Рішення № 11347946, 20.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.10 р.                     Справа № 21/91                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючий суддя Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, порушеної

за позовом: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк,

до відповідачів:

1.          Костянтинівського державного хімічного заводу, м. Костянтинівка,

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефі-Транс», м. Київ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Діскордія - Київ», м. Київ,

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно – експедиційна компанія «МГ-Транс», м. Київ,

про стягнення збитків у сумі 74 541,90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Старченко В.В. – довіреність,

від відповідачів:

1.          Жиліна О.В. – довіреність (у судове засідання 20.09.2010р. не з’явився),

2.          Коваль О.В. – довіреність (у судове засідання 20.09.2010р. не з’явився),

та третіх осіб: не з’явились

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулося з позовом до Костянтинівського державного хімічного заводу (далі – «Завод») збитків і витрат, понесених залізницею у зв’язку з затримкою (неможливістю транзиту територією Російської Федерації) вагону № 23586530 з вантажем (кислота соляна технічна) у загальній сумі 74’541,90грн.(з ПДВ),

у тому числі:

1.          витрати, понесені залізницею у зв’язку з затримкою вагону на прикордонній станції Красна Могила:

-          2’325,00 грн. – провізний тариф зі станції Красна Могила (без ПДВ),

-          378,00 грн. – телеграфний збір (без ПДВ),

-          174,80 грн. – плата за користування вагоном (без ПДВ),

-          670,00 грн. – збір за зберігання вантажу (без ПДВ),

-          533,60 грн. – маневрова робота (без ПДВ),

2.          витрати, понесені залізницею у зв’язку з затримкою вагону на прикордонній станції Костянтинівка::

-          47’605,00грн. – збір за зберігання вантажу (без ПДВ),

-          10’431,86 грн. – плата за користування вагоном (без ПДВ).

В обґрунтування позову позивач посилається на умови укладеного з відповідачем договору № 28010 від 18.10.07р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та те, що:

- відправлений відповідачем зі станції Костянтинівка Донецької залізниці на адресу Джебельської бази УМТРіК ДК “Туркменнафта” вагон №23586530 з вантажем (кислота соляна технічна) по залізничній накладній №50890047 при перетині кордону України був затриманий митною службою Російської Федерації (далі РФ) у в’язку із забороною транзиту вантажу (кислота соляна) територією РФ у відповідності із вимогами ст.13 Митного кодексу РФ та Постанови керівництва РФ №681 від 30.06.98р. “Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, що підпадають під контроль в РФ”;

- згідно листів №10/900 та №901 від 19.09.08р., в яких керівництво Костянтинівського заводу просило повернути вагон з вантажем на станцію відправлення та гарантувало оплату, вказаний вище вагон був повернутий зі ст. Красна Могила на ст. Костянтинівка;

- після прибуття на станцію Костянтинівка вагон з вантажем не був прийнятий вантажовідправником у зв’язку з відсутністю необхідних документів для митного контролю і простояв на коліях станції Костянтинівка з 24.09.08р. по 03.12.08р.;

- причини, які перешкодили перевезенню вантажу за призначенням і призвели у подальшому до повернення вагону та простою його на станціях Красна Могила і Костянтинівка виникли з вини відправника, чим Донецькій залізниці нанесені збитки;

- параграфом 1 статті 11 Угоди про міжнародні залізничні вантажні сполучення (далі УМВС) передбачено, що відправник зобов’язаний прикласти до накладної супровідні документи, необхідні для виконання митних та інших правил на всьому шляху слідування вантажу;

- відповідно до §2 ст.11 УМВС залізниця не зобов’язана перевіряти правильність та достатність документів, які прикладені відправником до накладної. Відправник несе відповідальність перед залізницею за наслідки, які виникли в результаті відсутності, недостатності чи неправильності супровідних документів;

- згідно §7 ст.21 УМВС якщо під час перевезення чи видачі вантажу з вини відправника чи одержувача виникли перепони для його перевезення чи видачі, то залізниці сплачуються всі витрати, понесені нею через затримку перевезення чи видачі.

Завод позов не визнав з посиланням на те, що він є неналежним відповідачем по даній справі та те, що:

- при відправленні зі станції Костянтинівка вагону №23586530 з вантажем (кислота соляна технічна) по залізничній накладній №50890047 були наявні всі супровідні документи, які відповідали вимогам чинного законодавства України, вимогам Статуту залізниць України та Правилам перевезення вантажів залізничним транспортом;

- жодних зауважень щодо оформлення документів з боку залізниці та митних служб не надходило;

- згідно умов контракту №015 від 20.03.08р., укладеного між відповідачем та Компанією “RIVERВЕRG VENTURES LLP”, остання є покупцем зазначеного вантажу і після митного оформлення супровідних документів стала власником вантажу;

- Компанія “RIVERВЕRG VENTURES LLP” перевезення вантажу по Українській залізниці доручила експедитору ТОВ “Ефі-Транс”, яке уклало з Донецькою залізницею договір №Е-040057 від 28.12.06р. про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги;

- ТОВ “Ефі-Транс” провело платежі за провезення вантажу по Українській залізниці (УЗ);

- згідно п.5 §2 ст.11 УМВС у випадках, коли провізні платежі за транзитні залізниці відправник або одержувач оплачує через платника (експедиторську організацію, фрахтового агента та інше), у якого є договір з транзитною залізничною дорогою на оплату провізних платежів, штрафи та збори, які виникли на транзитних залізницях, стягуються з платника (експедиторської організації, фрахтового агента та інше) по внутрішнім правилам, діючим на транзитних залізницях.

На виконання ухвали суду від 09.09.09р. Донецькою залізницею надані додаткові пояснення, в яких залізниця посилається на те, що:

- оплата за перевезення вантажу за спірною відправкою здійснювалась частково відповідачем (плата за подачу та забирання вагону на станції відправлення, плата за користування вагоном) і частково ТОВ “Ефі-Транс” - експедитор на Донецькій залізниці (плата залізничного тарифу від ст. Костянтинівка до станції Красна Могила та додаткових зборів) на підставі укладеного між залізницею та ТОВ “Ефі-Транс” договору №Э-040057 від 28.12.06р. про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги;

- згідно п.1 §1 ст.15 УМВС провізна плата сплачується по залізниці відправлення відправником на станції відправлення або у відповідності з діючими на залізниці відправлення внутрішніми правилами;

- провізна плата з ТОВ “Ефі-Транс” могла бути отримана тільки в тому випадку, якщо експедитор є платником провізних платежів по транзитній залізниці, як це передбачено п.4 §1 ст.15 УМВС;

- перепони, які виникли під час перевезення вантажу могли бути подолані тільки внесенням змін до договору перевезення, як передбачено §8 ст.21 УМВС;

- керуючись п.4 §2 ст.20 УМВС відправник може провести зміну договору перевезення –повернути вантаж на станцію відправлення, як у даному випадку і зробив Костянтинівський державний хімічний завод;

- згідно п.3 §12 ст.20 УМВС якщо вантаж необхідно повернути назад - на станцію відправлення, то провізні платежі нараховуються і стягуються з відправника за перевезення від станції, з якої буде повернутий вантаж, до станції відправлення;

- пунктом 1 §1 ст.15 УМВС передбачено, що провізна плата нараховується у відповідності до ст.13 УМВС та стягується за перевезення по залізницям відправлення –з відправника на станції відправлення або у відповідності з діючими на залізниці відправлення внутрішніми правилами;

- відповідно до §13 ст.20 УМВС за зміну договору перевезення стягується збір у відповідності зі ст.15 УМВС, згідно якої можуть стягуватися додаткові збори, штрафи та інші витрати;

- обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника, були зафіксовані актом загальної форми №2008/999 від 19.09.08р.;

- сума, нарахована до сплати Костянтинівському державному хімічному заводу, є обґрунтованою і базується на підставі УМВС та інших нормативних документів, які діють на залізницях України.

Ухвалою від 09.09.09р. господарський суд за власною ініціативою залучив ТОВ “Ефі-Транс” (далі – «Товариство») до участі у справі як 3-ю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.10.2009р., залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2010р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2010р. зазначені судові акти були скасовані, а справа – направлена на новий розгляд дод господарського суду Донецької області.

Скасовуючи рішення та постанову ВГСУ зосередив увагу на тому, що приновому розгляді суду першої інстанції слід встановити підстави виникнення прав та обов’язків вантажовідправника та експедитора та надати їм правову оцінку.

Ухвалою від 20.07.2010р. господарський суд залучив Товариство до участі у розгляді справи у якості другого відповідача, виключивши його зі складу третіх осіб.

Ухвалою від 17.08.2010р. господарський суд залучив до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спорту на стороні Заводу Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскордія - Київ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно – експедиційна компанія «МГ-Транс».

У якості відповідача Товариство проти позову заперечує, посилаючись на п. 1 §1 ст. 15 УМВС, згідно якому платником будь-яких витрат та збитків залізниці має бути виключно відправник, тобто – Завод. Товариство за спірним перевезенням було платником залізничного тарифу виключно по залізниці України.

Треті особи будь-яких пояснень суду не надали, своїх представників для участі у судовому засіданні не направили, хоча про день, час та місце розгляду спраи були судом належним чином повідомлені

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив:

Між позивачем та Заводом 18.10.07р. був укладений договір № 28010 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Строк дії договору з 01.01.08р. до 31.12.08р. Додатковою угодою строк дії договору продовжено до 31.12.09р.

14.09.08р. Завод (відправник) зі станції Костянтинівка Донецької залізниці відправив за міжнародною залізничною накладною № 50890047 на станцію Джерел (Туркменістан) на адресу Джебельської бази УМТРіК ДК “Туркменнафта” (одержувач) критий вагон № 23586530 з вантажем - кислота соляна технічна в бочках.

Відвантаження вантажу (кислота соляна технічна) відповідачем було здійснене на виконання умов контракту № 015 від 20.03.08р., укладеного між Костянтинівським державним хімічним заводом (постачальник) та Компанією “RIVERВЕRG VENTURES LLP”, яка є покупцем зазначеної продукції. Умовами контракту передбачено, що поставка вантажу здійснюється на умовах FCA (“Інкотермс 2000”) станція Костянтинівка Донецької залізниці (р.5).

У графах 4 та 20 накладної № 50890047 зазначено, що платежі по УЗ здійснюються через Товариство, яким з позивачем укладено договір № Э-040057 від 28.12.06р. про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Предметом цього договору є проведення Товариством (Експедитором) розрахунків з залізницею за надані нею послуги з перевезення вантажів, порожніх власних та орендованих вагонів та інші послуги Вантажовідправникам / Вантажоодержувачам (п.1.1.).

На підставі зазначеного договору Товариство здійснило оплату позивачу провізних платежів за перевезення вантажу (кислота соляна технічна) за спірною відправкою по Українській залізниці.

17.09.08р. вагон № 23586530 з вантажем (кислота соляна технічна) по залізничній накладній № 50890047 перетнув територію України на станції Красна Могила Донецької залізниці, а на станції Гуково Північно-Кавказької залізниці Російської Федерації був затриманий Митною службою РФ у зв’язку із забороною транзиту кислоти соляної (прекурсор) територією РФ у відповідності із вимогами ст.13 Митного кодексу РФ та Постанови керівництва РФ № 681 від 30.06.98р. “Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, що підпадають під контроль в РФ”. Про зазначені обставини вантажовідправник був повідомлений телеграмою № 26 від 17.09.08р. через станцію відправлення.

19.09.08р. у зв’язку із забороною транзиту вантажу територією РФ вказаний вагон з вантажем був повернутий на станцію Красна Могила Донецької залізниці, про що складено акт загальної форми № 2008/999.

Начальнику станції Костянтинівка Донецької залізниці надійшли листи №№ 901, 10/900 від 19.09.08р. з проханням повернути вагон на станцію відправлення та гарантуванням оплатити за повернення вагону. Вказані листи підписані від імені Заводу начальником відділу маркетингу та збуту - Одиньовим В.В.

Станцією Костянтинівка Донецької залізниці на станції Гуково Північно-Кавказької залізниці та Красна Могила Донецької залізниці були направлені телеграми № 453 від 19.09.08р. і № 864 від 22.09.08р. з проханням повернути вагон № 23586530 з вантажем (кислота соляна технічна) по залізничній накладній № 50890047 на ст. Костянтинівка та з зазначенням, що запит вантажовідправника про повернення вагону та гарантійний лист відносно оплати відповідних платежів є в наявності.

22.09.08р. станцією Красна Могила Донецької залізниці вагон №23586530 з вантажем (кислота соляна технічна) був направлений на станцію відправлення –Костянтинівка Донецької залізниці, про що складено акт загальної форми № 2008 “А”.

24.09.08р. вантаж прибув на станцію Костянтинівка Донецької залізниці, де з 24.09.08р. по 03.12.08р. простояв у зв’язку з відсутністю необхідних документів для митного контролю (оформлення) і відмовою вантажовідправника приймати вантаж під вивантаження до вирішення питання щодо оплати належних залізничних платежів. У зв’язку з простоєм вагону в очікуванні подачі під вивантаження станцією Костянтинівка Донецької залізниці складено акти загальної форми № 805 від 24.09.08р., б/н від 19.11.08р., №896 від 01.12.08р.

Листом № 10/949 від 21.10.08р., направленим начальнику ст. Костянтинівка Донецької залізниці, відповідач наполягав на направленні всіх претензій щодо простою вказаного вагону ТОВ “Ефі-Транс” з посиланням на те, що після митного оформлення вантажу право власності перейшло від Костянтинівського державного хімічного заводу до Компанії “RIVERВЕRG VENTURES LLP”, у якої експедитором по УЗ є Товариство.

З огляду на те, що Завод відмовився від підписання і оплати по накопичувальній картці № 02122792 за зберігання вантажу у вагоні та відмовився оплатити плату за користування вагоном станцією Костянтинівка Донецької залізниці складено акти загальної форми №111 від 02.12.08р. і №117 від 04.12.08р.

Листами № 118 від 19.11.08р. і № 124 від 02.12.08р., направленими начальнику станції Костянтинівка Донецької залізниці, Компанія “RIVERВЕRG VENTURES LLP” як власник кислоти соляної технічної за спірною відправкою зверталася з проханням вагон № 23586530 з вантажем по залізничній накладній № 50890047 подати на під’їзну колію Костянтинівського державного хімічного заводу для подальшого вивантаження на склад. Одночасно компанія гарантувала оплату залізниці витрат, пов’язаних з поверненням цистерни, зберіганням вантажу на станції у період з 24.09.08р. по 19.11.08р.

Листом № 40/1-126 від 19.11.08р., направленим начальнику станції Костянтинівка Донецької залізниці, Костянтинівський державний хімічний завод просив залізницю не подавати вагон № 23586530 з вантажем (кислота соляна технічна) по залізничній накладній № 50890047 на під’їзну колію у зв’язку з не вирішенням питання оплати належних залізниці платежів за користування вагоном та зберігання вантажу.

Відповідач листом № 10/1052 від 1.12.08р., направленим начальнику станції Костянтинівка Донецької залізниці, з посиланням на умови укладеного між ним та Східною митницею договору відповідального зберігання майна, що знаходиться під митним контролем (не оформлене у митному відношенні) №18/08-к від 19.11.08р., звернувся з проханням подати вагон № 23586530 з вантажем (кислота соляна технічна) на під’їзну колію Костянтинівського державного хімічного заводу на 01.12.08р. після 17-00год. та просив плату за зберігання і користування вагоном, що стояв на колії станції до подання на під’їзну колію заводу не нараховувати.

03.12.08р. між Східною митницею та відповідачем складено акт № 111/08 прийняття-передачі товарів (предметів), що знаходяться під митним контролем на відповідальне зберігання, згідно якого головний інспектор відділу по контролю за майном, що перейшло у власність держави, передав Костянтинівському державному хімічному заводу майно (кислота соляна технічна). Відповідно до приміток товар прийнято на зберігання на склад митниці по МД-1 серія КБ №209751 від 03.12.08р.

У зв’язку з неможливістю транзиту вантажу за спірною відправкою територією Російської Федерації Донецькою залізницею нараховані платежі, зокрема:

1.          витрати, понесені залізницею у зв’язку з затримкою вагону на прикордонній станції Красна Могила:

-          2’325,00 грн. – провізний тариф зі станції Красна Могила (без ПДВ),

-          378,00 грн. – телеграфний збір (без ПДВ),

-          174,80 грн. – плата за користування вагоном (без ПДВ),

-          670,00 грн. – збір за зберігання вантажу (без ПДВ),

-          533,60 грн. – маневрова робота (без ПДВ),

2.          витрати, понесені залізницею у зв’язку з затримкою вагону на прикордонній станції Костянтинівка::

-          47’605,00грн. – збір за зберігання вантажу (без ПДВ),

-          10’431,86 грн. – плата за користування вагоном (без ПДВ).

Усього Донецькою залізницею нарахована сума 62 118,26грн. (58 036,86грн. + 4 081,40грн.), яка з урахуванням ПДВ складає суму позову - 74 541,90грн.

За таких умов правовідношення, що виникли між сторонами щодо згаданого перевезення, мають регулюватися, у тому числі – нормами УМВС. Свідченням того, що спірні вагони перевозилися саме на умовах Угоди - є залізничні накладні СМГС, складені за правилами УМВС.

Згідно § 1 ст. 11 УМВС відправник повинен додати до залізничної накладної супровідні документи, необхідні для здійснення митних та інших правил. § 2 ст. 11 УМВС передбачає відповідальність відправника перед залізницею за наслідки, що виникли у результаті відсутності, недостатності чи неправильності супровідних документів та у разі затримки перевезення через ненадання цих документів має сплатити залізниці штрафи та збори.

Виходячи з умов п. 1 § 1 ст. 15 УМВС стягнення провізних платежів (до яких відповідно §1 ст. 13 УМВС відносяться додаткові збори та витрати, що виникли за період від прийняття вантажу до перевезення до його видачі одержувачу), які виникли під час перевезень по залізницях відправлення здійснюються з відправника на станції відправлення або у відповідності з діючими на залізницях відправлення внутрішніми правилами.

За п. 1.11 «Правил розрахунків за перевезення вантажів», затверджених наказом Міністерства Транспорту України № 644 від 21.11.2000р., платежі, збори та штрафи, які виникли через затримку вагонів з експортними вантажами під час перевезення з вини відправника, оформлюються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів та штрафів з відправника.

З огляду на зазначене, зважаючи на те, що станція відправлення вантажу (Костянтинівка) є структурною одиницею Державного підприємства «Донецька залізниця» правом стягнення будь-яких сум, нарахованих за спірним перевезенням, а відтак і правом на звернення до господарського суду з відповідною вимогою наділено саме Державне підприємство Донецька залізниця.

Між тим, незважаючи на правомірність пред’явлення позову саме Державне підприємство «Донецька залізниця», згаданий позов по суті підлягає частковому задоволенню за рахунок Заводу, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Частинами другою та третьою даної статті передбачено, що плата за користування вагонами вноситься за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів, пов’язаної з митним оформленням.

Згідно з п. 3 Правил користування вагонами та контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 даних Правил встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Акт загальної форми складається у всіх інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу.

Пунктом п. 2.3 розділу 2 “Тарифного керівництва № 1” Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, якій був чинний на момент виникнення спірних взаємовідносин (Наказ Міністерства транспорту 15.11.1999р. № 551, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.12.1999р. за N828/4121), так само, як і п 8 Правил зберігання вантажів передбачена можливість стягнення збору за зберігання вантажу лише у разі затримання вагонів з вини вантажовідправника (вантажоодержувача).

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів встановлено, що збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки. Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці –з моменту затримки.

Відповідно до пункту 9 Правил зберігання вантажів факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Такими актами є акти загальної форми № 805 від 24.09.08р., б/н від 19.11.08р., №896 від 01.12.08р.

Таким чином стягненню підлягає сума витрат на повернення завантаженого вагону зі станції Красна Могила до станції Костянтинівка (провізний тариф) плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажів.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки: Нарахування позивачем сум маневрових робіт та телеграфного збору у даному випадку є взагалі безпідставними, оскільки:

-          зазначений у п. 1.8 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідношень) збір за маневрову роботу стосується робот які виконуються на залізничній під’їзній колії та лише за окремою вимогою власника під’їзної колії, а маневрові роботи з вагоном виконувались на залізничній колії станції Красна Могила;

-          передбачений п.14 табл. 2 п. 9 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідношень) збір за повідомлення справляється лише при наявності вимоги про таке повідомлення. Наявності вимог про таке повідомлення з боку Заводу позивач суду не надав

Судові витрати розподіляються між позивачем та Заводом пропорційно задоволеним вимогам..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково за рахунок Костянтинівського державного хімічного заводу

Стягнути з Костянтинівського державного хімічного заводу (85114, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 1, код ЄДРПОУ 05766362, рахунок 260080742760000 у ДОД «Райфайзен Банк Аваль», МФО 335076) на користь Державного підприємства «Донецька залізниця (83000, м. Донецьк вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074657рахунок 260330000019 у Донецькій філії АБ «Експрес-банк» м. Донецьк, МФО 335838,) 2’790,00 грн. – провізного тарифу; 12’727,99 грн. – плати за користування вагоном; 57’930,00 грн. збору за зберігання вантажу; 726,43 грн. – на відшкодування витрат по сплаченому держмиту; 114,99 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу)

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

У задоволенні позову щодо стягнення 74’541,90 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефі-Транс» відмовити.

Суддя                               

(повний текст рішення оформлений та підписаний 21.09.2010р.)