Рішення № 11347695, 31.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 серпня 2010 р.           Справа 14/105-10

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Владам - Юг", вул. В. Морська, 102, кв. 9, м. Миколаїв, 54011

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Гарден", вул. Театральна, 20/308, м. Вінниця

про стягнення 4790,22 грн.

За участю представників сторін:

позивача : Лемешко О.В., представник за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Владам - Юг" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Гарден" 4790, 22 грн., з яких: 4633, 33 грн. - сума заборгованості за поставлений товар та 156, 89 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 06.07.2010 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 31.08.2010 р.

На визначену дату відповідач не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду № 8247 р. - 8249 р. від 07.07.2010 р. Також факт належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання засвідчується повідомлення про вручення поштового відправлення № 20115658, яке наявне в матеріалах справи (а.с. 15).

За вказаних обставин суд вважає, що ним вжито усіх заходів для забезпечення відповідачу права на судовий захист своїх інтересів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заявивши одночасно клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно видаткової накладної № РН - 0000701 від 23.04.2008р. позивачем передано та відповідачем отримано товару загальною вартістю 18658, 22 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідач свої зобов"язання виконав частково та провів розрахунки за поставлений товар на суму 15 700 грн., що стверджується поданими в справу банківськими виписками. Внаслідок та для усунення вказаного позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № 290 від 07.05.2010 р., якою запропоновано належним чином виконати свої зобов"язання - розрахуватись з ТОВ "Владам - Юг" і сплатити суму основного боргу. Дана вимога була отримана відповідачем, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01913217(а.с. 9).

Таким чином, станом на день розгляду справи судом, борг відповідача перед позивачем становить 2958, 22 грн.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 173 КГ України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання, згідно із ст. 174 ГК України, можуть виникати, окрім іншого, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 202, ст. 205 та ст. 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

До того ж, положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4633, 33 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладної № РН-0000701 від 23.04.2008 р.підлягають задоволенню частково в сумі 2958, 22 грн. В частині стягнення 1675, 11 грн. заборгованості за поставлений товар слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Окрім того, позивачем було заявлено до стягнення 156, 89 грн. - 3% річних.

Положеннями ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства

Відповідно ж до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 156, 89 грн. - 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 99, 9 грн. В частині стягнення 56, 99 грн. - 3% річних слід відмовити як помилково нарахованих.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача 4790, 22 грн., з яких: 4633, 33 грн. - сума заборгованості за поставлений товар та 156, 89 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, відповідно до чинного законодавства, частково в сумі 3058, 12 грн., з яких: 2958, 22 грн. - сума заборгованості за поставлений товар та 99,9 грн. - 3 % річних, які є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам. В частині стягнення 1675, 11 грн. заборгованості за поставлений товар та 59, 99 грн. - 3% річних слід відмовити.

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баварія Гарден" (вул. Театральна, 20/308, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 31743576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Владам - Юг" (вул. В. Морська, 102, кв. 9, м. Миколаїв, 54011, код ЄДРПОУ 247906556, р/р 26003261521 в АТ "Райффайзен Банк Аваль". МФО 380805) - 2958, 22 грн. (дві тисячі дев"ятсот п"ятдесят вісім грн. 22 коп.) сума заборгованості за поставлений товар, 99, 9 грн. (дев"яносто дев"ять грн. 9 коп.) - 3 % річних, 65, 12 грн. (шістдесят п"ять грн. 12 коп.) - витрат на сплату державного мита; 150, 7 грн. (сто п"ятдесят грн. 7 коп.) - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02 вересня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. В. Морська, 102, кв. 9, м. Миколаїв, 54011

3 - відповідачу вул. Театральна, 20/308, м. Вінниця