Рішення № 11351652, 23.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2010Справа №2-4/3805-2010 За позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 45 А; поштова адреса: 96000, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 1)

До відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 507,61 грн.

Суддя І.К. Бєлоглазова

представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром», м. Дніпропетровськ, звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Красноперекопськ, про стягнення 507,61 грн. Позовні вимоги (з врахуванням заяви про зміну підстав позову від 09.08.2010 р.) мотивовані тим, що між сторонами у травні 2010 р. було укладено договір постачання товару, на підставі якого відповідач був зобовязаний поставити позивачеві запасні частини до автомобілів, попередню оплату за які позивач здійснив у повному обсязі. Листом від 25.05.2010 р. позивач заявив вимогу про негайну поставку товару. Замість цього відповідач у порушення вимог ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.. 525 Цивільного кодексу України та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, частину попередньої оплати за запасні частини у розмірі 280,09 грн. повернув, а залишок коштів (507,61 грн.) спрямував на погашення боргу позивача, який виник раніше, з нарахуванням пені та індексу інфляції. Внаслідок прострочення постачання запасних частин відповідачем запчастини було придбано в іншого постачальника. Посилаючись на ст.. 612 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача спричинені збитки у сумі 507,61 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, позивач ще в 2007 р. не сплатив своєчасно отриманий товар, у звязку з чим йому були направлені претензії, які залишені без відповіді. Станом на21.05.2010 р. розмір боргу складав 266,12 грн., крім того, була нарахована пеня. При надходженні в травні 2010 р. від позивача коштів у сумі 787,70 грн. частина з них (507,61 грн.) була спрямована на погашення боргу, а залишок суми було повернено позивачу. Обгрунтовуючи свої дії, відповідач посилається на приписи ст.. 601 Цивільного кодексу України щодо припинення зобовязання заліком зустрічних вимог, а також на ст.. 614 , 615 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач вважає, що суд на підставі ст.. 616 Цивільного кодексу України може зменшити розмір збитків, які стягуються з боржника. Просить відмовити у позові.

У судовому засіданні оголошувалася перерва у порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

20.05.2010 р. позивач Красноперекопський ВАТ «Бром» усно замовив в магазині відповідача ФОП Школьника М.М. постачання запасних частин до автомобілів, а саме: диск гальмі передній ЗІЛ-5301 (вентилюємий) (Росія), ремонтний комплект балансиру задньої підвіски КАМАЗ (2 манжети +2 пильника + 2 прокладки) та стремянку задньої ресори КАМАЗ-55111 (М30Х2-465) з гайками (автоматичну). На підставі цього замовлення відповідач 20.05.2010 р. надав позивачеві рахунки-фактури ЧП-000091 загальною вартістю 419,80 грн., №ЧП-000090 загальною вартістю 367,90 грн., які були сплачені позивачем відповідно 20.05.2010 р. платіжним дорученням №1750 та 21.05.2010 р. платіжним дорученням №1765.

21.05.2010 р. позивач звернувся до відповідача з усною вимогою про передачу сплачених запасних частин, але отримав відмову. Листом вих.. №370 від 25.05.2010 р., отриманим відповідачем у той же день, позивач знов поставив вимогу передати йому сплачені запасні частини, однак поставка не була здійснена.

02.06.2010 р. позивач отримав лист відповідача (вих.. №01 від 31.05.2010 р.), яким позивачеві було нагадано про наявність боргу за раніше здійснені поставки. До листа були додані копії акта звірки взаєморозрахунків від 20.11.2007 р., 21.05.2010 р., листів вих.. №16 від 20.11.2007 р., №19 від 24.12.2007 р., №12 від 17.12.2009 р. та розрахунок пені та інфляційних втрат. Відповідно до розрахунку сума боргу становила 266,12 грн., сума інфляційних втрат 103,78 грн., сума пені 137,71 грн., всього 507,61 грн. Крім того, платіжним дорученням №118 від 03.06.2010 р. відповідач повернув позивачу 280,09 грн. (367,90 +419,80 - 266,12 103,78 137,71).

За поясненнями представника відповідача суму 507,61 грн. (266,12 + 103,78 + 137,71) з перерахованих позивачем 20.05. та 21.05. коштів за запчастини він спрямував на погашення існуючого з 2007 р. боргу, пені та інфляції, тобто здійснив залік зустрічних вимог в порядку ст..601 Цивільного кодексу України.

В результаті односторонньої відмови відповідача від укладання в травні 2010 р. договору на поставку запчастин позивачу були спричинені збитки у сумі 507,61 грн., які він просить стягнути з відповідача.

Проаналізував зібрані у справі документи та пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст.. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Враховуючи, що сторони домовилися про предмет договору та його ціну, слід вважати, що сторонами 20.05.2010 р. та 21.05.2010 р. було укладено договори про поставку товарів запчастин для автомобілів.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає загальне правило щодо неможливості односторонньої відмови від зобовязання, якщо інше не передбачено договором або законом.

Ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не були виконані належним чином.

У порушення зазначених положень закону відповідач в односторонньому порядку відмовився від договору та зарахував частину отриманих за договорами коштів на погашення боргу за іншим договором з позивачем.

При цьому були порушені права позивача, гарантовані ст.. 41 Конституцією України.

Крім того, зарахування отриманих коштів не за призначенням платежу, визначеним платником у платіжному документі, здійснено у порушення положень п. 2.31, 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ №22 від 21.04.2004 р., зареєстрованої у Мінюсті України 20.03.2004 р. за №377/89/76.

Внаслідок протиправних дій відповідача позивачеві були спричинені збитки на суму 507,61 грн.. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром», м. Дніпропетровськ, до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Красноперекопськ, про стягнення 507,16 грн. збитків задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р не відомі) на користь Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром», (49010, м. Дніпропетровськ, вул.. Лабораторна, 45-а, поштова адреса: м. Красноперекопськ, вул.. Північна, 1, ЄДРПОУ 05444552, р/р не відомі) 507,16 грн. збитків.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р не відомі) на користь Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром», (49010, м. Дніпропетровськ, вул.. Лабораторна, 45-а, поштова адреса: м. Красноперекопськ, вул.. Північна, 1, ЄДРПОУ 05444552, р/р не відомі) 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоглазова І.К.