Постанова № 11348677, 21.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.10Справа №2а-1893/10/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівельний завод «Залів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача Фірсова С.Г., довіреність № 16/10 від 14.01.2010 року;

відповідача не зявився;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів» 21.04.2008 року звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим, в якому просило визнати протиправними та скасувати у повному обсязі:

- податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 11.04.2008 року про застосування штрафних санкцій на суму 369012,20 грн. з податку на прибуток приватних підприємств;

- рішення № 0000642301/0 від 11.04.2008 року на суму 13011,25 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки;

- рішення № 0000652301/0 від 11.04.2008 року на суму 86920,75 грн. за порушення норм про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

визнати протиправними та скасувати в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- податкове повідомлення-рішення № 0000612301/0 від 11.04.2008 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 2720,47 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища;

- податкове повідомлення-рішення № 0000622301/0 від 11.04.2008 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 170,00 грн. з комунального податку;

- податкове повідомлення-рішення № 0000291701/0 від 11.04.2008 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 22562,00 грн. з податку з доходів фізичних осіб;

- податкове повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 11.04.2008 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 491,68 грн. з земельного податку.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 22.04.2008 року відкрито провадження по справі № 2-26/5456-2008А.

Постановою господарського суду АР Крим від 16.07.2008 року по справі № 2-26/5456-2008А позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим залишено без задоволення, постанову господарського суду АР Крим від 16.07.2008 року по справі № 2-26/5456-2008А залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.01.2010 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим задоволено частково, постанову господарського суду АР Крим від 16.07.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.10.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 05.02.2010 року адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівельний завод «Залів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження Окружного адміністративного суду АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.06.2010 року первинного відповідача замінено на належного - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь АР Крим.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.09.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові та поясненнях до нього.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку зі знаходженням представника відповідача у відпустці.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідачем субєктом владних повноважень не було надано належних доказів поважності причин неявки у судове засідання (знаходження представника відповідача у відпустці), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» (далі Закон) здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівельний завод «Залів» 13.05.1997 року взято на облік як платника податків, про що свідчить довідка № 1529-0 від 19.01.2010 року (а.с.57,т.ІІ).

На підставі зазначеного вище, Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим в період з 11.02.2008 року по 07.03.2008 року було проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Суднобудівельний завод «Залів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 421/23-1/14307251 від 31.03.2008 року (а.с.9-20,т.І; а.с.59-92,т.ІІ), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п.5.9, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст. 5, п.п.7.3.3. п. 7.3 ст. 7, п.п.8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у звязку з чим завищене відємне значення обєкта оподаткування за 2007 рік в розмірі 103544,00 грн. та занижені податкові зобовязання по податку на прибуток, що призвело до недоплати в окремо взятих податкових періодах: за І квартал 2007 року 57872,00 грн.; І півріччя 2007 року 669485,00 грн. (у тому числі за ІІ квартал 2007 року 611614,00 грн.); за 3 квартали 2007 року 987587 грн. ( у тому числі за ІІІ квартал 207 року 318102,00 грн.);

- п.1.3 ст. 1, п.3.2 ст. 3, п.п.4.2.1, п.п.4.2.9, п.п.4.2.10а) п.4.2 ст. 4, п.п.6.3.3.е) п.6.3 ст. 6, п.п.8.1.1. п.8.1 ст. 8, п.п.19.2а) п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині неутримання, неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 11281,00 грн.;

- ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори», Рішення 38 сесії 4 скликання Керченської міської ради від 13.01.2006 року «Положення про комунальний податок в м. Керчі», в результаті чого було занижено комунальний податок за 2007 рік у сумі 56,10 грн., у тому числі: за І квартал 2007 року -13,6 грн., за ІІ квартал 2007 року 15,3 грн., за ІІІ квартал 2007 року 15,3 грн., за IV квартал 2007 року 11,9 грн.;

- п.2, п.3, п.4, п.5.3, п.6, п.7, п. 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 та п.6.2 Інструкції про порядок числення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 року № 162/379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 року за 3544/3837 в частині заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів на загальну суму 9009,24 грн., в тому числі за І квартал 2007 року 268,14 грн., за ІІ квартал 2007 року 595,86 грн., за ІІІ квартал 2007 року 7190,06 грн., за IV квартал 2007 року 955,18 грн.;

- ст. 12,ст. 14, ст. 15 Закону України «Про плату за землю» в частині заниження земельного податку за 2007 рік на суму 983,36 грн.;

- проведення розрахункових операцій на суму 17384,15 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- видача під звіт готівкових коштів в сумі 11990,00 грн. без повного звіту про раніше отримані кошти, чим порушено п. 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року;

- перевищення встановленого строку використання виданої під звіт готівки в сумі 230,99 грн., чим порушено п. 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року;

- перевищення встановленого ліміту каси підприємства на суму 4978,00 грн., чим порушений чим порушено п. 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року.

Перевірку було проведено в присутності представників позивача, акт ними підписаний, один примірник акту отриманий.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем 03.04.2008 року до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим були надані заперечення до акту № 421/23-1/14307251 від 31.03.2008 року (а.с.21-24, т.І).

У листі від 08.04.2008 року № 4811/10/23-1 Державна податкова інспекція в м. Керч АР Крим повідомила ВАТ «Суднобудівельний завод «Залів» про те, що виводи акту перевірки № 421/23-1/14307251 від 31.03.2008 року є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, а доводи, викладені в запереченням до акту перевірки, не можуть розглядатися як підстава для неприйняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.25-26,т.І).

На підставі даних акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим були прийняті:

податкове повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 11.04.2008 року, в якому визначено суму зобовязань позивача з земельного податку з юридичних осіб у сумі 1475,04 грн., у тому числі 983,36 грн. за основним платежем та 491,68 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.27, т.І);

податкове повідомлення-рішення № 0000291701/0 від 11.04.2008 року, в якому визначено суму зобовязань позивача з податку з доходів фізичних осіб у сумі 33843,00 грн., у тому числі 11281,00 грн. за основним платежем та 22562,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.28, т.І);

податкове повідомлення-рішення № 0000622301/0 від 11.04.2008 року, в якому визначено суму зобовязань позивача з комунального податку у сумі 226,10 грн., у тому числі 56,10 грн. за основним платежем та 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.29, т.І);

податкове повідомлення-рішення № 0000612301/0 від 11.04.2008 року, в якому визначено суму зобовязань позивача зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 11729,71 грн., у тому числі 9009,24 грн. за основним платежем та 2720,47 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.30, т.І);

податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 11.04.2008 року, в якому визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 369012,20 грн., застосованих до позивача за порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (а.с.33, т.І);

рішення № 0000642301/0 від 11.04.2008 року, в якому визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13011,25 грн., застосованих до позивача за порушення Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні (а.с.32, т.І);

рішення № 0000652301/0 від 11.04.2008 року, в якому визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 86920,75 грн., застосованих до позивача за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.31, т.І).

Вважаючи неправомірним нарахування Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим штрафних (фінансових) санкцій з податку з доходів фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, земельного та комунального податків, збору за забруднення навколишнього природного середовища, за порушення норм законодавства в сфері обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, ВАТ «Суднобудівельний завод «Залів» звернулось до суду з вимогою про їх скасування.

Розглянувши документи, наявні в матеріалах справи, вивчивши доводи позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим перевірки ВАТ «Суднобудівельний завод «Залів» були виявлені порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про плату за землю», Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори», Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303, Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

У звязку з виявленими порушеннями позивачу були донараховані податкові зобовязання з земельного податку у розмірі 983,36 грн., з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 11281,00 грн., з комунального податку у розмірі 56,10 грн., зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 9009,24 грн. Також позивачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції з земельного податку у розмірі 491,68 грн., з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 22562,00 грн., з комунального податку у розмірі 170,00 грн., зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2720,47 грн., з податку на прибуток підприємств у розмірі 369012,20 грн. та за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 13011,25 грн.

У судовому засіданні позивач пояснив, що не заперечує проти виявлених Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим порушень законодавства та вважає правомірним донарахування сум податкових зобовязань за основним платежем, однак заперечує проти нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Позиція позивача обґрунтована тим, що на час проведення перевірки Господарським судом АР Крим було порушено справу про банкрутство ВАТ «Суднобудівельний завод «Залів» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Судом було вивчено доводи позивача та встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.03.2004 року по справі № 2-8/6003-2004 за заявою кредитора Дочірнього підприємства «Техпромстрой» до боржника ВАТ «Суднобудівельний завод «Залів» про порушення справи про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобовязанням, строки виконання яких настали до дня порушення провадження по справі про банкрутство у відповідності до вимог ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с.105-106,т.І).

Визначення поняття мораторій наведено у ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Наслідки введення в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів наведені у ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з вказаною нормою закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, вказаною нормою закону передбачена пряма заборона нарахування неустойки (штрафу, пені) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань, у тому числі поточних грошових зобовязань, зобов'язань щодо сплати страхових внесків, зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) протягом дії мораторію.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У ст. 1 вказаного Закону наведені визначення податкового зобовязання та штрафних санкцій, а саме: податковим зобовязанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Під штрафними санкціями (штрафом) слід розуміти плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Порядок нарахування штрафних санкцій (штрафу) передбачений ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Так, відповідно до положень вказаної норми закону штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків за порушення податкового законодавства у розмірах, визначених цією статтею.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахування штрафних санкцій є неминучим наслідком порушення платником податків податкового законодавства. Проте, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено виключення з цього правила, а саме штрафні санкції не нараховуються на податкові зобовязання платника податків у разі, коли господарським судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів такого платника податків.

Аналогічна позиція щодо співставлення норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині застосування штрафних санкцій до платника податків проти якого порушено справу про банкрутство та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів викладена у Постанові № 15 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство», у п. 44 якої зазначено про те, що не нараховуються штрафні санкції (штрафи) та пеня за невиконання чи неналежне виконання зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), про які йдеться у частині четвертій статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», передбачені ст. 16 та 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів справи, штрафні (фінансові) санкції були застосовані до позивача за порушення, які виникли у 2007 році (акт перевірки за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року), тобто під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відтак, дані зобовязання є поточними грошовими зобовязаннями.

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не були надані докази того, що дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ «Суднобудівельний завод «Залів» скасовано.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що при нарахуванні позивачу штрафних (фінансових) санкцій з земельного податку, з податку з доходів фізичних осіб, з комунального податку, зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, з податку на прибуток підприємств, а також за порушення норм регулювання обігу готівки, Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим не були враховані положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чим було порушено права та інтереси позивача та мету введення в дію мораторію, який направлений на сприяння відновлення платоспроможності боржника.

У звязку з зазначеним вище, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню податкове повідомлення-рішення № 0000612301/0 від 11.04.2008 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 2720,47 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища; податкове повідомлення-рішення № 0000622301/0 від 11.04.2008 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 170,00 грн. з комунального податку; податкове повідомлення-рішення № 0000291701/0 від 11.04.2008 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 22562,00 грн. з податку з доходів фізичних осіб; податкове повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 11.04.2008 року в частині застосування фінансових санкцій на суму 491,68 грн. з земельного податку, податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 11.04.2008 року про застосування штрафних санкцій на суму 369012,20 грн. з податку на прибуток приватних підприємств та рішення № 0000642301/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки у розмірі 13011,25 грн.

Що стосується застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, то суд зазначає наступне.

Як було зазначено судом вище, в ході проведення Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим перевірки було встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у проведенні розрахункових операцій на суму 17384,15 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що при перевірці касових книг підприємства, а також прибуткових касових ордерів встановлено, що в касу надходять готівкові кошти від реалізації металобрухту, який не є продукцією власного виробництва.

При продажу металовідходів за ціною металобрухту, використовувались прибуткові касові ордери, в яких вказано кореспондуючий рахунок 364 (розрахунки з покупцями по відвантаженому металобрухту).

Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено термін виробництво (виготовлення) як діяльність, повязану з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

На підставі зазначеного, відповідачем зроблено висновок про те, що при реалізації металобрухту за готівкові кошти позивач повинен був застосувати реєстратор розрахункових операцій.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Статтею 3 вказаного Закону передбачені обовязки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

За висновками відповідача, реалізуючи металобрухт, позивачем безпідставно не було застосовано реєстратор розрахункових операцій, чим було порушено п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого субєкти підприємницької діяльності зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Суд не погоджується з висновками акту перевірки № 421/23-1/14307251 від 31.03.2008 року в зазначеній частині з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Згідно з п. 2.2 статуту ВАТ «Суднобудівельний завод «Залів», затвердженого протоколом № 13 від 23.05.2008 року загальних зборів акціонерів, зареєстрованого виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 09.06.2008 року (а.с.108-127,т.І) предметом діяльності товариства є, зокрема суднобудування та судноремонт.

Таким чином, позивач здійснює виробничу діяльність щодо будівництва суден та їх ремонту, в ході якої утворюються металовідходи, що є складовою частиною загального технологічного виробничого процесу. Відтак, металовідходи слід відносити до продукції власного виробництва, реалізація якої згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не потребує застосування реєстратора розрахункових операцій.

За таких умов, суд вважає протиправним застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 86920,75 грн. за порушення норм про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у звязку з чим рішення № 0000652301/0 від 11.04.2008 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 24.09.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000602301/0 від 11.04.2008 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 369012,20 грн. з податку на прибуток приватних підприємств.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000612301/0 від 11.04.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2720,47 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000622301/0 від 11.04.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн. з комунального податку.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 11.04.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 491,68 грн. з земельного податку.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення № 0000642301/0 від 11.04.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13011,25 за порушення норм регулювання обігу готівки.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення № 0000652301/0 від 11.04.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 86920,75 грн. за порушення норм про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

8.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000291701/0 від 11.04.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22562,00 грн. з податку з доходів фізичних осіб.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Цикуренко А.С.