Постанова № 11350614, 10.09.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2010 р.

10 год.56 хв.Справа № 2-а-3489/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Федотова Л.А.,

за участю представника позивача: Ламтьова А.М., представника відповідача: Попович О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка

до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області

про скасування податкового повідомлення-рішення в частині сплати донарахувань,

встановив:

Мале приватне підприємство "Таврія" звернулось до суду з адміністративним позовом до Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про скасування рішення № 0001211701/0 від 8 квітня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 20385 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємство не виплачувало дохід гр.-ну ОСОБА_3, а перераховувало грошові кошти для сплати процентів за договорами кредитування, оскільки ОСОБА_3 виступав поручителем підприємства перед банком. Позивач вказує на арешт грошових коштів та майна підприємства ВДВС Головного управління юстиції у Херсонській області на виконання ухвали Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська, що позбавило підприємство вести розрахунки по кредитах, в тому числі і по тих кредитах, за якими "поручителем" є засновник МПП "Таврія" ОСОБА_3. На картковий рахунок засновника МПП "Таврія" ОСОБА_3, як поручителя за цими кредитами на підставі договорів поруки були перераховані грошові кошти, які були сплачені ОСОБА_3 як внески - відсотки по кредитах банків. Позивач посилається на те, що ОСОБА_3 не є робітником і службовцем МПП "Таврія", кошти перераховувалися на його картковий рахунок не як один з видів доходу, а для сплати відсотків за кредитними договорами. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" вимагає сплату податку з доходів фізичних осіб, які є робітниками даного підприємства.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Відповідач заперечує проти позову, вважає рішення правомірним, оскільки при проведенні перевірки було виявлено виплату грошових коштів громадянину, посадовим особам податкової служби не було надано доказів того, що підприємством виплачувався борг поручителю за кредитним договором. Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив, що податковим повідомленням-рішенням Нововоронцовської МДПІ від 08.06.10 № 0001211701/0 визначена сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: прибутковий податок із робітників і службовців, в сумі 64573,35 грн. з якої: - за основним платежем 21524,45 грн.; - за штрафними (фінансовими) санкціями 43048,9 грн. Рішення було прийняте на підставі акту № 00096/172/14129039 від 31.05.2010 планової перевірки, проведеної працівниками МДПІ та ДПА у Херсонській області. Позивач оскаржує рішення та висновки акту перевірки про те, що підприємством в порушення ст. 3 п. 3.1 пп. 3.1.1, ст.4 п 4.2 пп. 4.2.1, ст.7 п.7.. та ст.8 п.8.1 пп.8.1.1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" не проведено оподаткування внесених готівкових коштів за рахунок підприємства на особистий картковий рахунок №326126-26251974342171 - UАН згідно договору громадянина ОСОБА_3, який є засновником МПП "Таврія", але не являється працівником підприємства. МПП "Таврія" повинно було сплачувати проценти за банківським кредитом, за кредитним договором ОСОБА_3 є поручителем. Кошти перераховані в період з 28.07.09 по 01.10.2009 за чотирма квитанціями. ОСОБА_3 звітував про використання коштів на відрядження № 001858 від 29.09.09р., № 001982 від 01.10.09р., № 001329 від 29.07.09р., № 001338 від 28.07.09р., у звітах зазначено, що кошти використовувались на сплату "торгівля", "ПДВ".

По даному порушенню донараховане 6795 грн. податку з доходів фізичних осіб та застосовані штрафні санкції в сумі 13590 грн. (200 %).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано Законом "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон про ПДФО). Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об'єктом оподаткування даним податком є, зокрема, загальний місячний оподатковуваний дохід фізичної особи. Як встановлено п. 1.2 ст. 1 Закону про ПДФО, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп.4.2.16 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Норма п. 1.15 ст. 1 Закону про ПДФО дає визначення поняття податкового агента як юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або фізичної особи чи представництва нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Отже, обов'язковою ознакою податкового агента є нарахування (виплата) ним доходу фізичній особі та наявність юридичного обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету саме від імені і за рахунок платника податку - фізичної особи. Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону. Якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Посадові особи податкової служби, які здійснювали перевірку, виявили факт перерахування грошових коштів засновнику підприємства ОСОБА_3 Пунктом 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004, № 637, передбачено, що фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з карткового рахунку із застосуванням корпоративної платіжної картки або особистої платіжної картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з карткового рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

При проведенні перевірки в травні 2010 року достовірності та правильності оформлення авансових звітів фахівці податкової інспекції встановили відсутність документів, які б підтверджували використання цих коштів. ОСОБА_3 для підтвердження витрат в бухгалтерію підприємства надавав авансові звіти, до яких не було додано ніяких документів на підтвердження внесення грошових коштів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа) до установи банку, і було вказано, що грошові кошти витрачені на торгівлю та ПДВ.

Державною податковою адміністрацією України затверджено форма звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (наказ № 440 від 19.09.03), відповідно до якого якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний термін, то така сума підлягає оподаткуванню (відповідно пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб") за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку та нарахуванню штрафу у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів.

Отже, податкова інспекція при встановленні факту відсутності документів, які підтверджували використання грошових коштів на погашення відсотків та кредиторської заборгованості, правомірно віднесла грошові кошти до доходу гр.-на ОСОБА_3, тому що для їх віднесення до доходу не обов'язково наявність трудових відносин з такою особою, кошти можуть бути виплачені за цивільно-правовими угодами, або мати характер заохочувальних та компенсаційних виплат або винагород, подарунків.

Позивач не довів відсутності у податкової інспекції правових підстав здійснювати нарахування, утримання і сплату податку з суми виплачених грошових коштів. Як податковий агент, МПП "Таврія" мало можливість, повинно було при перерахуванні коштів фізичній особі оподаткувати їх згідно п.7.1. ст.7 Закону №889, за ставкою податку 15% від об'єкта оподаткування, але не здійснило такі дії, тому несе відповідальність згідно з пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону № 889, який встановлює, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу. А відповідно до приписів пп. 17.1.9 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до позивача застосована відповідальність у вигляді штрафу в подвійному розмірі від суми податку.

Позивач не довів, що рішення було прийнято податковою інспекцією з перевищенням повноважень або всупереч вимогам діючого законодавства.

Позов задоволенню не підлягає. В судовому зсіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Відмовити Малому приватному підприємству "Таврія" в задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення Нововоронцовської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області № 0001211701/0 від 08.04.2010 в частині визначення податкового зобов"язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 6795 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 13590 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 вересня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.4