Рішення № 11347927, 14.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.10 р.                     Справа № 22/189                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства „Бест Трейд Продакшен”, м.Харків, ЄДРПОУ 35244527,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Пром Торг-2009”, м.Єнакієве Донецької області, ЄДРПОУ 36802405,

про стягнення 36038,45 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство „Бест Трейд Продакшен”, м.Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Пром Торг-2009”, м.Єнакієве Донецької області, про стягнення суми коштів у розмірі 36038,45 грн., у тому числі 35199,92 грн. основного боргу, 731,48 грн. пені у вигляді подвійної облікової ставки Національного банку України та 107,05 грн. трьох відсотків річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу №01/5 від 26.05.2010р., внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору купівлі-продажу №01/5 від 26.05.2010р.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №б/н від 31.05.2010р.; видаткової накладної №30 від 31.05.2010р.; виписки за рахунками за період з 01.06.2010р. по 08.06.2010р.; акту звірки взаємних розрахунків за 2010р., а також довідку про наявність боргу Відповідача перед Позивачем, підписану директором останнього.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.3, 6, 509, 525, 526, 625, 627, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.6, 173, 193, 265 Господарського кодексу України та ст.ст.2, 12, 54, 55, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

25.08.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача надано заяву №б/н від 20.08.2010р., за змістом якої останній підтримує заявлені вимоги у повному обсязі, просить провести судове засідання, що призначене на 31.08.2010р. без участі представника Приватного підприємства „Бест Трейд Продакшен”. Цей документ також містить прохання направляти для останнього процесуальні документи на адресу: 61002, м.Харків, вул.Сумська, 100, кв.96.

Представник Позивача у судове засідання 14.09.2010р. не з’явився.

Представник Відповідача у судове засідання 14.09.2010р. не з’явився, витребуваних судом документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, у тому числі довідці серії АД №485947 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.09.2010р., суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач стверджує, що підставою виникнення обов’язків Відповідача по оплаті переданого товару є договір купівлі-продажу №01/5 від 26.05.2010р.

Оцінивши договір №01/5 від 26.05.2010р., із якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

В силу пункту 1.1 договору Позивач (Продавець) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця), а останній зобов’язується прийняти та оплатити товар за попередньо погодженими цінами, в порядку, кількості, асортименті і у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п.1.2 договору, товар постачається партіями. Кількість та асортимент кожної партії постачаємого товару зазначається в накладній, складеній на підставі замовлення Покупця. Накладні є невід’ємною частиною цього договору. Вони оформлюються на кожну партію товару, що постачається та мають силу специфікацій до даного договору.

Право власності на товар та ризик випадкової загибелі товару, згідно п.2.5 наведеного правочину, переходить до Покупця з моменту підписання Покупцем накладних Продавця в отриманні товару.

Згідно з видатковою накладною №30 від 31.05.2010р., Продавець передав продукцію Покупцеві на загальну суму 43999,92 грн., а останнім її прийнято, що підтверджується підписами та печатками сторін на даному документі.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

З огляду на наведені положення чинного законодавства України, оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку про договірний характер даних правовідносин, враховуючи наступне.

По-переше, на це вказує накладна, що є у матеріалах справи, оскільки вона містить посилання на „основний договір”, тобто договір купівлі-продажу №01/5 від 26.05.2010р. як на підставу здійснення даної господарської операції.

По-друге, є наявною довідка Позивача, підписана директором підприємства та скріплена його основною печаткою, згідно з якою мука пшенична в/с на суму 43999,92 грн., за накладною №30 від 31.05.2010р., за обліком юридичної особи поставлена на підставі договору №01/5 від 26.05.2010р.

По-третє, господарська операція за зазначеною накладною відбулась 31.05.2010р., отже, у межах строку дії спірного правочину, оскільки договір, за п.7.1, укладено з 26.05.2010р. по 31.12.2011р.

Окрім того, доказів, що спростовують наведене суду не представлено.

Також на договірні відносини вказує наявний у матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків за 2010р. між учасниками процесу, як ним визначено, „за Основним договором”. Одночасно він відображає рух коштів за документом „продаж 31.05.2010р.” у період з 31.05.2010р. по 04.06.2010р., що, як вбачається з вищенаведеного, є також у межах строку дії зазначеного договору.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем документи, зокрема накладна, є належними доказом здійснення передачі Відповідачу продукції та прийняття її останнім в межах спірного правочину.

Внаслідок цього, враховуючи положення ст.664 Цивільного кодексу України та наведених положень договору, обов’язок передачі Продавцем товару вважається виконаним.

Таким чином, оплата за поставлену продукцію повинна здійснюватись на умовах і в порядку, визначених у договорі купівлі-продажу.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що Покупець здійснює оплату товару по факту у розмірі 20%, залишкові 80% протягом 7 календарних днів з моменту отримання партії товару від Продавця.

Згідно з твердженнями Позивача, що не спростовані у порядку передбаченому процесуальним законом, Відповідачем здійснена часткова сплата товару у загальній сумі 8800,00 грн. (01.06.2010р. на суму 8000,00 грн. та 04.06.2010р.на суму 800,00грн.).

Проте, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на суму 35199,92 грн. не виконане.

Дане також вбачається з акту звірки взаємних розрахунків між учасниками процесу за 2010р., який підписаний з обох боків та скріплений печаткою Відповідача.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-38 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу №01/5 від 26.05.2010р. щодо здійснення остаточного розрахунку з Позивачем за поставлену продукцію.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 35199,92 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб’єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного, вбачається право сторін при укладенні господарського правочину щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу передбачена відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Пром Торг - 2009” за несвоєчасну оплату товару, що встановлена у сплаті останнім Позивачу пені у розмірі двух облікових ставок Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

З огляду на положення пункту 4.2 договору купівлі-продажу та дати поставки товару за первинним документом, оплата товару, отриманого за накладною №30 від 31.05.2010р., повинна була бути здійснена остаточно не пізніше 07.06.2010р.

Проте, приймаючи до уваги встановлені вище обставини справи, Відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання за умовами правочину.

Одночасно, прострочення Відповідачем грошового зобов’язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов’язок за вимогою кредитора сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, Позивачем з 08.06.2010р. по 15.07.2010р. на суму заборгованості у розмірі 35199,92 грн. нараховані пеня у сумі 731,48 грн. та 107,05 грн. 3% річні.

Перевіривши даний арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” та період нарахування штрафних санкцій і 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у наступному розмірі: пеня у сумі 680,85 грн., 3% річних у розмірі, визначеному Позивачем.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства „Бест Трейд Продакшен”, м.Харків, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Пром Торг-2009”, м.Єнакієве Донецької області, про стягнення суми коштів у розмірі 36038,45 грн., у тому числі 35199,92 грн. основного боргу, 731,48 грн. пені у вигляді подвійної облікової ставки Національного банку України та 107,05 грн. трьох відсотків річних задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Пром Торг-2009” (86420, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Комуністична, б.53, кв.9, ЄДРПОУ 36802405, банківські реквізити не відомі) на користь Приватного підприємства „Бест Трейд Продакшен” (61121, м.Харків, вул.Тимурівців, б.35г, ЄДРПОУ 35244527, банківські реквізити не відомі) 35987,82 грн., у тому числі 35199,92 грн. основного боргу, 680,85 грн. пені та 107,05 грн. 3% річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр Пром Торг-2009” (86420, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Комуністична, б.53, кв.9, ЄДРПОУ 36802405, банківські реквізити не відомі) на користь Приватного підприємства „Бест Трейд Продакшен” (61121, м.Харків, вул.Тимурівців, б.35г, ЄДРПОУ 35244527, банківські реквізити не відомі) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 359,87 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,67 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 14.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7.Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Суддя                               

Повний текст рішення підписано 17.09.2010р.