.07.2023 - 5 100,00 грн; 22.07.2023 - 1 000,00 грн (а.с. 62-63).

Так, беручи до уваги рух коштів по картці, зокрема, змінювання кредитного ліміту, списання банком відсотків, суд вважає, що позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджувати заборгованість відповідача за тілом кредиту на суму 55 146,60 грн, адже згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором є обов`язком позивача.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 28.11.2019, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://www.monobank.ua/terms як невід`ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою «Monobank».

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, надані Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, могли неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг Універсал Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку, розміщені на сайті https://www.monobank.ua/terms, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28.11.2019 шляхом підписання анкети-заяви.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ «Універсал Банк» дотрималось вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Відповідно до матеріалів справи, розмір кредитного ліміту станом на 28.11.2019 був підвищений 10 000,00 грн (а.с. 85). В подальшому він неодноразово змінювався позивачем, до прикладу, операція 14.11.2020, відповідно до якої кредитний ліміт був підвищений на 15 000,00 грн і у підсумку становив 25 000,00 грн (а.с. 78), 30.12.2021 - підвищений на 28 889,00 грн та становив 40 000,00 грн (а.с. 72) та остання операція 23.07.2023 щодо зниження кредитного ліміту на 1 011,00 грн, що у підсумку становить 38 900 грн (а.с. 62). Тобто, за весь час користування кредитною карткою її ліміт не перевищував 40 000,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором від 28.11.2019 (а.с. 7-12) залишок заборгованості за тілом становить 55 146,60 грн.

Водночас, з довідки про рух коштів по картці від 05.08.2023 (а.с. 62-85), долученої відповідачем до відзиву, вбачається, що кошти на суму 24 637,84 грн нараховані АТ «Універсал Банк» в якості відсотків та списані з кредитного ліміту картки виданої ОСОБА_1 неправомірно включені до тіла кредиту.

Крім того, з цієї ж довідки вбачається, що відповідачем сплачено 18 030,60 грн в рахунок погашення заборгованості.

Враховуючи, що матеріали справи не підтверджують укладання кредитного договору на умовах, визначених АТ «Універсал Банк» у позові та, як було встановлено судом, кредитний договір на час його укладання не містив погоджених з відповідачем умов щодо розміру та порядку нарахування відсотків за користування кредитом чи інших обов`язкових платежів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не має заборгованості перед банком, адже 24 637,84 грн (сума нарахованих та списаних відсотків) + 18 030,60 грн (частина погашення заборгованості по кредиту) становлять в загальному підсумку 42 668,44 грн, що на 2 668,44 грн навіть перевищує розмір кредиту, наданого відповідачеві. Також, суд зауважує, що до загальної суми заборгованості включені судові витрати (операція по рахунку від 18.04.2023) в розмірі 2 684,00 грн (а.с. 63), що також є неправомірно з боку позивача, адже розподіл судових витрат є виключне право суду.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 18.09.2023.

Суддя О.С. Яцун