Рішення № 113529701, 18.09.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 року № 640/22024/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі позивач, Фонд) звернувся до Окружного адміністративного суду у м. Києві з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач, Відділ) з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №68423641 від 18.11.2022 винесену головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О. в порядку примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/7420/20.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/22024/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

До суду 27.03.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін.

Позовні вимоги, обґрунтовані протиправністю прийняття головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О. оскаржуваної постанови. Зазначив, що позивачем (боржником) подана відповідачеві заява у виконавчому провадженні №68423641, що містила відомості про важливі підстави невиконання судового рішення в строк встановлений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, та у якій просив про відкладення провадження виконавчих дій на підставі ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», з поданням відповідних доказів. Однак державним виконавцем зазначена заява Фонду безпідставно не була врахована при вирішенні питання щодо можливості боржником реально виконати рішення суду.

Відповідачем поданий до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Вказав, що 23.02.2022 до Відділу надійшла заява від Фонду якою повідомлено, що Фондом вживаються заходи щодо виконання судового рішення у справі №460/7420/20 у порядку визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в зв`язку з чим, просить винести постанову про відкладення провадження виконавчих дій на строк до 10 робочих днів. Зазначив, що станом на 18.11.2022 рішення суду не виконане, відомості про наявність будь-яких поважних причин від боржника не надходили. У зв`язку з чим, державним виконавцем 18.11.2022 винесена оскаржувана постанова про накладення штрафу, якою боржника зобов`язано протягом 10 робочих днів виконати рішення суду.

На думку відповідача, оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Позивач подав до суду пояснення по справі, у яких проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву заперечував. Позивач вважає, що державним виконавцем неналежним чином розглянуто подану Фондом заяву про відкладення провадження виконавчих дій з повідомленням про наявність поважних причин невиконання судового рішення, не встановлені дійсні обставини щодо стану виконання рішення суду та не надано правильної правової оцінки зазначеним Фондом поважним причинам невиконання судового рішення та як наслідок відсутності підстав для накладення штрафу, тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні призначеному на 01.05.2023 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити даний адміністративний позов. Крім того, заявив клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про час, дату та місце проведення судових засідань належним чином повідомлений, явку у судові засідання свого уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Протокольною ухвалою від 01.05.2023, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденка Ю.О. від 01.02.2022 відкрито виконавче провадження №68423641 з виконання виконавчого листа №460/7420/20 від 18.01.2022 Рівненського окружного адміністративного суду про зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича включити дані про рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по банківському рахунку № НОМЕР_1 на суму 71187,69 грн.

Даною постановою державний виконавець зобов`язав боржника виконати виконавчий документ протягом 10-ти робочих днів.

Надалі, 23.02.2022 до Відділу надійшла заява від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до якої повідомлено, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вживаються заходи щодо виконання судового рішення у справі №460/7420/20 у порядку визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в зв`язку з чим, просить винести постанову про відкладення провадження виконавчих дій на строк до 10 робочих днів.

18.11.2022 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О. в рамках виконавчого провадження №68423641 винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої відповідно до ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання боржником (Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) на вимогу виконавчого документа на боржника накладено штраф у сумі 5100,00 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінки спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органами та особами, які спрямовані на примусове виконання. рішення і приймаються на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог до рішень; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону №1404-VIII).

Відповідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішень на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, які видані судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентованими положеннями ст. 63 Закону №1404-VIII, відповідно до частини першої якої за рішенням, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає повторному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимоги виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, яке підлягає тимчасовому виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботу виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичній особі - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлюється новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведене в сукупності свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу в межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без наявності поважних підстав. При цьому застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця для забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Поряд з цим, слід врахувати те, що умовами для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних на те причин.

Тобто, державному виконавцю для виконання відповідних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право накласти відповідні штрафи на боржника, у порядку та у розмірі, визначеному Законом №1404-VIII.

Отже, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу, є обов`язком державного виконавця для забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні та накладаючи на нього штраф виконавець (державний чи приватний) зобов`язаний дослідити всі факти справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його зобов`язань та встановити підстави їх невиконання або неналежного виконання.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 23.05.2018 у справі №537/3986/16-а.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в справі матеріали (зокрема, надані відповідачем матеріали виконавчого провадження) суд встановив, що головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О. винесено постанову від 01.02.2022 про відкриття виконавчого провадження №68423641 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 №460/7420/20, відповідно до якого Фонду (як боржника) зобов`язано вчинити певні дії на стягувача ОСОБА_1 .

В подальшому, 18.11.2022 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О. в рамках цього виконавчого провадження винесено постанову про накладення штрафу на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за невиконання рішення суду у встановленому державним виконавцем строку розміром 5100 грн., надано 10-ть робочих днів для повторного виконання рішення боржником та попереджено останнього про кримінальну відповідальність. за умисне невиконання рішення.

Між тим, у період з дня відкриття виконавчого провадження та до дня прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, Фонд (боржник) звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення проведення виконавчих дій у порядку ст. 32 Закону №1404-VIII.

Таким чином, відповідно до ст. 32 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Поряд з цим, нормами ч. 1 і 2 ст. 18 Закону №1404-VIII чітко визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, повністю і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Аналіз наведених норм Закону №1404-VIII дає підстави для висновку, що задоволення заяви сторони виконавчого провадження про відкладення проведення виконавчих дій є правом, а не обов`язком державного виконавця. Разом з тим, державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду мають бути розглянуті в установлені законом строки подані заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.

Судом встановлено, що подана Фондом заява про відкладення проведення виконавчих дій не була розглянута державним виконавцем, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутнє будь-яке рішення щодо задоволення чи щодо відмови у задоволенні даної заяви, або про повернення заявнику заяви, як такої, що оформлена не належним чином.

Проте суд наголошує на тому, що заява боржника в силу положення п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII підлягала першочерговому вирішенню відповідачем, оскільки після отримання державним виконавцем такої заяви, ним встановлюється наявність чи відсутність обставин, що можуть перешкоджати проведенню виконавчих дій, та вирішується питання про доцільність відкладення проведення виконавчих дій, а потім встановлюватимуться підстави для накладення штрафу за невиконання рішення суду.

Також у тексті заяви про відкладення проведення виконавчих дій боржник посилався на ряд матеріалів, які вважав важливими підставами невиконання рішення суду, та такі, що пов`язані з підставами для відкладення виконавчих дій. Проте, державним виконавцем не було надано жодної оцінки таким підставам, на спростування чого, відповідачем до суду не надано жодних доказі.

Таким чином, надавши правову оцінку правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку про її протиправність, оскільки державним виконавцем не було розглянуто по суті отриману від боржника заяву про відкладення проведення виконавчих дій та, як наслідок, не прийнято рішення за результатами розгляду такої заяви в порядку ст. 32 Закону №1404-VIII.

Отже, постанова про накладення штрафу №68423641 від 18.11.2022 винесена головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О. передчасно та з порушенням вимог Закону №1404-VIII, а тому підлягає скасуванню.

Частиною другою ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначено Конституцією та законами. України; 2) з використанням повторення з наданням, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх основних, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілей, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) правильно, тобто течію розумного строку.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті особливості, на яких обґрунтовуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок підтвердження щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності подається на відповідь.

Відповідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позиції, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положення цього Кодексу, тягнуться за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав у відповіді до суду. справі, або відповідачем, якщо у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції від 09.03.2023 №878, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №68423641 від 18.11.2022, винесену головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Юрієм Олексійовичем.

3. Стягнути на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щавінський В.Р.