Рішення № 11355282, 22.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.10р.Справа № 17/317-10 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 2986019,10 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Яковенко П.А., довір. № 83/10 від 28.12.09р.;

від відповідача: Чермошенцев А.В., довір. № 5 від 11.01.10р.

Суть спору:

Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі –позивач) звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (надалі –відповідач) суму 2404260,38 грн. основного боргу, 231518,25 грн. пені, 252882,59 грн. індексу інфляції, 97357,88 грн. 3% річних, а всього 2986019,10 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по договору на постачання природного газу № 06/08-1881БО-3 від 29.09.08р.

Відповідач позовні вимоги визнає частково. У відзиві на позов зазначає та просить відмовити у задоволені інфляційних та 3% річних, у зв’язку із скрутним фінансовим становищем та забороною чинним законодавством нараховувати на заборгованість споживачів (громадян) неустойку. В частині заявленого розміру пені просить суд зменшити заявлений позивачем розмір на підставі ст. 233 ГК України. Щодо суми основного боргу підприємство відповідача не заперечує та визнає її повністю.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу № 06/08-1881БО-3 від 29.09.08р. (надалі –Договір), згідно з умовами якого позивачем передано відповідачу протягом періоду січень-березень 2009 року природний газ на загальну суму 4345835,07 грн., що підтверджується наявними у справі двосторонніми актами прийому-передачі природного газу та не заперечується відповідачем.

За умовами п. 6.1 вказаного договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється відповідачем на підставі актів приймання-передачі до 10-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони є суб’єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов’язків сторін, що виникли на підставі зазначених договорів є господарськими зобов’язаннями, і мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, документи додані до позовної заяви відображають, що станом на 17.08.10р. відповідачем повної оплати спірного природного газу за названий вище період не здійснено, у зв’язку із чим у останнього утворилась заборгованість у сумі 2404260,38 грн., що також не заперечується відповідачем.

НКП "Нікопольтеплоенерго" на час розгляду спору доказів добровільної сплати спірної суми осново боргу до матеріалів справи не надано, а обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовано.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписи ст. 526 ЦК України вказують, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст.ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

На підставі умов п.п. 7.2, 7.10 Договору та в силу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню за період з 17.02.10р. по 17.08.10р., а також індексу інфляції за період з березня 2009 року по березень 2010 року та 3% річних за період з 11.03.09р. по 17.08.10р., розмір яких відображається в обґрунтованих розрахунках позивача і становить суму 231518,25 грн. пені, 252882,59 грн. інфляційних втрат та 97357,88 грн. 3% річних, при цьому визнається судом вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач доказів погашення вказаного розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних на час розгляду справи суду не надав, а посилання в підтвердження заперечень неправомірності подання позивачем до стягнення розміру інфляційних та 3% річних, у зв’язку із не виникненням у відповідача такого обов’язку внаслідок відсутності попередньої вимоги позивача не приймаються судом за безпідставністю, оскільки не мають жодного правового підґрунтя.

За умовами ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, господарський суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач, у зв’язку з відсутністю у населення реальної можливості сплатити існуючу заборгованість за теплопостачання, є обґрунтованими, а тому вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені до 50% від її розміру, тобто стягнути з відповідача в примусовому порядку на користь позивача пеню в розмірі 115759,13 грн.

Клопотання ж відповідача щодо розстрочення стягнення основної суми спірної заборгованості строком на 24 (двадцять чотири місяці) суд відхиляє як необґрунтоване, не підтверджене матеріалами справи, а отже безпідставне.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не враховується зменшений судом розмір пені, так як фактично правомірно заявлений до стягнення та вірно розрахований.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" (53213, м. Нікополь Дніпропетровської області, пр-т Трубників, 12-а; ЄДРПОУ 05472525) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ЄДРПОУ 31301827) суму 2404 260,38 грн. (два мільйони чотириста чотири тисячі двісті шістдесят грн. 38 коп.) основного боргу, 115759,13 грн. (сто п'ятнадцять тисяч сімсот п’ятдесят дев’ять грн. 13 коп.) пені, 252882,59 грн. (двісті п’ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят дві грн. 59 коп.) індексу інфляції, 97357,88 грн. (дев’яносто сім тисяч триста п’ятдесят сім грн. 88 коп.) 3% річних, 25500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –______