Рішення № 11352086, 15.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2010 р. Справа № 59/226-10

вх. № 6436/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Годунов М.П., за дорученням б/н від 11.01.2010р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства відкритого типу "Свемон-Восток", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми "Телекомунікаційні системи", м. Харків

про стягнення 37255,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 37255,71 грн. заборгованості, в том числе: 27 478,68 грн. - основної заборгованості, 299,34 грн. - пені, 7682,70 грн. - інфляційних, 1795,09 грн. - 3 % річних. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем вимог договорів оренди № 8/06 від 11.12.2006р. та № 8/07 від 11.10.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав клопотання (вх.17980) про залучення до матеріалів справи довідки про надходження орендних платежів на рахунок позивача за період з 01.01.2007р. по 15.11.2007р., яка долучається судом.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи за належною адресою, що підтверджуються наявним в матеріалах справи Витягом з ЄДРПОУ.

Ухвала від 20.07.2010 року про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, повернулись до господарського суду з відміткою пошти "в зв"язку з закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвалою від 01.09.2010р. суд попереджав сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

11 грудня 2006 року та 11 жовтня 2007 року між Акціонерним товариством відкритого типу "Свемон-Восток" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Телекомунікаційні системи" (відповідач по справі) були укладені договори оренди № 8/06 та № 8/07 відповідно, на підставі п. 1.1. яких позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, пров. Поштовий, 7, у т.ч. 2 приміщення під офіс площею 34,9 кв.м., підсобне приміщення площею 9,5 кв.м., бокс площею 26,6 кв.м. та сховище площею 48,0 кв.м.

У відповідності до п. 7.1. договору оренди № 8/06 від 11.12.2006р. строк його дії до 10.10.2007р.

Пунктом 7.1. договору оренди № 8/07 від 11.10.2007р. строни встановили строк дії до 10.09.2008р.

Відповідно до п. 3.6. цих договорів відповідач зобов"язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

Пунтком 4.1. зазначених договорів сторони встановили, що за орендуємі приміщення відповідач сплачує договірну ціну, а саме: за приміщення під офіс площею 34,9 кв.м. - 35,00 грн. за 1 кв.м. - всього 1221,50 грн.; за підсобне приміщення площею 9,5 кв.м. - 21,00 грн. за 1 кв.м. - всього 199,50 грн.; за бокс площею 26,6 кв.м. - 24,00 грн. за 1 кв.м. - всього 638,4 грн.; за сховище площею 48 кв.м. -12,50 грн. за 1 кв.м. - всього 600,00 грн. Загальний розмір орендної плати складає 2659,40 грн. в місяць з урахуванням ПДВ - 443,23 грн.

Згідно п. 4.2. договорів оренди оплата вчиняється щомісячно у відповідності до наданого позивачем рахунку.

У відповідності до п. 4.3. договорів, орендна плата та інші платежівстановлюються згідно розрахунку щомісячно та вносяться на розрахунковий рахунок позивача щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця.

Позивач свої зобов"язання за договорами оренди виконував належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-здачі робіт до відповідних договорів, які підписані обома сторонами.

Однак, в порушення умов договорів оренди у відповідача залишається несплаченою заборгованість по орендній платі перед позивачем за період з 01.10.2007р. по 10.09.2008р., що становить 27478,68 грн.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 27478,68 грн. заборгованості з орендної плати обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до пунктів 4.4. договорів оренди сторони обумовили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає стягненню з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, від ціни боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені нарахований за період з жовтня 2007 року по вересень 2008 року у розмірі 0,5% і становить 299,34 грн.

10.09.2010р. позивачем були надані суду уточнені розрахунки пені за цей же період у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, відповідно до якого пеня склала 12751,82 грн.

Так, суд зазначає, що розрахунок позивача був зроблений без врахування положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а також без врахування строків позовної давності.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання повинно мало бути виконано.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України 3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки, про сплив строку позовної давності щодо нарахування пені суду не заявив.

За таких підстав, без застосування строків позовної давності пеня нараховується за період з жовтня 2007 року по вересень 2008 року на протязі 6 місяців, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ:

- за жовтень 2007р. за період з 10.11.2007р. по 10.05.2008р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 253,02 грн.;

- за листопад 2007р. за період з 10.12.2007р. по 10.06.2008р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 272,11 грн.;

- за грудень 2007р. за період з 10.01.2008р. по 10.07.2008р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 285,41 грн.;

- за лютий 2008р. за період з 10.03.2008р. по 10.09.2008р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 306,34 грн.;

- за березень 2008р. за період з 10.04.2008р. по 10.10.2008р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 313,61 грн.;

- за квітень 2008р. за період з 10.05.2008р. по 10.11.2008р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 320,87 грн.;

- за травень 2008р. за період з 10.06.2008р. по 10.12.2008р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 319,13 грн.;

- за червень 2008р. за період з 10.07.2008р. по 10.01.2009р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 320,92 грн.;

- за липень 2008р. за період з 10.08.2008р. по 10.02.2009р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 321,07 грн.;

- за серпень 2008р. за період з 10.09.2008р. по 10.03.2009р. на суму заборгованості 2659,40 грн., що становить 315,97 грн.;

- за вересень 2008р. за період з 10.10.2008р. по 10.04.2009р. на суму заборгованості 886,48 грн., що становить 105,96 грн.

Таким чином, загальний розмір пені становить 3134,41 грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що позивачем у позовній заяві було заявлено суму пені, що становить 299,34 грн., а також те, що позивач не звертався до суду з позовними вимогами про стягнення іншої суми пені, розрахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до наданих ним розрахунків, керуючись положеннями ст. 83 ГПК України, оскільки суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 299,34 грн. перевірені судом та підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення тьох процентів річних у сумі 1795,09 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 7682,70 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.

01.09.2010р. відпозивача по справі надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Вирішуючи клопотання позивача про забезпечення позову суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Роз’яснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову ”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі до клопотання про забезпечення позову позивачем не додано доказів того, що відповідачем призупиено господарську діяльність фірми та, що відповідач дійсно має наміри і має можливість вчинити дії, та/або передбачені чинним законодавством правочини щодо наявних в нього коштів або відповідного майна, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим, а тому правових підстав для його задоволення немає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 257, 258, 267, 611, 625, 759 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В клопотанні позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

2. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробничої фірми "Телекомунікаційні системи" (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53-б, код ЄДРПОУ 30292225, р/р 26001253260000 в ХФ АКІБ «УкрСиббанк» «ХРУ» м. Харків, МФО 351641) на користь Акціонерного товариства відкритого типу "Свемон-Восток" (61038, м. Харків, Семиградський в"їзд, 2, код ЄДРПОУ 0118862) 27478,68 грн. заборгованості, 299,34 пені грн., 7682,70 грн. інфляційних, 1795,09 грн. 3% річних; 372,56 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 20.09.2010р.

Справа № 59/226-10