Постанова № 11348674, 21.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.10Справа №2а-6221/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим»

до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим,

Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

про стягнення заборгованості в сумі 29195,00 грн. ,

за участю представників:

позивача Дербеньова Н.М., довіреність від 02.12.2008 року;

відповідачів не зявились;

Обставини справи: Приватне підприємство «Продовольча компанія «Агрокрим» звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.12.2008 року № 0000262304/0 та № 0000252304/0; стягнення з державного бюджету на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 29195,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-880/09/9/0170.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.05.2009 року справу № 2а-880/09/9/0170 розєднано на два окремі провадження, позовні вимоги Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим щодо стягнення з державного бюджету на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 29195,00 грн. виділено в окреме провадження з привласненням справі № 2а-6221/09/9/0170.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 21.09.2010 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові та поясненнях до нього.

Відповідачі явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим.

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

На підставі зазначеного вище, 05.12.2008 року Красноперекопською ОДПІ в АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень, липень 2008 року.

За результатами проведеної перевірки Красноперекопською ОДПІ в АР Крим було складено акт № 1501/23-4/300933340/220 від 08.12.2008 року (а.с.15-30), в якому зафіксовано порушення позивачем, п.3.1 ст. 3, п.6.1, п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у заниженні суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 35950,00 грн., завищенні відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2008 року в сумі 23361,00 грн. та заниженні чистої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 12634,00 грн.; п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на суму 29195,00 грн.

Суть виявленого порушення полягає в тому, що позивачем до складу податкового кредиту за липень 2008 року та відповідно до суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року була включена сума податку на додану вартість, сплачена за вантажно-митною декларацією № 600080004/8/3362 від 16.07.2008 року, яка, на думку відповідача, не відповідає вимогам Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року № 307 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 року за № 443/2247, та відповідно не може засвідчувати факт експорту товару.

За результатами проведеної перевірки Красноперекопською ОДПІ в АР Крим 16.12.2008 року були складені податкові повідомлення-рішення № 0000262304/0, яким позивачу донараховані зобовязання з податку на додану вартість у сумі 12634,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6317,00 грн.; № 0000252304/0, яким занижено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 29195,00 грн. (а.с.40-41).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за їх оскарженням до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.05.2009 року по справі № 2а-880/09/9/0170 за позовом Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 16.12.2008 року № 0000252304/0 та № 0000262304/0 (а.с.82-85).

Таким чином, вказаною постановою визнано правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за серпень 2008 року у сумі 29195,00 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010 року по справі № 2-а-880/09/9/0170 апеляційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.05.2009 року по справі № 2а-880/09/9/0170 без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 3 ст. 254 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 29195,00 грн.

Заперечуючи проти цього, відповідач в порядку ст. 71 КАС України надав до суду акт № 7 від 20.05.2010 року, відповідно до якого з 20.05.2010 року анульовано реєстрацію Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» як платника податку на додану вартість (а.с.94-95). У звязку з цим, відповідач вважає, що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача з наступних підстав.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість» (далі Закон).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п.7.7.8. п.7.7 ст. 7 Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пунктів 1, 4 «Положення про Державне казначейство України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, «Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

Як було зазначено судом вище, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.05.2009 року по справі № 2а-880/09/9/0170 було визнано право Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» на отримання з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування у розмірі 29195,00 грн. Вказана постанова суду набрала законної сили 31.03.2010 року. Цю дату також слід вважати датою закінчення судового оскарження.

Таким чином, відповідач протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання рішення суду апеляційної інстанції, зобов'язаний був надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

Ухвалою суду від 14.06.2010 року по справі № 2а-6221/09/9/0170 Красноперекопську ОДПІ в АР Крим було зобовязано надати до суду пояснення щодо підготовки подання до Головного управління Державного казначейства України в АР Крим висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

В матеріалах справи відсутні докази того, що обовязок щодо підготовки подання висновку до органу Державного казначейства України був виконаний Красноперекопською ОДПІ в АР Крим.

Що стосується безпосередньо доводів відповідача щодо відсутності у позивача права на отримання суми бюджетного відшкодування у звязку з анулювання його реєстрації платником податку на додану вартість, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація платника податку діє до дати її анулювання.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Однак, в законі зроблено зауваження про те, що у разі, якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем до суду було оскаржено рішення Красноперекопської ОДПІ в АР Крим щодо анулювання реєстрації ПП «Продовольча компанія «Агрокрим», яке оформлене актом № 7 від 20.05.2010 року.

Окружним адміністративним судом АР Крим 02.06.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-7023/10/6/0170 за позовом Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення і спонукання до виконання певних дій (а.с.88).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2010 року по справі № 2а-7023/10/6/0170 вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 20.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Продовольча компанія «Агрокрим», оформленого актом № 7 від 20.05.2010 року.

Згідно з ч. 1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2010 року по справі № 2а-7023/10/6/0170 про забезпечення адміністративного позову оскаржена не була.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» має всі законні підстави для отримання з бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 29195,00 грн.

У звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 479 від 25.12.2008 року, яке засвідчує факт сплати позивачем судового збору (а.с.3).

За таких умов, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 24.09.2010 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» (96000, м. Красноперекопськ, мкрн.1, буд. 18, кв.63; ЄДРПОУ 30933340; р/р № 26005301001050 в СФ ВАТ «ВТБ Банк», м. Севастополь, МФО 384997) 29195,00 (двадцять девять тисяч сто девяносто пять) грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» (96000, м. Красноперекопськ, мкрн.1, буд. 18, кв.63; ЄДРПОУ 30933340; р/р № 26005301001050 в СФ ВАТ «ВТБ Банк», м. Севастополь, МФО 384997) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Цикуренко А.С.