Рішення № 11352216, 16.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року                                                            Справа №10/1500

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Горбуновій Н.О., за участю представників сторін:

позивача –Чорного С.Г. –за довіреністю,

відповідача –Свириденка В.М. –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго»

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси

про стягнення 92163, 75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 82653, 01 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 3439, 72 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 1226, 52 грн. –3% річних, 4844, 50 грн. пені.

          Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач у відзиві на позов проти вимог позивача заперечив. В основу цих заперечень покладено те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси не є споживачем за договором, укладеним сторонами цього спору. На підставі цього відповідач просить суд припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких мотивів.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини. на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Позивач довів, що 01.12.2008 р. ним, Уманським військовим комісаріатом та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Черкаси (відповідачем за позовом) укладено договір № 274 на відпуск теплової енергії для потреб опалення (у подальшому тексті рішення «договір»у відмінках).

Згідно з п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з п. 4 вказаної статті до договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно зі ст. 627 вказаного Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором позивач є постачальником теплової енергії, військовий комісаріат –її споживачем, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Черкаси (відповідач по справі) –платником послуг з теплопостачання.

Це підтверджено копіями вказаного договору та додатку до нього і не заперечується відповідачем.

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 договору теплопостачальник відпускає споживачу теплову енергію на опалення приміщень Уманського військового комісаріата, розташованого в м. Умані по вул. Урицького, 12, приведеною опалювальною площею –1111, 9 метрів квадратних, а платник своєчасно і в повному обсязі проводить розрахунок за спожиту теплову енергію споживачем.

Порядок та умови проведення розрахунків встановлені п. 5 договору.

Зокрема, п.п. 5.1-5.4 цього пункту встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, проводиться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Порядок розрахунків встановлюється шляхом попереднього вручення рахунку платнику. Розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки теплової енергії.

При невиконанні платником вимог, передбачених у п.5.2. даного договору, теплопостачальник має право обмежити постачання теплової енергії споживачу або припинити у встановленому законодавством порядку. Відновлення постачання теплової енергії буде здійснено після повного погашення заборгованості. Сторони погоджують, що при наявності у платника боргів за спожиту теплову енергію за попередні періоди, усі платежі, які надходять від нього, будуть зараховуватися теплопостачальником в рахунок сплати боргів минулих періодів.

Підпунктом 6.2 п. 6 договору встановлено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у строки, зазначені у п. 5.2 даного договору, платник сплачує на користь теплопостачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченої платежу, за кожен день прострочення платежу.

Доказів розірвання, зміни чи припинення дії договору, доказів визнання його недійсним суду не подано.

Відповідач, який є платником за договором, не повністю виконав свої зобов’язання за договором по оплаті поставленої споживачеві теплової енергії.

Його борг перед позивачем на день подачі позову до суду становить 82653, 01 грн.

Це підтверджено копіями рахунків на оплату поставленої енергії, розрахунком боргу та не спростовано відповідачем.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

          За викладених обставин та згідно з вказаними нормами чинного законодавства підлягає стягненню з відповідача на користь позивача борг в сумі 82 653, 01 грн.

          Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цього положення позивачем нараховані та підлягають стягненню судом з відповідача 3439, 72 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції та 1226, 52 грн. –3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Згідно з п.6 ст. 231 ГК України, підпунктом 6.2. п. 6 договору сторін позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 4844, 50 грн. Пеня нарахована позивачем в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу згідно з умовами договору.

Розмір пені встановлений позивачем правильно.

Однак, враховуючи, що можливості відповідача по здійсненню розрахунків у значній мірі обумовлені особливостями його бюджетного фінансування, а також те, що негативні для позивача майнові наслідки неналежного виконання відповідачем договору у значній мірі компенсуються стягненням інфляційних, річних, суд, користуючись наданим йому правом (п.3 ст. 83 ГПК України), вважає за можливе зменшити пеню, та стягнути її в розмірі 484, 45 грн. (10 % від заявленої позивачем суми).

Заперечення відповідача проти позову, його доводи щодо припинення провадження у справі не відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам справи, тому не можуть бути прийняті судом.

Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати покладаються судом на нього.

          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Черкаси, м. Черкаси, вул. Ільїна, 220, код 07609715, на користь Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго», м. Умань, вул. Тищика, 12а, код 02082675, 82653, 01 грн. основного боргу, 1226, 52 грн. –3 % річних, 3439, 72 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 484, 45 грн. пені, 878, 04 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Наказ видати.

          Суддя                                                                       В.В. Шумко

Повне рішення складено 21.09.2010 р.