Рішення № 11352087, 15.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2010 р. Справа № 62/208-10

вх. № 6999/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до Відкритого акціонерного сільськогосподарського товариства Агрокомбінат "Слобожанський" смт . Чкалівське

про стягнення 449884,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ВСАТ Агрокомбінат "Слобожанський" 355260,90 грн. основного боргу, 26370,69 грн. пені, 4780,06 грн. 3% річних, 7661,31 грн. збитків понесених у зв"язку із знеціненням грошових коштів та 55811,77 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов"язань за договором фінансового лізингу №28/09/06-1 від 28.09.06р.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з’явились, правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористалися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать: повідомлення про час та місце розгляду справи (арк.с.71), поштове повідомлення (арк.с.66)., а також відмітка на ухвалі господарського суду від 06.09.10р. (арк.с.74-74).

Однак, позивач надіслав телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв"язку із зайнятістю його представника у іншому судовому засіданні.

Приймаючи до уваги, що наявних у справі документів достатньо для вирішення даного спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.

28.09.06р між ТОВ „Тібай Лізинг”, яке з 29.09.2006 року змінило свою назву на ТОВ „ВІЕйБі Лізинг”, про що свідчить протокол про зміну назви від 29.06.2006 р. (позивач) та ВАТ „Агрокомбінат „Слобожанський” (відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 28/09/06-1, у відповідності до умов якого, позивач

(лізінгодавець) зобов’язався набути у продавця вказаного лізінгоодержувачем (відповідачем) у власність річ, що є предметом лізингу, придбає у власність предмет лізингу, найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказані у специфікації (додаток № 2) і передати це майно лізингоодержувачу (відповідачу) у користування на визначений строк не менше одного року за встановлену плату. Відповідач у свою чергу, зобов’язався прийняти майно, та своєчасно виплачувати лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1 -3.4.5 договору.

Строк користування лізінгоодержувачем майном становить 48 місяців з моменту надання йому майна за актом приймання – передачі за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном .

На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між позивачем та відповідачем складено та підписано акти прийому-передачі, згідно до яких відповідач прийняв в лізинг від позивача наступне майно:

- вентиляційний клапан 1000х500мм з захист - 72 шт., вентилятор Exafan EU71MI в комплекті - 21 шт., вентиляційна шахта пластикова в комплекті - 21 шт. Всього на загальну вартість 137079,65,38 грн. (акт прийому-передачі від 17.10.2006 року);

- вентиляційний клапан 1000х500мм з захист - 144 шт., вентиляційна шахта пластикова в комплекті - 42 шт., сервопривід в комплекті - 12 шт., годівниця подвійна - 72 шт. Всього на загальну вартість 405608,11 грн. (акт прийому-передачі від 20.10.2006 року);

-вентиляційний клапан 1000х500мм з захист - 72 шт., вентилятор Exafan EU71MI в комплекті - 63 шт., вентиляційна шахта пластикова в комплекті - 21 шт; годівниця подвійна - 72 шт. Всього на загальну вартість 412074,00 грн. (акт прийому-передачі від 27.11.2006 р.);

-блок управління - 4 шт., щит управління в комплекті - 4 шт., бункер склопластиковий 12т. в комплекті - 8 шт., розподільник кормів цепний Agricorm в комплекті - 4 шт. Всього на загальну вартість 440532,38 грн. (акт прийому-передачі від 12.02.2007 року);

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано предмет лізингу, зауважень до якості предмету лізингу не було. Таким чином, вказані документи свідчать про те, що відповідач отримав товар належної якості.

Відповідно до с. 3 договору сторони узгодили лізингові платежі та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 3.1 договору лізіингоодержувач своєчасно виплачує лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1 -3.4.5 договору. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна; винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане в лізинг майно, з врахуванням 3.4.1 -3.4.5 договору.

Платежі здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США. Відповідно до пункту 3.7 договору лізингоодержувач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження майна.

Загальна вартість майна на момент укладання договору складає 1395294,14 грн. (з ПДВ); загальна сума винагороди лізингодавцю за отримане в лізинг майно 359046,89 грн., при умові дотримання лізінгоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач не виконав свої зобов’язання щодо своєчасного внесення лізингових платежів, внаслідок чого, за період з 28.09.09р. По 25.06.10р., станом на 03.08.10р. у відповідача виникла заборгованість

сумі 355260,90 грн.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та Договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 292 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України, та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни, зобов'язання Лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який Лізингоодержувач сплачує Лизінгодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Разом з тим, за приписом ч. З статті 285 Господарського кодексу України та умовами Договору Відповідач повинен сплачувати Позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом (та не має права затримувати платежі , строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження майна –п. 3.7 договору).

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), сторони встановили розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю .

Сторони передбачили коригування лізингового платежу, який підлягає сплаті згідно графіку та загальних умов на суму винагороди, яка визначається формулою, яка узгоджена сторонами п. 3.4.1 договору.

Станом на момент розгляду справи, відповідач в порушення домовленості сторін 355260,90грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати лізингових платежів за отриманий у лізинг предмет лізингу, за договором фінансового лізингу № 28/09/06-1, який було укладено між сторонами 28 вересня 2006 року.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджували сплату заборгованості у сумі 355260,90грн. , документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 355260,90грн. заборгованості з лізингових платежів, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги прострочення відповідачем виконання зобов"язання за договором лізингу та перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4780,06 грн. 3% річних та 7661,31 грн. інфляційних.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 26370,69 грн. пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів за період з 29.09.09р. по 07.06.10р. та штрафу у розмірі55811,77 грн. за невиконання п.8.2.1 Договору, суд зазначає наступне.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 11.2.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення пені є законними та обґрунтованими.

Крім того, пунктом 8.2.1. Договору відповідач був зобов'язаний щоквартально письмово Інформувати позивача про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення звіту у формі встановленій Сторонами.

Відповідно до п. 11.2.3. Договору за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно пункту 8.2.1. договору, порушення умов пункту 14.7. договору боржник сплачує кредитору штраф у розмірі 1 відсоток загальної вартості майна на момент укладання відповідного договору за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до п. 18.6 договору лізингу сторони домовились, що необхідним та достатнім доказом надіслання одним одному письмового повідомлення є поштова квитанція (касовий чек).

Проте, як зазначає позивач, за період з третього кварталу 2009 року по другий квартал 2010 року звіт в установленій формі відповідач позивачу не надавав, внаслідок чого, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 55811,77 грн..

Статтею 549 Цивільного кодексу України та статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, зокрема, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов’язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором та не наданням відповідачем інформації позивачеві щодо стану та місцезнаходження майна, дають підстави для висновку про стягнення пені у сумі 26370,69 грн. та штрафу у сумі 55811,77 грн.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15,16, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 692, 806, 903 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 175,179, 193, 198, 343 Господарського кодексу України, ст..1, 2,16 Закону України "Про фінансовий лізинг", статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи - відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства „Агрокомбінат „Слобожанський” (63544, Харківська обл.., Чугуївський район, смт Чкалівське, вул.. Леніна.1, ідентифікаційний код 00858148; п/р 26003961053039 в ХФ ЗАТ „ПУМБ” МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м, Київ, вул. Дягтярівська, 21-г, п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ "ВіЕйБі Банк" в м. Києві, МФО 321637, код 33880354) 355260,90 грн. основного боргу, 26370,69 грн. пені, 4780,06 грн. 3% річних, 7661,31 грн. збитків понесених у зв"язку із знеціненням грошових коштів та 55811,77 грн. штрафу, а також держмито у розмірі 3212,56 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/208-10 підписано 20.09.10р.