Рішення № 11350891, 01.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2010 р.Справа № 6/69-10-1987 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МОДЕКС”

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “ЕОС-ПЛЮС”

про стягнення заборгованості у сумі 347138,00 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача Крицький О.І, - довір. б/н від 06.01.2010 р.,

від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “МОДЕКС” (далі –позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “ЕОС-ПЛЮС” (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 347138,00 грн., з яких 284000 грн. –сплачених за товар; 7428 грн. –вартість недоброякісної продукції; 25998 грн. –вартість недопоставленої продукції; 29712 грн. –пеня.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

03.12.2009 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір постачання продукції № 73/1.

П. 1.1. Договору передбачено, що відповідач зобов'язався поставити продукцію в кількості, асортименті та за ціною, зазначеною в Специфікації № 1, що додається до Договору, а позивач зобов'язався прийняти цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату на умовах даного Договору. Відповідно до положень, передбачених в Специфікації № 1, Відповідач зобов'язався поставити Позивачу консерви м'ясні „Яловичина тушкована”, ж/б 525 ДСТУ 4450:2005 (далі - Товар). Кількість - 15 000 (п'ятнадцять тисяч). Загальна сума продукції становить 371 400,00 (триста сімдесят одна тисяча, чотириста) грн., 00 коп. Кінцевий /термін поставки Товару - 21 грудня 2009 року.

В п.6.1. Договору зазначено, що розрахунки між Постачальником і Покупцем здійснюються наступним чином:

50% - завдаток.

50% - по факту поставки продукції згідно виставлених рахунків на розрахунковий рахунок Покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, з врахуванням змісту Договору, відносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами законодавства, передбаченими для врегулювання договорів поставки.

Відтак, згідно ч. 1 ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання вказаних умов 04.12.2009 року позивач перерахував кошти на рахунок відповідача в розмірі 284 000,00 грн., 00 коп. (виписка від 04.12.2009 року).

23.12.2009 року, порушивши строки виконання зобов'язання, передбаченого Договором, відповідач поставив позивачу Товар, який виявився неякісним.

Відповідно до п. 4.1. Договору якість товару, що поставляється постачальником, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та підтверджуватися документами про кість товару. Відповідачем були надані документи на підтвердження якості поставленої продукції.

Згідно ч. 1,2 ст. 673 ЦК продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.          ' Згідно п. 4.4. Договору приймання продукції за кількістю і якістю у всіх випадках, не урегульованих Договором, здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № 7. П. 6 Інструкції передбачає, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється на складі отримувача не пізніше 10 днів, у випадку поставки в межах одного міста. Перевірка якості та комплектності продукції, що надійшла в тарі, здійснюється при розкритті тари, але не пізніше вказаних вище строків, якщо інші строки не передбачені в договорі в зв'язку з особливостями продукції (товару), що поставляється.

В п. 29 Інструкції зазначено, що за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений в день завершення приймання продукції за якістю та комплектністю.

Місцем виконання Договору, відповідно до Специфікації №1, визначена військова частина 2138 м. Одеса, вул. Левітана, 113.

Отже, під час приймання та перевірки Товару було виявлено, що продукція неякісна, в зв'язку з чим, відповідно до зазначених вище положень Інструкції, було складено Акт на повернення продовольства №14 від 23.12.2010 року.

Згідно ч. 8 ст. 193 ГК управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини. Таке письмове посвідчення виконання зобов'язання не було видане Відповідачу в зв'язку з виявленням Позивачем того, що поставлений Товар -неякісний, а отже, зобов'язання за Договором Відповідачем не виконане.

В зв'язку з цим, відповідач залишив Товар у себе, зобов'язався поставити якісний Товар. В дальшому Сторони підписали Акт звірки взаєморозрахунків за 01.12.09 - 01.04.10, яким відповідач визнав суму заборгованості перед позивачем в розмірі 284 000,00 (двісті вісімдесят чотири тисячі) грн.

Те, що Товар, поставлений відповідачем, є неякісним підтверджується й результатами експертизи, проведеної 04.03.2010 року Військовою частиною А 3466 при Міністерстві о6орони України на вимогу Позивача. Зокрема, в експертному висновку визначено, що представлений на дослідження зразок консервів м'ясних „Яловичина тушкована” не відповідає вимогам ДСТУ 4450:2005.

Відповідно до п. 4.3. Договору при виявленні невідповідності Покупцем якості

отриманої продукції відвантажувальним документам про якість продукції, яка постачається, Постачальник за свій рахунок здійснює допоставку продукції належної якості або це враховується при взаєморозрахунках.

Згідно п. 7.3. Договору у разі поставки недоброякісної продукції Постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 2% вартості недоброякісної продукції. Сплата штрафу не звільняє іншу сторону від виконання зобов'язань за цим договором.

Відповідач поставив неякісної продукції на суму 371400грн. Таким чином, розмір штрафу становить 7428грн. (371400грн. х 2% = 7428грн.).

Також, відповідно до ч. 3 ст. 193 ГК застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Незважаючи на звернення позивача до відповідача, що підтверджуються листом вих. №35 від 20.01.2010р. та доказами його поштового відправлення відповідачу, з проханням здійснити термінову поставку якісного Товару, що було обумовлено значним пропуском строку (21.12.2009р.), встановленого договором, - поставка якісного товару, як того вимагає договір №73/1 від 03.12.2009р., здійснена так і не була.

Пунктом 1 частини 2 статті 678 ЦК України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Таким чином, у зв'язку з поставкою неякісної продукції та відмовою позивача від Договору, на даний момент у відповідача існує борг перед позивачем по неповерненню оплати Договору в розмірі 284 000 грн.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки, у відповідності до чого відповідачем зроблено розрахунок пені. Позивач просить стягнути пеню в розмірі 29712грн.

Однак, відповідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює: 371400 грн. (вартість недопоставленого товару) х 20,5% (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 80 днів (22.12.2009 року –11.03.2010 року) = 16687 грн. 56 коп.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню, а саме: 284000 грн. –сплачених за товар; 7428 грн. –вартість недоброякісної продукції; 25998 грн. – вартість недопоставленої продукції; 16687 грн. 56 коп. –пеня, з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “ЕОС-ПЛЮС” (65013, м. Одеса, Суворовський район, вул. Чорноморського козацтва, 80, код 30332697, р/р 26009301376 в Філія АБ „Південний”, в м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Модекс” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, код 14305281, р/р 26002031192100 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) 284000гривні боргу; 7428 гривень штрафу у вигляді 2% вартості поставленої неякісної продукції ; 25998 гривень штрафу у вигляді 7% вартості недопоставленої продукції за прострочення поставки понад 30 календарних днів; 16687 гривень 56 коп. пені; 3341 гривень 20 коп. витрат по держмиту та 227 гривень 15 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя