Рішення № 11351959, 02.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2010 р.Справа № 23/22-10-1655 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРКЕТ";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДІССЕЯ ТРЕЙД"

про стягнення 17210,11 грн.;

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 17210,11 грн.

ТОВ «ІНТЕРМАРКЕТ»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «ОДІССЕЯ ТРЕЙД»17210,11 грн., з яких, 13899,58 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем відповідачу на підставі укладеного між ними дистриб’юторського договору №70/д від 09.10.2009р.; 67,74 грн. –3 % річних, 462,87 грн. –пеня, 2779,92 грн. –штраф.

Також представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову №166/1 від 14.05.2010р., яку відхилено господарським судом як така, що необґрунтована позивачем.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду, які надіслані відповідачу на юридичну адресу, повернуті до суду органами зв’язку з повідомленням про вибуття відповідача зі вказаної адреси, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Розглянув матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

09.10.2009р. між ТОВ «ІНТЕРМАРКЕТ»(продавець, позивач) та ТОВ «ОДІССЕЯ ТРЕЙД»(дистриб’ютор, відповідач) укладений дистриб’юторський договір №70/Д, згідно з яким, позивач зобов’язується передати дистриб’ютору продукцію по цінам, в асортименті, об’ємах та на умовах, визначених договором та додатками до договору (п. А п.2.2.), а відповідач зобов’язується здійснювати розрахунки за продукцію на протязі 30 календарних днів від дати постачання (п.4.3.).

На виконання умов цього договору позивач поставив відповідачу продукцію на суму 17765,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №ИМ-0015222 від 11.12.2009р. на суму 6142,12 грн. та видатковою накладною №ИМ-0015890 від 25.12.2009р. суму 11623,55 грн.

В свою чергу відповідач продукцію, яка поставлена позивачем за видатковою накладною №ИМ-0015222 від 11.12.2009р. на суму 6142,12 грн. повернув позивачу, що підтверджується накладною (повернення) №1 від 15.02.2010р., згідно з якою, сума повернутого відповідачем позивачу товару становить 1337,22 грн., а також здійснив часткову оплату цієї продукції, а саме, 25.12.2009р. оплатив позивачу 28,87 грн. та 15.01.2010р. оплатив позивачу 2500 грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку позивача.

Таким чином заборгованість відповідача за продукцію, що поставлена позивачем становить 13899,58 грн., а саме, борг відповідача за продукцію, яка поставлена позивачем за видатковою накладною №ИМ-0015222 від 11.12.2009р. становить 2276,03 грн. та борг відповідача, за продукцію, яка поставлена позивачем за видатковою накладною №ИМ-0015890 від 25.12.2009р. становить 11623,55 грн.

В подальшому позивач надіслав відповідачу претензії з вимогою оплати боргу №46-п від 16.02.2010р. та №68-п від 02.03.2010р., але відповідач відповіді на претензії не надав і борг відповідачу не сплатив.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги ТОВ «ІНТЕРМАРКЕТ»в частині стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованими і правомірними, а тому задовольняються господарським судом.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 7.3 дистриб’юторського договору №70/Д від 09.10.2009р. встановлено, що при затриманні оплати товару дистриб’ютор сплачує продавцю пеню у розмірі діючої подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Умовами п. 7.7 дистриб’юторського договору №70/Д від 09.10.2009р. встановлено, що у випадку затримки сплати більш ніж на 30 днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від суми простроченого боргу.

Отже, з укладеного між сторонами по справі договору вбачається (п.п.7.3, 7.7 договору), що між учасниками правочину узгоджено питання щодо стягнення пені та штрафу у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за договором.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 462,87 грн. та штраф у розмірі 20% від суми простроченого боргу у сумі 2779,92 грн., згідно наданого розрахунку.

Поряд з цим силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 67,74 грн. згідно наданого розрахунку.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДІССЕЯ ТРЕЙД»(65055, Одеська область, м.Одеса, вул. Мельницька, 26/2, р/р 26000177236900 в АКИБ «УкрСиббанк»у м. Одеса, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35819821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРМАРКЕТ» (61066, м.Харків, вул. Ясенева, 6, р/р 26009822363381 у відділені №22 ПАТ «БАНК «ГРАНТ»м. Харків, МФО 351607, код ЄДРПОУ 31797841) основний борг у сумі 13899 (тринадцять тисяч вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 58 коп.; пеню у сумі 462 (чотириста шістдесят дві) грн. 87 коп.; 3% річних у сумі 67 (шістдесят сім) грн. 74 коп.; штраф у сумі 2779 (дві тисячі сімсот сімдесят дев’ять) грн. 92 коп.; витрати по сплаті державного мита у сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 02.07.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя