Рішення № 11348517, 10.09.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2010 р. Справа № 6/87/10

Миколаїв

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Південбудтранс», Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, 4, а/с 58.

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ, пр. Перемоги, 67.

Третя особа на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 19, оф. 1.

про Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача Палій О.В.

Від відповідачаЛазоренко І.В.

Від третьої особиТромса Є.В.

Предмет спору:Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни від 26.07.2010 року № 1285.

Представник відповідача і третьої особи з позовними вимогами не погодились, вважали дії нотаріуса такими, що відповідають вимогам законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з необхідністю надати додаткові пояснення.

Від позивача надійшло додаткове пояснення до позовної заяви, згідно якого останній підтримав свої позовні вимоги та уточнив, що договір фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р., на який посилається відповідач на момент вчинення на ньому виконавчого напису нотаріуса - було розірвано в судовому порядку, тому відповідач не мав права предявляти його нотаріусу, нотаріус вчиняти виконавчий напис на документі, який не має юридичної сили, а заборгованість по договору фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. відсутня.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд

встановив:

14.12.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Південбудтранс»(лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу №133 (з протоколом узгодження розбіжностей), за умовами якого лізингодавець зобовязався передати лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби (ТЗ) у відповідності з замовленням.

Виконуючи умови договору, товариство «Євро Лізинг»передало товариству «Південбудтранс»у лізинг 38 транспортних засобів.

Відповідно до р. 5 п. 5.1 Договору за передані у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюються в "Плані Лізингу" (додаток № 3 до договору) та інших додатках.

Якщо вартість транспортного засобу до моменту передачі лізингоодержувачу змінюється внаслідок зміни офіційного курсу гривні до долара США або євро (в залежності від того, який курс використовує для обчислення вартості транспортного засобу постачальних транспортного засобу), то лізингодавець має право скоригувати пропорційно такій зміні курсу вартість транспортного засобу, за якою цей транспортний засіб передається лізингоодержувачу, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів.

Нарахування лізингових платежів здійснюється в останній день місяця, за який нараховуються платежі згідно актів виконаних робіт.

Згідно р.5 п.5.2 Договору, лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу; комісію лізингодавця за наданий у лізинг транспортний засіб; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням цього договору.

Згідно Р.5 п. 5.6 Договору, у разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Пунктом 7.16 Договору передбачений обов'язок лізингоодержувача вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, штрафні санкції згідно договору, інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 8.4.1 договору лізингодавець може припинити дію договору (стосовно одного, декількох або всіх задіяних транспортних засобів) і зажадати негайного повернення транспортного засобу, якщо лізингоодержувач припиняє сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів, або інших сум, встановлених цим договором та додатками до нього, на термін понад 30 днів.

Відповідач на виконання умов договору передав позивачу транспортні засоби в кількості 38 одиниць, що позивачем не заперечується.

Згідно рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.02.2010 р. справа № 11/194/09 - розірвано Договір фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. між ЗАТ «Південбудтранс»та ТОВ «Євро Лізинг», в звязку з істотним порушенням умов договору ТОВ «Євро Лізинг».

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2010 р. справа № 11/194/09 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Згідно Постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2010 р. справа № 11/194/09 вищевказані судові рішення залишено без змін а касаційну скаргу ТОВ «Євро Лізинг»- без задоволення.

26.07.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко Мариною Анатолівною за заявою ТОВ “Євро Лізинг” на Договорі фінансового лізингу № 133 від 14.12.2006 р. вчинено виконавчий напис №1285, згідно якого вимагається вилучити від ЗАТ ”Південбудтранс” код ЄДРПОУ: 31476454, та передати ТОВ «Євро Лізинг»транспортні засоби в кількості 38 шт., що передані в користування на умовах Договору фінансового лізингу №133 від 14.12.2006 року за невиплачену в строк за період з 20.01.2009 року по 26.07.2010 р. заборгованість у розмірі, що становить 4356461,06 грн., та з метою відшкодування ТОВ «Євро Лізинг»внесеної за вчинення виконавчого напису плати, запропоновано стягнути з ЗАТ ”Південбудтранс” на користь ТОВ «Євро Лізинг»кошти в сумі - 25000 грн.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

За приписами ст. 87 Закону України “Про нотаріат”, та ч. 1 п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

За умовами частин 1, 2 п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Проте на дату вчинення нотаріального напису договір фінансового лізингу №133 від 14.12.2006р. було розірвано господарським судом в звязку з істотним порушенням умов договору товариством «Євро Лізинг». Рішення з цього приводу набрало законної сили згідно Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2010 р. справа № 11/194/09 та було залишено без змін Вищим господарським судом України згідно Постанови суду від 02.08.2010р. у справі №11/194/09.

Крім того, вказаними судовими рішеннями встановлено недоведеність відповідачем факту заборгованості по даному договору і зазначено, що вона встановлюється в судовому порядку.

Таким чином, на час вчинення виконавчого напису не існувало договору, на підставі якого повинен вчинятися напис та був відсутній факт безспірності заборгованості позивача.

Отже у нотаріуса не було передбачених законодавством підстав для вчинення виконавчого напису.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.82-84 ГПК України, господарський суд Вирішив :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни №1285 від 26.07.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя

Повне рішення складено: «20»вересня 2010 року