Постанова № 11349506, 27.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2010 року Справа № 2а-3619/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Шембелян В.С., при секретарі: Бородіній І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Оіл Брідж» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

11 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративно суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Оіл Брідж» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.11.09р. відповідачем було прийнято повідомленнярішення від 06.11.09р. № 0000482200\0, яким визначено зобовязання з податку на прибуток іноземних осіб в сумі 1272,60 грн. Під час апеляційного оскарження зазначене повідомлення-рішення було залишене без змін. Підставою для винесення рішення став акт за результатами планової перевірки. В п. 3.4 акту встановлено порушення позивачем п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та не утримання ним податку до бюджету в розмірі 6% від суми, сплаченої нерезиденту за послуги транспортування вантажу по території України.

На думку позивача, такі ствердження відповідача є помилковими оскільки, п. 4 Постанови КМУ № 470 від 06.05.01р. «Про затвердження порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріального засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. На дату виплати доходу нерезиденту України позивач мав оригінал довідки про статус резидента фірми «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFT» республіки Угорщина № 5292241421 від 15.01.07р., легалізованої належним чином та перекладеної відповідно до законодавства України. Після завершення операції з фірмою контрагентом позивачем було повернуто довідку, яка є власністю фірми «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ». Відповідач не довів, що платник податку мав подавати зазначену довідку до податкової або іншого органу, чи повинен був зберігати довідку (її нотаріально завірену копію). Таким чином, просив суд визнати нечинним податкове повідомлення рішення відповідача № 0000482200\0 від 06.11.09р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні позовним. Просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.09р. № 0000482200\0. Крім того, представник позивача пояснив, що під час проведення перевірки позивачем була предявлена інспекторам податкового органу ксерокопія вказаної довідки фірми «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFT», № 5292241421 від 15.01.07р., легалізованої належним чином та перекладеної відповідно до законодавства України, що не відображено в акті перевірки, однак, вони не прийняли її до уваги, вважаючи, що позивач мав зберігати оригінал чи нотаріально засвідчену копію цієї довідки. Представник вважає, що норми чинного законодавства не вимагають від позивача зберігання оригіналу чи нотаріального засвідченої копії довідки нерезидента чи обовязкового предявлення її в оригіналі податковому органу. У разі сумнівів податкового органу щодо дійсності ксерокопії вказаної довідки, вони мають право звернутися з запитом до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір, про підтвердження зазначеної у довідці інформації або витребувати таку довідку відповідно до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМУ № 470 від 06.05.01р. В останнє судове засідання представник позивача не зявився, просив справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на наступне. Перевіркою господарської діяльності позивача за період з 01.07.06р. по 30.06.09р. встановлено здійснення виплат доходів нерезиденту джерелом їх походження з України. Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента встановлено його заниження за період з 01.07.06р. по 30.06.09р., а саме: за другий квартал 2007 року в сумі 424,20 грн. Позивачем порушено п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неутримання ТОВ «Підприємство «Оіл Брідж» податку з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом фірмою «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ», Угорщина у розмірі 6%, що складає суму 424,20 грн. Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподаткування отриманих нерезидентом будь-яких доходів (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) із джерелом їх походження з України (визначення яких наведено у п. 1.21 ст. 1 цього ж закону) оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Пунктом 4 Постанови КМУ «Про затвердження порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» від 06.05.01р. № 470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підвереджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. Під час проведення перевірки така довідка у підприємства позивача була відсутня. Таким чином, відповідач вважає прийняте податкове повідомленнярішення обґрунтованими. Крім того, представник відповідача визнав той факт, що під час проведення перевірки позивачем була предявлена інспекторам податкового органу ксерокопія вказаної довідки, що є в матеріалах справи, однак, вони не прийняли її до уваги, вважаючи, що позивач мав зберігати оригінал чи нотаріально засвідчену копію цієї довідки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені суду докази, суд, вирішуючи даний спір за змістом заявлених позовних вимог, виходить з наступного.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпунктами 1.15 та 1.16 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначені такі терміни: резиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території. Дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності. 1.16. Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України. Пунктом 1.21. ст. 1 цього ж закону визначено, що доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю). Підпунктом 1.35.1. п. 1.35 ст. 1 зазначенного Закону визначено, що фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом. 1.35.2. Доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону. Стаття 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» розкриває поняття платника податку, якими є: - відповідно до п.п. 2.1.1. з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; - відповідно до п.п. 2.1.2. з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом. До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"). Згідно з п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративного суду це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Тому суд вважає, що позов предявлено особою, що має право звернення до суду, вимоги заявлені до належного відповідача, справа підсудна Луганському окружному адміністративному суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство Оіл Брідж» (ідентифікаційний код 21821853) має правовий статус юридична особа та зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 16.01.1995 року, свідоцтво серії А00 №2049344 (а.с.6,7).

Відповідно до статуту позивача місцезнаходження товариства: Україна, 93400, м. Сєвєродонецьк, пр.-т Гвардійський, 30 (а.с.9-10).

Сторони не оспорюють тих обставин, що позивач як платник податків перебуває на обліку в установі відповідача, тобто є резидентом України.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що Державною податковою інспекцію в м. Сєвєродонецьку Луганської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.09р. № 0000482200\0, яким визначено суму податкового зобовязання ТОВ «Підприємству «Оіл Брідж» на суму 1272, 60 грн. (424,40 грн. за основним платежем та 848,40 грн. за штрафними фінансовими санкціями) (а.с.11).

Сторони не оспорюють повноважень відповідача на проведення вказаної перевірки та факту дотримання податковим органом порядку її проведення.

Податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі висновків акту перевірки від 26.10.09р. № 2190\23\21821853 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.06р. по 30.06.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06р. по 30.06.09р. (а.с. 12-16).

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлені порушення позивачем п. 13.5 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при виконанні договору транспортної експедиції від 02.04.2007 року №15/204. Підприємством не утримано податок до бюджету у розмірі 6% від суми, яка була сплачена нерезиденту за послуги транспортування вантажу оксиду цинку JT 305 (абсорбент), надані на території України, загальна вартість яких становить 1400,00 дол. США (7070,00 грн.), відповідно до довідки про транспортні витрати від 22.05.2007 року. Сума податку, яку слід було перерахувати до бюджету податковим органом визначена таким чином: 7070,00 грн. *6%=424,20 грн.

Податковий орган в акті перевірки посилається на п.4 Постанови КМУ від 06.05.01 року №470 і зазначає, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. При проведенні перевірки довідки, яка підтверджує, що фірма «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ», Угорщина є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, не надано.

На підставі викладеного, податковий орган приходить до висновку про те, що внаслідок зазначеного порушення позивачем занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб за другий квартал 2007 року на загальну суму 424, 20 грн.

Позивач не оспорює розрахунку штрафних санкцій, однак з наданих, позивачем суду доказів: копії контракту №15/204 від 02.04.2007 рок; копії акту здачі-прийняття транспортно-експедиторських робіт (надання послуг) №18/10840 від 25.05.2007 року; копії платіжного доручення №22/05 від 22.05.2007 року з випискою банку, вбачається невідповідність встановлених в ході перевірки фактичних обставин вказаної господарської операції щодо вартості наданих позивачу транспортних послуг, яка відповідно до контракту, акту здачі-прийняття транспортно-експедиторських робіт складає суму - 3927 доларів США, що була повністю сплачена позивачем фірмі «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ» відповідно до платіжного доручення № 22/05 від 22.05.2007 року без утримання податку з доходів нерезидентів (а.с. 62-69).

Відповідно до ксерокопії довідки про місцезнаходження та реєстрацію фірми «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ», республіка Угорщина № 5292241421 від 15.01.07р., легалізованої належним чином та перекладеної відповідно до законодавства України, яка зберігалася у позивача і надавалася інспекторам податкового органу під час перевірки (чого не заперечують сторони) фірма «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ» зареєстрована в Середньоугорському регіональному управлінні податкової інспекції, тобто є резидентом Угорщини і нерезидентом України (а.с. 21-31).

Відповідач визнає ті обставини, що під час проведення перевірки позивачем була предявлена інспекторам податкового органу ксерокопія вказаної довідки, що є в матеріалах справи, однак, вони не прийняли її до уваги, вважаючи, що позивач мав зберігати та предявити податківцям саме оригінал чи нотаріально засвідчену копію цієї довідки.

Таким чином, спірним питанням для обох сторін є обовязок позивача зберігати та предявляти податковому органу під час проведення перевірки оригінал чи нотаріально засвідчену копію довідки нерезидента на підтвердження такого його статусу.

Вирішуючи питання щодо законності прийнятого відповідачем повідомлення-рішення, суд виходить з наступних вимог чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини, зокрема оподаткування доходів іноземної юридичної особи з огляду на можливість звільнення таких доходів від оподаткування на території України через чинність чи нечинність відповідних міжнародних договорів відносно даної особи.

Так, стаття 9 Конституції України як норма прямої дії визначає, що міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таку ж норму містить і ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», при цьому частина 2 цієї ж норми визначає, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Враховуючи те, що в даному випадку мова йде про застосування податкового законодавства, слід вдатись і до норм спеціального Закону України «Про систему оподаткування», як такого, що визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 19 цього Закону закріплює однин з основних принципів, за змістом якого якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Такі ж правила стосовно оподаткування податком на прибуток, різновидом якого є податок з доходів іноземних юридичних осіб, донарахований спірним податковим повідомленням-рішенням, встановлені п.18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до даної норми Закону № 334/94-ВР, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародних договорів.

З наведених норм законодавства випливає, що правила п.13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинні застосовуватись з урахуванням вимог міжнародних договорів України щодо уникнення подвійного оподаткування.

Відповідно до п.13.5. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Застосовуючи дану норму Закону, платник податків резидент - позивач зобов'язаний був з метою уникнення подвійного оподаткування доходів фірми «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ» визначити наявність міжнародного договору, ратифікованого Україною.

Конвенцією між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 19.05.1995 року, ратифікованою Законом України від 23.04.96р. № 137/96ВР, що набрала чинності для України 24.06.1996 року, встановлено, що ця Конвенція буде застосовуватись до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Ця Конвенція застосовується до податків на доходи і майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративного підрозділу, або місцевої влади, незалежно від способу їх стягнення.

Відповідно до п. 2. ст.2 Конвенкції податками на доход і майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу та загальної вартості майна або з елементів доходу, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого майна або нерухомого майна.

Згідно з п. 3. ст.2 Конвенкції податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є: a) у випадку України:(i) податок на прибуток підприємств; (ii) прибутковий податок з громадян.

В Україні подвійне оподаткування запобігається наступним чином:

- з урахуванням положень законодавства України, що стосується дозволу на кредит, сплаченого на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на податок, сплачуваний за законодавством Угорщини, та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або майна або на оподатковуване майно, що розташоване в Угорщині, буде робитись знижка у вигляді заліку проти будь-якого українського податку, зачислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.

Сторони не оспорюють право фірми «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ» як резидента Угорщини на звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України відповідно до міждународних договорів, учасником яких є Україна та Угорщина.

Згідно з п.2. Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.01р. № 470, дія цього Порядку поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому порядку (далі нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування норм міжнародного договору здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Таким чином, суд вважає слушними доводи представника позивача, що пункт 4 Порядку вимагає подання оригіналу довідки (або її нотаріально засвідченої копії) нерезидентом особі резедента України, що сплачує йому доходи на момент виплати таких доходів на підтвердження свого статусу резедента іншої країни та права на звільнення від оподаткування. Обовязку резедента України зберігати та предявляти податковому органу оригінал цієї довідки (чи її нотаріально засвідченої копії) чинним законодавством України не передбачено.

Як вбачається з пояснень сторін та акту перевірки, сторони не заперечують факту подання позивачу нерезидентом на час здійснення виплати йому доходу позивачем оригіналу довідки про місцезнаходження та реєстрацію фірми «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ», республіка Угорщина № 5292241421 від 15.01.07р., легалізованої належним чином та перекладеної відповідно до законодавства України, ксерокопія якої зберігалася у позивача і надавалася інспекторам податкового органу під час перевірки. Відповідно до вказаного документу фірма «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ» зареєстрована в Середньоугорському регіональному управлінні податкової інспекції, тобто є резидентом Угорщини і нерезидентом України (а.с. 21-31).

З огляду на це, суд вважає позивачем правомірно реалізовано норми Конвенції між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 19.05.1995 року при виплаті доходів компанії «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ», республіка Угорщина та неутриманні при виплаті даних доходів сум податку.

Суд також вважає слушними доводи позивача, що в разі сумнівів податкового органу щодо дійсності вказаних обставин, вони мають повноваження звернутися з запитом до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір, про підтвердження зазначеної у довідці інформації або витребувати таку довідку відповідно до п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМУ № 470 від 06.05.01р.

Крім того, відповідно до статті 26 Конвенції між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 19.05.1995 року компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція, тією мірою, в якій оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати податкові ухилення та податкові уникнення. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або владі (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію на публічних судових засіданнях і в юридичних рішеннях. Компетентні органи шляхом консультацій будуть розвивати відповідні умови, методи та техніку, що стосуються справ, щодо яких такий обмін інформацією може бути зроблений.

Відповідно до п. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно із п. 6 ст. 9 КАС України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Під час прийняття рішення суд також керується ст. 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, суд приходить до висновку, що позивач не повинен був зберігати та предявляти податковому органу саме оригінал чи (нотаріально завірену копію) довідки фірми «ICT Hungaria (Szolgaltato) KFТ», республіка Угорщина № 5292241421 від 15.01.07р., оскільки такого обовязку прямо не передбачено законодавством, яким врегульовані спірні правовідносини.

А отже, підстав для донарахування позивачу оскарженим повідомленням-рішенням суми податкового зобовязання та нарахування у звязку з цим штрафних санкцій, суд не вбачає.

Оцінивши всі вищевикладені обставини, враховуючи, що позивач правомірно застосував норми міжнародного договору та не утримав податок з прибутку резидента Угорщини, а відповідач дійшов хибних висновків про порушення ним Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд вважає податкове повідомлення-рішення від 06.11.09р. № 0000482200\0 незаконними та такими, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволеною.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Оіл Брідж" задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06.11.09р. № 0000482200\0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено та підписано в повному обсязі 30.07.10 року.

СуддяВ.С. Шембелян