Рішення № 11348384, 23.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

23.09.2010 р. Справа № 19/71

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій”, м. Мукачево

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Неліпино Свалявського району

про стягнення 90 083 грн. 95 коп., в тому числі 67 442 грн. 19 коп. заборгованості за поставлений товар, 16420 грн. 11 коп. пені, 4467 грн. 59 коп. інфляційних нарахувань та 1 754 грн. 06 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

представники:

Позивача

Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій”, м. Мукачево заявлено позов до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Неліпино Свалявського району про стягнення 124 351 грн. 77 коп., в тому числі 92 442 грн. 19 коп. заборгованості за поставлений товар та 31909 грн. 58 коп. неустойки, а також судові витрати. Представником позивача в судовому засіданні 09.09.2010 року подано заяву б/н від 09.09.2010 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 90 083 грн. 95 коп., в тому числі 67 442 грн. 19 коп. заборгованості за поставлений товар, 16420 грн. 11 коп. пені, 4467 грн. 59 коп. інфляційних нарахувань та 1 754 грн. 06 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Позивач просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 63/4 від 09.12.2009 року, а саме повністю не оплатив за поставлений товар в розмірі 67 442 грн. 19 коп. Однак, 23.09.2010 року на адресу суду надіслано факсограму довідку, в якій позивачем зазначено, що станом на 23.09.2010 року заборгованість ПП ОСОБА_2 перед позивачем становить 57442 грн. 19 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 29.07.2010 року, 13.08.2010 року та 09.09.2010 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення судова повістка б/н від 31.07.2010 року та повідомлення судова повістка б/н від 18.08.2010 року), у судові засідання 09.09.2010 року та 23.09.2010 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

9 грудня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством „Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій”, м. Мукачево (постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, с. Неліпино Свалявського району (покупець) укладено договір поставки № 63/4. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобовязання передати, в обговорений сторонами строк, а покупець (відповідач) взяв на себе зобовязання прийняти та оплатити за товарний бетон марки 300. Загальна сума договору вказана в специфікації, що додається до даного договору і є його невідємною частиною.

Відповідно до розділу 2 договору встановлено, що поставка продукції здійснюється у відповідності з Міжнародними правилами „Інкотермс-2000” склад покупця (відповідача) за адресою: м. Свалява, вул. Першотравнева, 64. На кожну продукцію, що постачається, постачальник (позивач) надає рахунок і накладну на продукцію, в яких вказується найменування, кількість, ціна і вартість продукції. Вся продукція, що поставляється постачальником (позивачем) покупцю (відповідачу) в період дії договору і оплачена покупцем (відповідачем) в період дії договору, вважається продукцією доставленою/оплаченою в порядку і на умовах, визначених даним договором. Датою поставки продукції є дата вказана в товарній накладній, що виписує постачальник (позивач). Накладна також являється специфікацією до даного договору.

Розділом 3 договору сторони встановили порядок розрахунків: 50000 (Пятдесят тисяч гривень) грн. передоплата, згідно виставленого рахунку-фактури; 30000 (Тридцять тисяч гривень) грн. щотижнево, остаточний день тижня пятниця. Оплата покупцем (відповідачем) вартості продукції здійснюється шляхом безготівкової оплати на розрахунковий рахунок постачальника (позивача). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати

майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,

якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору поставки № 63/4 від 09.12.2009 року, видаткових накладних (арк. спр. № № 12-46) позивачем було поставлено відповідачу через ОСОБА_2 по довіреності № 55 від 11.12.2009 року продукцію на загальну суму 226 442 грн. 19 коп. Однак, покупець (відповідач) провів лише часткову оплату за отриманий товар, що підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками (арк. спр. № № 58 73).

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У звязку з частковим погашенням боргу за поставлену продукцію за відповідачем за даними позивача, існує заборгованість перед позивачем у розмірі 67 442 грн. 19 коп.

23.09.2010 року позивачем на адресу суду надіслано засобами факсимільного звязку довідку підприємства № 316 від 23.09.2010 року, видану ВАТ „Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій”, в якій зазначено, що станом на 23.09.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 57442 грн. 19 коп.

Провадження у справі в частині стягнення 10000 грн. заборгованості за поставлений товар належить припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки дана сума основного боргу за поставлений товар погашена відповідачем після предявлення позову до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобовязання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі 57 442 грн. 19 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 57 442 грн. 19 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорамимають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 57 442 грн. 19 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до п. 5.2 договору за прострочення оплати покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР складає 16 420 грн. 11 коп., підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 4 467 грн. 59 коп., три проценти річних 1 754 грн. 06 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач документальних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 243 грн. 52 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 655, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Мукачівський завод залізобетонних виробів і конструкцій”, м. Мукачево, вул. Духновича, 105 (код ЄДРПОУ 03327084) суму 80 083 (Вісімдесят тисяч вісімдесят три гривень) грн. 95 коп., в тому числі 57 442 (Пятдесят сім тисяч чотириста сорок дві гривень) грн. 19 коп. заборгованості за поставлений товар, 16 420 (Шістнадцять тисяч чотириста двадцять гривень) грн. 11 коп. пені, 4467 (Чотири тисячі чотириста шістдесят сім гривень) грн. 59 коп. інфляційних нарахувань та 1754 (Одна тисяча сімсот пятдесят чотири гривень) грн. 06 коп. три проценти річних, а також суму 1 243 (Одна тисяча двісті сорок три гривень) грн. 52 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 10 000 грн. припинити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.