Ухвала суду № 113515544, 11.09.2023, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/629/23

Провадження № 1-кп/535/286/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 (дистанційно), представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12023000000000536 від 27.03.2023 року щодо обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 292, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України, -

установив:

Дане кримінальне провадження підсудне Котелевському районному суду Полтавської області. Обвинувальний акт складений із дотриманням вимог, передбачених ст. 291 КПК України. Підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1 - 4 частини третьої статті 314 цього Кодексу не встановлені.

Прокурор та представник потерпілого вважали можливим призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту. Справу слід слухати одноособово у відкритому судовому засіданні, в тому числі з`ясовано склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 просили повернути обвинувальний акт прокурору на доопрацювання посилаючись на те, що в обвинувальному акті не вказано конкретно осіб, а зазначено тільки - особи.

Прокурор та представник потерпілого заперечували проти даного клопотання.

Вирішуючи дане клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 3, частини четвертої статті 110, частини першої статті 291 КПК України, обвинувальний акт процесуальний документ, яким завершується досудове розслідування та у якому формулюється твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, який після його складання слідчим (прокурором) затверджується прокурором. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам статті 291 КПК України.

Відповідно до частини четвертоїстатті 110КПК України,обвинувальний актє процесуальнимрішенням,яким прокурорвисуває обвинуваченняу вчиненнікримінального правопорушенняі якимзавершується досудоверозслідування. Він повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання, суд при вирішенні питання про призначення обвинувального акту до судового розгляду, або поверненню його прокурору, перевіряє відповідність обвинувального акту статті 291 КПК України.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1)найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер; 2)анкетні відомостікожного обвинуваченого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3)анкетні відомостікожного потерпілого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5)виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відповідно дочастини четвертоїстаті 291КПК дообвинувального актадодається: 1)реєстр матеріалівдосудового розслідування; 2)цивільний позов,якщо вінбув пред`явленийпід часдосудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу);4)розписка абоінший документ,що підтверджуєотримання цивільнимвідповідачем копіїцивільного позову,якщо вінбув пред`явленийпід часдосудового розслідуванняне допідозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Судом встановлено, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 має найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого; анкетні відомості потерпілого; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Наведені норми не передбачають повернення обвинувального акта прокурору у разі що в обвинувальному акті не вказано конкретно осіб, а зазначено тільки - особи.

Необхідно звернути увагу, що під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Обвинувальний акт за фактом вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_6 містить як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та чітке формулювання обвинувачення.

Під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням із урахуванням доведеності або спростування складу правопорушення.

На переконання суду, наведена стороною захисту обвтавини обставина не вказує на невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України.

Таким чином, у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про направлення обвинувального акту прокурору на доопрацювання слід відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_6 захист у судовому засіданні буде здійснювати разом з захисником - адвокатом ОСОБА_5 , обвинувальний акт обвинувачений отримав, державну мову на якій здійснюється судочинство розуміє.

Скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не підлягали оскарженню на досудовому провадженні, та заперечення на ухвали слідчих суддів, які не підлягали оскарженню під час досудового розслідування.

За цих обставин, суд доходить висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 292, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України

Також у судовому засідання прокурором надано клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 292, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідувалося вказане кримінальне провадження № 12023000000000536 від 27.03.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 292, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України та зараз справа перебуває у суді.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 292, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, обвинуваченого та його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати бвльш мякий запобіжний захід, суд, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судовим розглядом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12022000000000636, 16.02.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено обвинувальний акт у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 292, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України та направлено до суду.

10.04.2023 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_6 прожовжно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.06.2023 (включно).

27.03.2023 прокурором Офісу Генерального прокурора матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , з матеріалів кримінального провадження № 12022000000000636, виділено в окреме провадження № 12023000000000536.

05.04.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 292, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України.

07.04.2023, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, здійснено відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту, про що повідомлений підозрюваний та його захисник.

На теперішній час справа перебуває в суді на стадії підготовчого розгляду

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, зокрема існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у тому числі у вчиненні особливо тяжких злочинів, вчинених у складі злочинної організації, за попередньою змовою, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Обвинувачений не має постійного офіційного місця роботи на території України, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання йото винним, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від суду, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України. Також, враховуючи сталість злочинної організації і зв`язки її членів в кримінальному середовищі, обвинувачений, перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності; існують ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик обгрунтовується тим, що на даний час не встановлено всіх учасників злочинної організації тому, для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів обвинувачений може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудовог о розслідування. Також зазначений ризик може бути реалізований шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці до суду. Окрім цього, перебуваючи на волі обвинувачений зможе попередити інших учасників злочинної організації, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості v злочинах, іаким чином перешкоджати провадженню іншим чином; існує ризик, передбачений п. 3 ч. І ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, перебуваючи на волі, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1,2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , обгрунтовується тим, шо останній може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення вказаних кримінальних правопорушень, оскільки викрадення газового конденсату може приносити швидкий стабільний заробіток.

Фактичні обставини злочинів, інкримінованих обвинуваченому свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Також, на користь зазначених вище ризиків вказує і той факт, що злочини, які інкримінуються обвинуваченому вчинені у складі злочинної організації, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організації були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти корисливі злочини, здійснюючи злочини зухвало з порушенням нормальної життєдіяльності громадського суспільства.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Як вбачається з тексту ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва та районного суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований до підозрюваного (обвинуваченого) з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 292, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України та даних про особу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, суд приходить до висновку про наявність обставин та підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.

Враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), слідчий суддя дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 відповідає меті застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.1 ст.177 КПК України - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки ризики, які були наявні при вирішені питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного (обвинуваченого) продовжують існувати.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що на даний час з об`єктивних причин не проведено ряд процесуальних дій, які мають значення для вирішення питань, передбачених ст.2 КПК України.

Підстав для визначення ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з обмеженням волі суд не вбачає.

Відтак, клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити запобіжний захід на шістесят днів.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183,314, 331, 372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про направлення обвинувального акту прокурору на доопрацювання - відмовити.

Клопотання прокурорапро продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на шістдесят днів , - до 09 листопада 2023 року без визначення застави, включно.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №2023000000000536 від 27.03.2023 року щодо обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 292, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 185 КК України, на 11 год. 00 хв. 02.10.2023 року, який проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва Полтавської області (вул. Полтавський шлях, 235, смт. Котельва, Полтавської області).

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Копію ухвалу направити до ДУ Полтавська установа виконання покарань УДПтС України в Полтавській області (№23) ( Україна вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, Полтавського району, Полтавської області, 36000).

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у ивгляді тримання під вартою може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня їїоголошення, в іншій частині ухвала суду оскарження не підлягає

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено протягом п`яти.

Суддя: ОСОБА_1