Рішення № 11348078, 15.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.10 р. Справа № 23/147

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Єврофінанс” м. Київ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Волноваха

про стягнення 54293,07 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

У засіданні, яке відбулось 14.09.2010р. суд оголосив перерву до 15.09.2010р. (згідно ст. 77 ГПК)

Позивач, закрите акціонерне товариство „Єврофінанс” м. Київ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Волноваха, 37584,98 грн. боргу, 1311,55 грн. річних, 4068,17 грн. інфляційних, 3852,82 грн. пені та 7475,55 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань за договором фінансового лізингу № LA 07000366 від 08.11.2007р. щодо оплати платежів за цим договором;

-свою відмову від договору лізингу про що відповідач був повідомлений належним чином;

-акт від 17.08.2009р. про повернення відповідачем предмету лізингу;

-ст.ст. 1, 7, 10, 11, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг”;

-ст.ст. 193, 199, 216, 220, 224, 229, 230 Господарського кодексу України (далі ГК);

-ст.ст. 526, 530, 611, 623-625 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

У відзиві на позов, який був наданий відповідачем 29.07.2010р., відповідач зазначив, що не може надати пояснення по суті вимог позивача, оскільки той всупереч вимогам ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) не надіслав відповідачу додані до позову документи.

Відповідач надав суду акт повернення предмету лізингу від 18.05.2009р. та письмові заперечення до позову у яких відповідач зазначив, що: обєкт лізингу був повернений позивачу 18.05.2009р., а не 17.08.2009р., що повинно вплинути на зменшення нарахувань зроблених позивачем; позивач пропустив строк позовної давності згідно ст. 258 ЦК щодо вимог про стягнення пені та штрафу; річні та інфляційні нараховані позивачем необґрунтовано, оскільки проходження технічного огляду та інших послуг, які повинен був забезпечити позивач, здійснені не були. Відповідач підтвердив борг перед позивачем на 24310,68 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення відповідача та представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали договір фінансового лізингу № LA 07000366 від 08.11.2007р. (далі договір від 08.11.2007р.) згідно якого лізингодавець (позивач) зобоязався надати, а лізингоодержувач (відповідач) прийняти предмет лізингу згідно додатку № 1, а саме транспортний засіб DongFeng 30 Promtovarny Furgon 3,760 л 92,4 к.с. (п. 1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-всі платежі згідно цього договору мають бути нараховані та сплачені в український гривні із врахуванням умов вказаних у цьому договорі та додатку № 2 до цього договору (п. 3.1);

-сторони погодили наступні лізингові платежі: відшкодування вартості предмету лізингу 1190,18 грн. (234,61 доларів США), банківські відсотки та комісія 1192,10 грн. (234,99 доларів США).

Сторони підписали між собою додатки № 1 - № 4 до договору від 08.11.2007р. та додаткову угоду № 1 до нього.

Предмет лізингу був переданий позивачем відповідачу, що підтверджується актом приймання передачі від 01.12.2007р.

Позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору від 08.11.2007р. згідно ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг”. Предмет лізингу був повернений відповідачем позивачу, за даними позивача, 17.08.2009р., що підтверджується актом повернення предмету лізингу від цієї ж дати. Таким чином, суд дійшов висновку, що повернувши предмет лізингу позивачу відповідач фактично погодився з ним про порушення умов договору.

Відповідач подав суду акт повернення предмету лізингу від 18.05.2009р., тобто, до направлення позивачем відповідачу повідомлення про розірвання договору. Тому суд дійшов висновку, що обєкт лізингу був повернений позивачу саме 18.05.2009р. і саме з цієї дати за обопільною згодою договір від 08.11.2007р. був розірваний.

Згідно умов договору від 08.11.2007р., ч. 2 ст. 625 ЦК суд стягує з відповідача на користь позивача 24579,32 грн. боргу, 960,67 грн. річних, 3073,17 грн. інфляційних.

В решті вимог суд позивачу у позові відмовляє тому, що: борг, річні та інфляційні з 13 днів травня 2009р., червень, липень та серпень місяці 2009р. нараховані необґрунтовано, оскільки договір припинив свою дію 18.05.2009р.; при вирахуванні пені позивач застосував період поза межами встановленими ч. 6 ст. 232 ГК; за вимогами щодо стягнення штрафу позивач пропустив строк позовної давності (ст.ст. 256, 258, 267 ЦК).

Заперечення відповідача, що стягнення річних та інфляційних суд до уваги не приймає, тому що не доведено, яким чином проведення обслуговування впливало на факт платежів.

На підставі ст.ст. 1, 6, 7, 16 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ст.ст. 20, 173, 174, 188, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 615, 625 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь закритого акціонерного товариства „Єврофінанс” (вул. І.Дубового, 14, м. Київ, ЄДРПОУ 30726921) 24579 грн. 32 коп. боргу, 960 грн. 67 коп. річних, 3 073 грн. 17 коп. інфляційних, 286 грн. 13 коп. витрат на сплату держмита та 124 грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя

В судовому засіданні 15.09.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2010р.