Постанова № 11350620, 10.09.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2010 р.

11 год.20 хв.Справа № 2-а-2518/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представника позивача: Ламтьова А.М.,

представника відповідача: Бурлай Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка

до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

встановив:

Мале приватне підприємство "Таврія" звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування рішення МДПІ № 0000372302 від 29.04.10 про застосування 11110грн. 80 коп. штрафних санкцій за порушення вимог Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про РРО). Позовні вимоги мотивовані тим, що порушення порядку проведення розрахункових операцій не виявлено, працівники підприємства отримували продукти харчування в рахунок заборгованості по заробітній платі, тому реєстратор розрахункових операцій не застосовувався.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що згідно п.1 ст.17 Закону про РРО позивач зобов'язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів навіть при здійсненні оплати не в грошовому виді, а платіжними картками. Представник відповідача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що перевірка дотримання малим приватним підприємством "Таврія" вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та інших законодавчих актів в магазині № 52 МПП "Таврія" по вул. Ст. Разіна, 75 в м. Херсоні 22.04.2010 здійснювалась посадовими особами ДПА у Херсонській області - головними державними податковими ревізорами інспекторами Оліфіренко М.І. та Іщенко І.В. на підставі направлення на перевірку № 289/237 від 28.04.10. За наслідками перевірки був складений акт від 22.04.10 № 0020/21/17/23/14129039, в якому зазначено, що при перевірці була присутня продавець ОСОБА_3, яка допустила до перевірки посадових осіб ДПА, вони здійснили відповідний запис в журналі реєстрації перевірок. Зафіксована розрахункова операція вартістю 18 грн., чек видано, встановлено готівкових коштів на місці проведення розрахунків 819 грн. 02 коп., тоді як в денному звіті 825 грн. 18 коп. В акті вказано про те, що відсутні книга обліку розрахункових операцій. Крім того, посадовими особами ДПА було встановлено здійснення розрахункових операцій у безготівкової формі із застосуванням карток видачі товарів взаємозаліку працівникам свого підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на загальну суму 2148 грн. без застосування реєстраторів розрахункових операцій, в РРО не внесено функцію "безготівковий обіг". 29.04.2010 рішенням Нововоронцовської МДПІ № 0000372302 до МПП "Таврія" було застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в розмірі 11110 грн.80 коп., в тому числі 10740 грн. штрафу за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО), 340 грн. штрафу за не зберігання книги обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну (відповідно до п. 3 ст. 17 Закону про РРО), 30 грн. 80 коп. штрафу за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті (ст. 22 Закону про РРО). Вказане рішення було вручено представнику МПП "Таврія" 30.04.2010.

Згідно із п. 13 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Позивачем вказані норми порушені, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідала сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Відповідач даного порушення не заперечує. Згідно зі ст. 22 цього Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. В даному випадку це 30 грн. 80 коп. штрафу, який застосовано правомірно.

Пунктом 6 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності повинні забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення. На момент перевірки книги обліку розрахункових операцій за 3 роки не було виявлено. Тому штраф в сумі 340 грн. (двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) застосований згідно з п. 3 ст. 17 Закону про РРО також правомірно.

Суд вважає, що висновок податкових інспекторів щодо порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону про РРО не відповідає фактичним обставинам справи.

Пунктом ст. 3 Закону про РРО передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Пункт 1 ст. 17 Закону про РРО передбачає відповідальність за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій у вигляді застосування фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг). Суд погоджується з тезою податкової інспекції про те, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням безготівкової форми (з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів) при продажу товарів також зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Разом з тим, факту здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі відповідачем не доведено, оскільки натуроплату не можна ототожнювати з продажем товарів, тобто з цивільно-правовою угодою.

Податкова інспекція не заперечує тієї обставини, що працівники підприємства отримали частину зарплати не в грошовій формі, а в натуральній.Форми виплати заробітної плати регулюється ст. 23 Закону України "Про оплату праці", ч. 3 ст. 23 визначено, що колективним договором в порядку виключення може бути передбачена часткова виплата заробітної плати натурою в розмірі, що не перевищує 30 % нарахованої за місяць. Заробітна плата нараховується в грошовій формі, а частково виплачується не в грошовій формі, але це не змінює призначення натуроплати як зарплатного доходу. Позивач надав суду докази того, що колективним договором передбачена натуроплата, також надані накази по підприємству, довідки про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 є працівниками позивача. Трудовий договір це угода між працівником та підприємством, за яким працівник зобов'язується виконувати певну роботи по визначеній спеціальності, кваліфікації або посади з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а підприємство зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці, які передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. Заробітна плата це винагорода, яку підприємство виплачує своїм працівникам у відповідності до кількості та якості праці за встановленими нормами. Зарплата насамперед це вираження відношень або стосунків працівника з підприємством.

Преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. В даному випадку, суд вважає, що відсутні розрахункові операції в сфері торгівлі, немає відносин покупця та продавця, відсутній факт купівлі товару, немає факту оформлення розрахункового документа в рахунок оплати придбаних товарів, видача товарів здійснювалась в межах трудових відносин.

Позов задовольняється в частині застосування штрафу в сумі 10740 грн. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивні частини постанови, та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково. Скасувати рішення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_1 від 29.04.2010 в частині застосування до малого приватного підприємства "Таврія" фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 10740 грн. В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 вересня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.8