Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 521/19616/23
Номер провадження № 2/521/5045/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10 серпня 2023 року місто Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Плавич І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради про відшкодування моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Через канцелярію суду в порядкустатті14, пункту 15 розділу ХІІІ ЦПК України надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради про відшкодування моральної шкоди.
Разом з цим, в позовній заяві міститься вимога позивача про зменшення розміру судових витрат (судового збору) та встановлення його у сумі 1073 грн. 60 коп., який позивачем було сплачено при поданні позовної заяви. Клопотання обґрунтоване тим, що позивачка є пенсіонеркою, не працює, отримує пенсію у розмірі 2 520 грн. і не має матеріальної можливості сплатити судовий збір у повному розмірі.
Як встановлює частина 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зважаючи на зміст даної норми звернення особи до суду повинне відповідати певним вимогам, що регламентуються процесуальним законом, зокрема статтями 95, 175, 177 ЦПК України.
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви доходить висновку про залишення її без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік, позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа ,яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Також з зазначених підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Проте,вказаною нормоюЗакону передбаченоправо суду,а необов`язокщодо зменшеннярозміру судовогозбору,а відповідназаява сторонирозглядається виходячиіз визначенихнею обставин,що унеможливлюютьсплату судовогозбору позивачемв розмірі,встановленому законом,та підтвердженняцих обставинналежними тадостатніми доказами.Позивач,який заявляєвідповідне клопотання,згідно зістаттею 12ЦПК Україниповинен навестидоводи іподати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
На підтвердження майнового стану позивачем була подана довідка з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» від 19 квітня 2023 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, яка за період з січня 2023року по березень2023року становить 6 720 грн.
Положення статейЦПК УкраїнитаЗакону України «Про судовий збір»не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Позивач звернулась до суду 07 серпня 2023 року, доказів розміру доходу позивача за попередній календарний рік (2022 рік) позивачем не надано.
Також суду не надано доказів, на підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходів позивача, отримання позивачем пенсії у вказаному розмірі не свідчить про відсутність у неї інших доходів, що має бути підтверджено відповідними доказами (відомостями з бази даних державної податкової служби, тощо).
Таким чином, надані позивачем докази не підтверджують з достовірністю скрутний матеріальний стан позивача, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання позовної заяви, у зв`язку із чим суддя доходить висновку про залишення її без руху.
Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно доп.п.5п.1ч.2ст.4Закону України«Про судовийзбір» заподання досуду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви вбачається, що позивачка звернулась до суду з позовом, у якому просить суд:
-Стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 4000000 гривень .
Позивачем було визначено ціну позову 4000000 (чотири мільйони) гривень.
Судом встановлено, що при звернення позивачем до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1073, 60 грн., що підтверджується квитанцією від 06.08.2023 року № 0.0.3132611230.1.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або документи, що підтверджують право на пільги щодо його сплати.
Як встановлює стаття 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з частиною 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з параграфом 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine», заява №23436/03), право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. «Голдер проти Сполученого Короліства» («Golder v. the United Kingdom», рішення від 21 лютого 1975 року, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. «Guеrin v. France» («Герин проти Франції», рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).
Як встановлюють частини 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене суддя вбачає, що дана заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення наведених недоліків.
Керуючись ст. 5, 19, 175, 177, 185, п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України,суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва Одеської міської ради про відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків впродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали суду.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: І.В. Плавич
Судове рішення № 113549112, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 10.08.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/19616/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: