Рішення № 11348595, 25.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2010 р.Справа № 20/44-10-1861 За позовом: Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Білгород-Дністровської міської ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору оренди, повернення майна з орендного користування та стягнення 21 449,78 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Чернокульський С.С.- за довіреністю № 250 від 26.05.2010року.

від третьої особи: ОСОБА_2- за довіреністю № 29/4085 від 25.12.2009 року;

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 19022,71 грн., суму пені в розмірі 924,30 грн., розірвати договір оренди майна комунальної власності від 11.12.2008 року № 5210, укладений між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути з орендного користування нежитлові будівлі, загальною площею 730,0 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 до комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського; та стягнути з відповідача судові витрати.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, позивачем визначено Білгород-Дністровську міську раду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради посилається на порушення відповідачем умов договору оренди комунального майна від 11.12.2008 року № 5210, укладеного між сторонами, щодо сплати орендної плати та страхування обєкту оренди.

У судовому засіданні 25.06.2010 року представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи Білгород-Дністровської міської ради письмових пояснень щодо позову не надав, але у судових засіданнях позовні вимоги Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради підтримав у повному обсязі.

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також на орендну адресу, у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою „адресат не значиться”, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 11.12.2008 року між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, що діє від імені територіальної громади в особі Білгород-Дністровської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди комунального майна, посвідчений нотаріально та зареєстрований за № 5210, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на 5 років нерухомий обєкт комунальної власності нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що складаються в цілому з: будівлі літ. „Б”, загальною площею 217,4 кв.м, будівлі літ. „Г”, загальною площею 91,1 кв.м, будівлі літ. „Д”, загальною площею 35,1 кв.м, вбиральні літ. „Ж”, будівлі літ. „З”, загальною площею 7,8 кв.м, воріт - № 1, загальною площею 351,4 кв.м, розташованих на земельній ділянці, площею 730,0 кв.м, яка у приватній власності не перебуває, для використання їх у господарській діяльності з метою розміщення майстерні з ремонту електротоварів.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору оренди прийом-передача обєкта здійснюється на підставі акту прийому-передачі, що підписується представниками сторін. Обєкт вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі.

У пункті 4.1 договору оренди сторонили встановили термін дії договору 5 років з моменту підписання договору оренди та акту прийому-передачі.

У відповідності до п. 5.1, 5.2 договору розмір орендної плати за базовий місяць 2008 року складає 2000 грн. (з урахуванням ПДВ). Надалі орендна плата перераховується з урахуванням індексу інфляції на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України із змінами та доповненнями від 27.12.2006 року № 1846. Орендна плата перераховується на поточний рахунок орендодавця щомісяця, у грошовому еквіваленті, не пізніше останнього числа звітного місяця з урахуванням індексу інфляції.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем відповідно до вимог діючого законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно до п. 7.1.2, 7.1.7 договору оренди орендар зобовязаний, зокрема, вчасно здійснювати орендні платежі та застрахувати у 10-тиденний строк на користь орендодавця обєкт оренди на його оціночну вартість, яка зазначена у п. 1.4 даного договору, від усіх звичайно прийнятих ризиків.

Відповідно до п. 8.2, 8.3 договору орендар зобовязаний при припиненні чи розірванні договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, але не в гіршому, ніж на час передачі його в оренду, із врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки при погіршенні чи втраті орендованого майна з вини орендаря. Обєкт вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі.

Пунктом 9.6. договору встановлено, що дія договору оренди припиняється, зокрема, у випадку несплати орендарем орендної плати протягом 2-х місяців.

25.12.2008 року на виконання умов укладеного між сторонами договору оренди комунального майна від 11.12.2008 року № 5210, Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради передало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 обєкт оренди нежитлові будівлі літ. „Б”, „Г”, „Д”, „Ж”, „З”, загальною площею 351,4 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за актом приймання-передачі в орендне користування.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов укладеного договору, починаючи з лютого 2009 року, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, а в січні-лютому 2010 року взагалі не сплачував орендну плату 2 місяці поспіль.

Крім того, в порушення п. 7.1.7 договору, відповідач не застрахував орендоване майно та не надав до Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради копії страхового полісу.

Враховуючи невиконання відповідачем зазначених умов договору оренди комунального майна від 11.12.2008 року № 5210, Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради на адресу відповідача були надіслані претензії № 114 від 11.03.2009 року, № 183 від 13.04.2009 року, № 210 від 08.05.2009 року, № 373 від 12.06.2009 року, № 408 від 02.07.2009 року, № 466 від 05.08.2009 року щодо необхідності сплати існуючої заборгованості та надання орендарю копії договору страхування та вимоги № 617 від 23.09.2009 року та № 19/3514 від 06.11.2009 року із зазначенням про те, що у випадку невиконання вимог позивач буде вимушений звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості та дострокового розірвання договору, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору оренди комунального майна від 11.12.2008 року № 5210 Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їх відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

У відповідності із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з наданого позивачем акту звірки з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, остання, починаючи з лютого 2009 року, сплачувала орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим за нею утворилась заборгованість за договором оренди комунального майна від 11.12.2008 року у розмірі 19022,71 грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати у розмірі 19022,71 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. № 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобовязань, передбачених ст. 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи неодержання позивачем відповіді на вимоги у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, ним обґрунтовано, у відповідності з п. 4 ст. 188 ГК України, передано спір на вирішення суду.

Як вже було встановлено судом та не спростовано відповідачем, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в порушення вищезазначених приписів закону та договору, постійно не дотримувалося встановлених строків внесення орендної плати, а, як вбачається з наданого позивачем акту звірки (розрахунку), протягом січня-лютого 2010 року взагалі не сплачувала орендну плату, що є істотним порушенням умов договору, та, з огляду на п. 9.6. договору, згідно якого дія договору оренди припиняється, зокрема, у випадку несплати орендарем орендної плати протягом 2-х місяців, є підставою для розірвання договору.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 771 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлений обовязок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.

Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” однією із істотних умов договору оренди є страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Також пунктом 7.1.7 договору оренди встановлено, що орендар зобовязаний застрахувати у 10-тиденний строк на користь орендодавця обєкт оренди на його оціночну вартість, яка зазначена у п. 1.4 даного договору, від усіх звичайно прийнятих ризиків.

Невиконання цієї умови є підставою для розірвання договору оренди (п. 9.6).

Як свідчать матеріали справи, в порушення зазначених вимог закону та договору відповідачем не було застраховано орендоване ним майно та не надано до Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради копії страхового полісу.

Несплата орендарем орендної плати протягом 2-х місяців поспіль та не виконання умов щодо страхування орендованого майна за договором оренди комунального майна від 11.12.2008 року є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, у звязку з чим позовні вимоги Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради про розірвання договору оренди комунального майна від 11.12.2008 року № 5210, укладеного між сторонами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобовязання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Крім того, у відповідності до п. 8.2, 8.3 договору орендар зобовязаний при припиненні чи розірванні договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, але не в гіршому, ніж на час передачі його в оренду, із врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки при погіршенні чи втраті орендованого майна з вини орендаря. Обєкт вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 об'єкту оренди комунального майна, а саме: нежитлових будівель, загальною площею 351,4 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 позовні вимоги в частині зобовязання відповідача повернути з орендного користування обєкт оренди підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені у розмірі 924,30 грн., суд зазначає наступне:

У відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 9.1 договору за порушення термінів внесення орендної плати, встановлених п. 5.1 договору, орендар платить пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення (враховуючи день сплати). При цьому, максимальний розмір пені встановлений ч.2 ст.343 ГК України та Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що орендна плата розуміє під собою періодичні платежі, тобто, згідно із п. 5.2 договору грошове зобовязання по кожному платежу виникає 1 числа місяця, наступного за звітним, а пеня це грошова сума, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення, яка повинна бути нарахована відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України протягом шести місяців.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи розрахунку пені, позивач нараховував пеню без урахування періодичної сплати відповідачем орендних платежів, до того ж, пеня розрахована по кожному місяцю протягом строку, який значно перевищує строк, встановлений ст. 232 ГК України.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 23.04.2010 року, від 26.05.2010 року позивача було зобовязано надати обґрунтований розрахунок пені з урахуванням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, але позивачем, в порушення вимог суду та ст. 33 ГПК України, обґрунтованого розрахунку пені з урахуванням періодичної часткової сплати заборгованості та встановлених строків нарахування надано не було.

У відповідності до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвал суду в частині надання обґрунтованого розрахунку пені, позовні вимоги Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені у розмірі 924,30 грн. слід залишити без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

З урахуванням викладеного, стосовно вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені у розмірі 924,30 грн. судом одночасно із рішенням постановляється відповідна ухвала.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди комунального майна від 11.12.2008 року № 5210, укладений між Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, 10, код ЄДРПОУ 23988184) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1).

3. Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) повернути нежитлові будівлі, загальною площею 351,4 кв.м, розташовані на земельній ділянці, площею 730 кв.м, за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кутузова, 23 до комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського.

Стягувачем за зазначеним наказом є Управлінням комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, 10, код ЄДРПОУ 23988184).

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, 10, код ЄДРПОУ 23988184) заборгованість з орендної плати за договором оренди комунального майна від 11.12.2008 року № 5210 у розмірі 19022 /девятнадцять тисяч двадцять дві/ грн. 71 коп., державне мито в сумі 275 /двісті сімдесят пять/ грн. 22 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 230 /двісті тридцять/ грн. 52 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписано 30.06.2010р.