Рішення № 11352048, 07.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2010 р. Справа № 37/349-09

вх. № 10886/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Лавренюк Т.А. за довіреністю № 13 від 22.01.2009 р.

відповідача - Сотніков В.А. за довіреністю № 22 від 11.01.2010 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ АФ "Подолівська", с. Барвінкове

до ТОВ "Новий стиль", м. Харків

про стягнення 1 138 060,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Подолівська" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" (відповідач) про стягнення з відповідача 3129813,70 грн. у зв'язку з несплатою відповідачем товару, який йому був поставлений за договором купівлі - продажу № 16/11 - НС від 16.11.2009 р., у тому числі:

2400000,00 грн. - сума заборгованості за поставлений товар;

2021,92 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами;

591,78 грн. - річні проценти;

720000,00 грн. - штраф за прострочення поставки товару;

7200,00 грн. - пеня за прострочення поставки товару.

В процесі розгляду справи позивачем були зменшені позовні вимоги у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Подолівська" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" 998400,00 грн. штрафу та 139660,28 грн. річних, всього 1 138 060,28 грн., та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладену між сторонами додаткову угоду від 03.03.2010 р. до договору купівлі - продажу № 16/11 - НС від 16.11.2009 р., угоду від 18.01.2010 р. та угоду № 2 від 19.01.2010 р. до договору купівлі - продажу № 16/11 - НС від 16.11.2009 р.

Сторони до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 07.09.2010 р. за вх. № Д 1012, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливістю укладення між сторонами мирової угоди та сплатою 998400,00 грн. штрафу та 139660,28 грн. річних.

Враховуючи те, представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з вказаних обставин, господарський суд вважав за необхідне в задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

16 листопада 2009 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 16/11 - НС (далі - договір) на поставку пшениці 3 класу врожаю 2009 року (товар). За вказаним договором ТОВ Агрофірма «Подолівська» виступає продавцем, а ТОВ «Новий стиль» покупцем.

16.11.2009 р. позивач здійснив поставку на користь відповідача 2000,00 тон пшениці 3 класу вартістю 2400000,00 грн.

Згідно п.5.1. договору, покупець зобов'язується здійснити оплату по факту постачання товару в термін 5 банківських днів з моменту передачі документів, зазначених у п.п. 1.3.1. - 1.3.3. договору (рахунок на оплату товару, видаткова накладна та податкова накладна).

Рахунок-фактура № 16/11-2 від 16.11.2009 р., видаткова накладна №1/16/11 від 16.11.2009 р. та податкова накладна № 26 відповідачу були передані покупцеві разом із товаром 16.11.2009 р.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар у строк до 23.11.2009 р. включно.

Однак, станом на момент пред'явлення відповідного позову до суду вартість товару у розмірі 2400000,00 грн. відповідачем не була сплачена.

При цьому суд зазначає, що угодою від 18.01.2010 р. до договору купівлі-продажу №16/11-НС від 16.11.2009 р. сторони змінили умови договору в частині відповідальності відповідача за неналежне виконання зобов'язання з оплати товару за договором та погодили розмір штрафу (41,6% від суми основного боргу, тобто 998400,00 грн.).

Угодою №2 від 19.01.2010р. до договору купівлі-продажу №16/11-НС від 16.11.2009р. сторони змінили умови договору в частині відповідальності відповідача за неналежне виконання зобов'язання з оплати товару за договором та погодили розмір річних процентів (36% річних від суми основного боргу).

Додатковою угодою від 03.03.2010р. до договору купівлі-продажу №16/11-НС від 16.11.2009р. сторони змінили умови договору щодо способу проведення розрахунків та передбачили можливість вексельної форми розрахунків.

За час розгляду справи сума основного боргу у розмірі 2400000,00 грн. була погашена відповідачем шляхом видачі векселів на зазначену суму (акти прийому-передачі векселів від 10.03.2010р., від 09.04.2010р. та від 12.05.2010р.).

Згідно п.1 додаткової угоди від 03.03.2010 р. до договору договір було доповнено п.5.2, який передбачав, що видача векселя в рахунок погашення суми заборгованості за даним договором не звільняє покупця від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором, у тому числі від сплати штрафу.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Частиною 2 ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні" у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними угоди від 18.01.2010 р., угоди № 2 та додаткової угоди від 03.03.2010р. до договору купівлі-продажу №16/11-НС від 16.11.2009р., та перевіривши нарахування позивачем відповідачу штрафу та річних на загальну суму 1138060,28 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 25500,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні", ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 628, 629, 655, 694 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, к.502, код ЄДРПОУ 30234713, р/р 26001301669 у Першій Харківській філії ПАТ „АКБ «БАЗИС», МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Подолівська" (64701, Харківська обл., Барвінківський р-н, м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6, код ЄДРПОУ 32414467, р/р 26008010765401 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346) 998400,00 грн. штрафу; 139660,28 грн. річних; 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 10.09.2010 р.