Постанова № 11350492, 15.09.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2010 р.

10 год.00 хв.Справа № 2-а-2194/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Півченко О.В.,

за участю:

представника позивача Дунаєва М.І.

представника відповідача Мкртчян А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Промислово-торгівельна фірма "Софія"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Промислово-торгівельна фірма «Софія» (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач) у якому просить скасувати податкове повідомлення рішення від 19.04.2010р. №0001612301/0, за якими позивачу збільшено податкові зобовязання з податку на прибуток на 714474,8 грн., у тому числі за основним платежем на 528484,25 грн. та зменшити визначену податковим повідомленням рішенням від 19.04.2010р. №0000060700/0 завищену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 490336,55 грн.

Позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення рішення посилаючись на те, що при складанні цих податкових документів відповідач невірно застосував норми діючого податкового законодавства з питань оподаткування прибутку підприємств та з податку на додану вартість.

На думку позивача виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для складення спірних податкових повідомлень рішень не мають належної доказової бази і тому підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує вважає висновки перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне:

Спірні податкові повідомлення рішення складено на підставі висновків акту планової перевірки позивача від 08.04.2010р. №1622/23-5/35329631.

За актом перевірки збільшення податкових зобовязань з податку на прибуток відбулось за рахунок виявлених порушень в частині формування валових витрат позивача.

При складанні акту перевірки відповідач наголошує, що відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.

На думку відповідача позивач в порушення пп..5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону №334 при проведені господарських операцій з ТОВ «Шамбала плюс» неправомірно відніс до складу валових витрат вартість придбаного товару на загальну суму 2451682,75 грн. Відповідач вважає правочин укладений з ТОВ «Шамбала Плюс» по придбанню металоконструкцій є нікчемним в силу того, що ці матеріали придбані зазначеним постачальником у контрагента, який не мав можливості здійснити операцій з постачанню цих товарів. Цим контрагентом думку відповідача є ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» Відповідач опираючись на матеріали зустрічних перевірок стверджує, що ТОВ «Шамбала Плюс» було посередником в постачанні товарів (металевих конструкцій) позивачеві і фактично було проведено транзитну операцію за участю постачальника ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ». За даними відповідача розрахунки між цими підприємствами здійснювались у безготівковій формі, операції проводились протягом лютого-вересня 2009року , загальна сума безготівкових розрахунків склала 8493560,86 грн. грн.

Відповідач вважає, що ПП «Агро - Сеіл ФП-ДАШ» не мало реальної виробничої можливості здійснити постачання позивачеві за посередництва ТОВ «Шамбала Плюс» металевих конструкцій вартістю 2451682,75 грн. тому що у підприємства були відсутні трудові ресурси обладнання та складські приміщення для забезпечення виконання постачання товару, не надали документи на транспортування придбаного товару.

На підставі зазначеного відповідачем зроблено висновок про нікчемність цих правочинів та неможливість здійснення цієї операції.

Податковим органом за місцем реєстрації ТОВ «Шамбала плюс» проведено планову перевірку цього контрагента з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.102006р. по 30.09.2009р., тобто операції по взаємовідносинам з позивачем та ПП «Агро-Сеіл ФП-ДАШ» за часом здійснення знаходяться в межах вивчення цим актом перевірки та оформлені актом від 16.02.2010р. №240/23-600/34437622. За результатами перевірки від 16.02.2010р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва встановила, що для ведення господарської діяльності ТОВ «Шамбала плюс» у лютому-липні 2009 року придбавало металеві конструкції та послуги з порізки металоконструкцій у ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» на загальну суму 8493560,86 грн., у тому числі ПДВ 1415593,43 грн. Вартість придбаного товару та послуг ТОВ «Шамбала Плюс» віднесено до валових витрат, а сплачений при цьому податок на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість. ДПІ посилаючись на акт перевірки ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ», складений ДПІ за місцем реєстрації цього СПД, вважає, що цей субєкт підприємницької діяльності не мав можливості здійснення операцій з постачання товару ( металевих конструкцій) та надання послуг з порізки металоконструкцій. Зокрема за умовами договору між ТОВ «Шамбала плюс» та ПП «Агро-Сеіл ФП-ДАШ» передбачався продаж металоконструкцій, їх порізка та доставка покупцю за рахунок продавця, однак за результатами звітності продавця ПП «Агро-Сеіл ФП-ДАШ» це підприємство не мало у своєму розпорядження основних засобів, орендованої території для зберігання товару, та трудових ресурсів, необхідних для фактичного здійснення цих господарських операцій. Неможливість здійснення цих операцій ПП «Агро-Сеіл ФП-ДАШ» на адресу ТОВ «Шамбала плюс» на думку відповідача свідчить про неможливість здійснення операцій з продажу цих товарів ТОВ «Шамбала плюс» позивачеві.

Проаналізувавши акт перевірки позивача від 08.04.2010р. 31622/23-5 встановлено, що ТОВ «Шамбала Плюс» був головним постачальником товарів позивача. Так за липень-жовтень 2009 року було поставлено брухту чорних металів на загальну суму 32123857,46 грн., у тому числі податок на додану вартість складав 5353976,24 грн., за поставлений товар позивач сплатив у безготівковому порядку 31180000,0 грн. Тобто контрагент ТОВ «Шамбала плюс» для поставок товарів позивачеві користувався не тільки послугами ПП «Агро - Сеіл ФП-ДАШ» а і послугами інших СПД.

За законодавством України з оподаткування прибутку підприємств головними умовами для віднесення витрат до складу валових витрат , при складанні податкової Декларації, є належне документальне підтвердження понесених витрат та звязок цих витрат з господарською діяльністю платника податку.

За нормами Закону №334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Як зазначено в акті перевірки у перевіреному періоді позивач отримував доходи від експортного продажу лому чорних металів і тому суд вважає, що операції з придбання лому чорних металів у ТОВ «Шамбала Плюс» повязані з веденням господарської діяльності позивача. За актом перевірки відповідач підтверджує належне документування господарських операцій з постачання товарів ТОВ «Шамбала плюс» позивачеві тому суд вважає, що позивач виконав всі умови для віднесення витрат по операціям з зазначеним контрагентом до складу валових витрат.

Виходячи з акту перевірки відповідач вважає, що здійснення операції з постачання товарів позивачеві ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» проводилось за посередництва ТОВ «Шамбала Плюс» при цьому відповідач зовсім не досліджує та не доводить наявність господарських звязків безпосередньо між позивачем та ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» не досліджує вплив цих операцій на кінцевий результат фінансово-господарських операцій позивача. Між тим позивач придбаний на території України товар - брухт чорних металів, реалізував за межі митних кордонів України з належним оформленням вантажно-митних декларацій. Підтвердження ВМД реалізації придбаного, утому числі і у ТОВ «Шамбала плюс», товару свідчить про товарність цих операцій та підтверджує фактичну поставку товару головним контрагентом позивача ТОВ «Шамбала Плюс».

На думку суду висновок відповідача про неможливість проведення операцій з постачання товарів ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» ТОВ «Шамюбала Плюс» можливий для використання в інтересах оподаткування безпосередньо ТОВ «Шамбала плюс» і не може бути використаний для визначення податкових зобовязань позивача через недоведеність прямої причетності позивача в цих операціях.

Виходячи з фактичних обставин даної справи суд вважає, що відповідач як субєкт владних повноважень на якого покладений контроль за правильним обчисленням зобовязань з податків зобовязаний був при проведені перевірок позивача - ТОВ «Шамбала плюс»- ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» відновити податковий звязок між зобовязаннями ПП «Агро Сеіл ФП-ДАШ» та валовими витратами ТОВ «Шамбала плюс» і у разі необхідності переглянути податкові зобовязання цих СПД, що в кінцевому рахунку підтвердило правомірність формування валових витрат по цим операціям.

Іншим порушенням податкового законодавства на думку відповідача є те, що позивач до складу валових витрат відніс витрати на сплату залізничного тарифу на суму 43152,0грн. , на користь ТОВ Металл-ВіВі» за накладними , які не доводять зв'язок цих витрат з господарською діяльністю позивача. Однак відповідач не приймає до уваги те, що протягом перевіряємого періоду між позивачем та ТОВ «Металл-ВіВі» складались стійкі господарські звязки з поставки брухту чорного металу . За умовами господарських договорів постачання проводилось з використанням залізничного транспорту з наступним відшкодуванням позивачем витрат залізничного тарифу по перевезенню, що відповідач підтверджує у акті перевірки. Виходячи із зазначеного, враховуючи те що відповідач не визначив конкретного переліку витрат по залізничному тарифу не підтверджених до використання у господарській діяльності позивача, суд вважає, що позивач у перевіреному періоді сплатив ТОВ «Металл-ВіВі» витрати за залізнодорожні перевезення у сумі 43152,0 грн. які використані у його власній господарській діяльності.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача по скасуванню податного повідомлення рішення від 19.04.2010р. №0001612301/0.

Висуваючи позовні вимоги про часткове скасування податкового повідомлення рішення від 19.04.2010р. №0000060700/0 позивач виходив з того, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість було те, що відповідач не визнав його права на податковий кредит у розмірі 490336,55 грн. по операціям з ТОВ «Шамбала плюс». З точки зору відповідача визнання нікчемними правочинів по цим операція позбавляє права платника податків на податковий кредит і як наслідок на бюджетне відшкодування по цим операціям.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР головною умовою формування податкового кредиту платника податку на додану вартість є наявність належним чином складеної податкової накладної та використання придбаних за цими накладними товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податку в межах оподатковуваних операцій, а для отримання бюджетного відшкодування додатковою умовою є фактична сплата ПДВ постачальникам товарів (робіт, послуг).

Суд не може погодитись з висновком відповідача, щодо кваліфікації господарської операції між позивачем та ТОВ «Шамбала плюс», оскільки ним не доведено відсутність фактичної поставки товарів цим контрагентом позивача. Надані суду документи свідчать, що позивач виконав всі умови, передбачені Законом №168/97-ВР для віднесення сплаченого ПДВ по операціям з ТОВ «Шамбала плюс» до податкового кредиту та участі зазначених сум податку у розрахунках бюджетного відшкодування позивача у липні-жовтні 2009року тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про зменшення суми завищеного бюджетного відшкодування з ПДВ на 490336,55 грн., визначеного податковим повідомленням рішенням від 19.04.2010р. №000060700/0.

Керуючись ст.ст158-167 КАС України,

постановив:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Промислово-торгівельна фірма "Софія" задовольнити повністю.

Визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення рішення №00016612301/0 від 19.04.2010 року.

Частково визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення 0000060700/0 від 19.04.2010 року в сумі 490 336,55 (чотириста дев'яносто тисячь триста тридцять шість) гривень

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 вересня 2010 р..

Суддя Попов В.Ф.

кат. 2.11.3