Рішення № 11351687, 20.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2010 р. Справа № 6/100-38 Господарський суд Волинської області під головуванням судді

Пахолюк В.А., розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства науково-виробничого підприємства "Технічне бюро кадастру"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області

про стягнення 5 099,92 грн. боргу

з участю представників сторін:

від позивача: Пупко Н.В. –дов. № 4850 від 17.08.2010 р.

від відповідача: Сініцина Л.М. –дов. № 3 від 12.01.2010 р.

Суть спору:

          Позивач - Закрите акціонерне товариство науково-виробниче підприємство "Технічне бюро кадастру", звертаючись до суду з позовною заявою просить стягнути з відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області 5 099,92 грн. заборгованості за неналежне виконання договірних зобов’язань.          

В підтвердження позовних вимог посилається на договір № 4 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки від 12.10.2007 р., договір № 10 від 16.11.2007 р. про внесення змін та доповнень до договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки від 12.10.2007 р. № 4, акт № 4 від 09.07.2008 р. прийомки-виконання робіт згідно договору № 4 від 12.10.2007 р., претензію № 4815 від 20.05.2010 р.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву № 4860 від 17.09.2010 р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області зареєструвати фінансові зобов’язання за договором № 5 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки від 12.10.2007 р. та акту виконаних робіт № 5 від 09.07.2008 р. в Головному управлінні Державного казначейства України у Волинській області.

При цьому посилається на п. 2.2 розділу 2 наказу державного казначейства України «Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України», яким передбачено, що розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання.

Суд, розглянувши подану заяву, приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно п.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Водночас, під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві –така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Як вбачається з поданої заяви, позивач фактично змінює предмет позову.

Відповідач в письмових поясненнях № 01-06-1502 від 13.09.2010 р. та представник в судовому засіданні факт укладення договору з ЗАТ НВП «Технічне бюро кадастру»та виконання ним робіт по розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки № 4 підтверджує.

Разом з тим, як зазначає відповідач, для здійснення видатків, пов'язаних з проведенням продажу земельних ділянок під об'єктами, що підлягають приватизації, у 2008 році був затверджений кошторис регіонального відділення за спеціальним фондом державного бюджету за КГІКВК 3502040 "Заходи, пов'язані проведенням продажу земельних ділянок під об'єктами, які підлягають приватизації".

Протягом 2008 року фінансування регіонального відділення за КПКВК 3502040 вищестоящою організацією (Фонд державного майна України) не проводилось.

Отже, із-за відсутності надходження коштів з Державного бюджету України регіональне відділення не мало можливості виконати зобов'язання, передбачені п. 1.1 вищезазначеного договору, що також передбачено п. 2.3 розділом 2 договору №10 від 16.11.2007 про внесення змін та доповнень до договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки № 4.

Згідно з п. 2.2 розділу 2 наказу державного казначейства України «Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України», розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, наказу Державного казначейства України «Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України», розпорядники бюджетних коштів мають право брати зобов'язання за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань.

Отже, у 2008 році регіональне відділення не мало права брати зобов'язання на оплату видатків з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо становлення меж земельної ділянки, показувати кредиторську заборгованість за цими зобов'язаннями у фінансовій звітності, що стало б бюджетним правопорушенням відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік".

Оскільки, відповідно до вимог складання фінансової звітності сума кредиторської заборгованості на початок року повинна відповідати сумі кредиторської заборгованості, вказаної у річній фінансовій звітності за попередній звітний період, то визнання у бухгалтерському обліку у 2009 році зобов'язань минулого року, які не були зареєстровані як кредиторська заборгованість, було б неправомірним.

Згідно з п. 6 ст. 17 Бюджетного кодексу України, будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Виходячи з зазначеного, відповідач визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 5 099, 92 грн. Між тим, здійснення оплати можливе лише після реєстрації в органах Державного казначейства України юридичних та фінансових зобов'язань за Договором №4 від 12.10.2007, актом виконаних робіт №4 від 09.07.2008 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та при наявності фінансування з Державного бюджету України.

Розглянувши наявні матеріали по справі, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

12.10.2007 року між ЗAT НВП «Технічне бюро кадастру»та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській обл. було укладено договір №4 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

16.11.2007 р. між тими самими сторонами було укладено договір № 10 від 16.11.2007 р. про внесення змін та доповнень до договору на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки від 12.10.2007 р. № 4.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору № 4 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки від 12.10.2007 р., що за правовою природою є договором підряду.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона зобов’язується виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до укладеного договору, позивач зобов'язався виконати комплекс робіт по розробці документації із землеустрою: проект землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь на актуальній топооснові; технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, за адресою: Волинська область, Локачинський район, с. Маньків, вул. Луцька, 3. Загальна вартість даних робіт, відповідно до договору склала 5099 грн. 92 коп. (в тому числі ПДВ 849 грн. 99 коп.).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору відповідач зобов’язався після підписання акта приймання-передачі кожної документації здійснити повну оплату виконаних робіт.

9 липня 2008 року, відповідно до умов договору було здійснено приймання виконаних робіт ( технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки) та оформлено акт прийомки-виконання робіт №4 від 09.07.2008р. Таким чином позивач в повному обсязі виконав умови договору та здійснив усі передбачені роботи.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, оплату за виконані позивачем роботи не провів.

20.05.2010 р. на адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 4815 з вимогою погасити борг, яка згідно поштового повідомлення про вручення була отримана адресатом 25.05.2010 р., однак залишена без реагування.

Посилання відповідача на відсутність фінансування з Державного бюджету, а також необхідність реєстрації зобов’язань в органах Державного казначейства України не взято судом до уваги, оскільки даний спір виник в результаті порушення відповідачем зобов’язань за договором № 4 про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки від 12.10.2007 р., який не був розірваний та не визнаний судом недійсним .

Разом з тим, згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача

5099, 92 грн. боргу підставна та підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються з державного мита в розмірі 102, 00 грн. та витрат по оплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн. відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.11, 526, 599, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49 ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області (43027, м.Луцьк. Київський майдан, 9, код 13347870, р/р 35216008000023 ГУДК у Волинській області, м.Луцьк, МФО 803014) на користь Закритого акціонерного товариства науково-виробниче підприємство «Технічне бюро кадастру»(43021, м.Луцьк, вул.Винниченка, 65, код 31011358, р/р 26004233360001 у ВГРУ КБ «Приватбанк», МФО 303440) 5099, 92 грн. боргу та 102,00 грн. в повернення по сплаті державного мита, 236, 00 грн. по оплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя           Пахолюк В.А.                               

Дата складання повного тексту рішення –23.09.2010 р.