Рішення № 11347344, 14.09.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-802/10 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010 року. Соломянський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась з позовом до відповідачів та просила стягнути з ЗАТ «УСК «Княжа» на її користь матеріальну шкоду завдану її здоров'ю, в результаті ДТП в сумі 12112,01 грн. та 2550,00 грн. моральної шкоди в порядку виконання договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 15.05.2009 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «УСК «Княжа».

Стягнути з ОСОБА_2 на її користь відшкодування завданої їй у ДТП моральної шкоди в сумі 97450,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2, 17.05.2009 року приблизно о 15.15 год., керуючи автомобілем «Сузукі» д.н. НОМЕР_1 рухався по сухій проїзній частині вул. Антонова в м. Києві з боку вул. Ушинського в напрямку вул. Волинської. Підїхавши в цей час до перехрестя вул. Антонова з вул. Волинською, ОСОБА_2 почав виконувати маневр повороту праворуч на вулицю Волинську.

Під час руху ОСОБА_2, порушуючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 (б), 2.3 (д), 2.3 (є), 10.1, 12.1, 12.3 ПДР України, не впорався з керуванням своїм автомобілем і на ділянці з необмеженою оглядовістю виїхавши автомобілем на тротуар скоїв наїзд на опору дорожнього знаку та на пішохода ОСОБА_1, яка внаслідок цього отримала тілесні ушкодження.

З місця пригоди позивач була госпіталізована каретою швидкої допомоги до Київської міської клінічної лікарні №7.

Відповідно до виписки з історії хвороби стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні №7 ОСОБА_1 була госпіталізована 17.05.2009 року з діагнозом: ЗЧМТ - струс головного мозку, відкритий оскольчатий перелом нижньої третини правої гомілки, забій поперекової області, забій правої нирки.

За даним фактом відносно відповідача ОСОБА_2 25.05.2009 року СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1164/Е від 10.07.2009 року позивач ОСОБА_1 поступила до стаціонару 17.05.2009 року з наступними пошкодженнями: поширена скальпована рана нижньої третини правої гомілки з наявністю уламку великогомілкової кістки, переломових дистальної третини діафізів кісток правої гомілки з розходженням уламків відкритий перелом діафізів правої великогомілкової та малогомілкової кісток.

За даним висновком експертизи локалізація та морфологія зазначених пошкоджень свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом, могли утворитися при транспортній травмі 17.05.2009 року і за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

За даних обставин дії відповідача ОСОБА_2 були перекваліфіковані на ст. 286 ч. 2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли ОСОБА_1. тяжкого тілесного ушкодження, скоїв злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України.

ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєному злочині.

Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

Зазначила, що вона вже перенесла дві операції, внаслідок чого лікарям вдалося зберегти праву гомілку і питання про ампутацію відпало. Все це вимагало величезних матеріальних коштів, які вона не мала. Лише матеріальна допомога її доньки дозволили придбати необхідні ліки, оплатити операції, тощо.

Відповідач ОСОБА_2 до середини липня 2009 року частково відшкодовував завдану позивачу матеріальну шкоду, виплативши під розписку у червні 2009 року 3000,00 дол. США та в середині липня 2009 року 1400,00 дол. США, а разом 4400,00 дол. США.

З другої половини липня 2009 року відповідач категорично відмовився оплачувати ліки та медичні процедури позивача, почав уникати зустрічей та телефонних переговорів, а у судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи відносно нього зазначив, що лише на підставі рішення суду буде сплачувати кошти. Щодо відшкодування моральної шкоди зазначив, що він також постраждав та 4400,00 дол. США, які були виплачені позивачу є великою сумою, а ОСОБА_1 просто бажає заробити на ньому.

Таким чином, за завдану позивачу пряму матеріальну шкоду здоровю за період з 17.05.2009 року по середину липня 2009 року відповідач ОСОБА_2 розрахувався повністю.

В той же час, згідно Консультативного висновку Київської міської клінічної лікарні №7 від 27.08.2009 року позивачу рекомендовано чергове оперативне втручання, видалення апарату зовнішньої фіксації з наступним накладанням гипсової повязки строком на 2 місяці.

Отже, лікування позивача не завершено, необхідно розробляти суглоби, які через перенесену травму втратили рухливість, що може призвести до повної нерухомості правої кінцівки та інвалідності на все життя.

З середини липня 2009 року позивач витратила на необхідні медикаменти та медичні процедури 46905,92 грн.

Відповідно до страхового полісу №ВС/1926500 15.05.2009 року відповідачем ОСОБА_2 був укладений з ЗАТ «УСК «Княжа» договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Термін дії вказаного страхового полісу був визначений з 16.05.2009 року на дванадцять місяців та передбачав ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю в розмірі 51000,00 грн. на одного потерпілого.

01.06.2009 року позивач звернулася до ЗАТ «УСК «Княжа» з письмовою заявою про виплату відшкодування за збитки, завдані здоровю. На цю заяву вона отримала усну відповідь про те, що лише на підставі рішення суду страхова компанія може проводити відповідні виплати.

Вважає, що ЗАТ «УСК «Княжа» повинна відшкодувати їй матеріальну шкоду, заподіяну її здоров'ю у результаті дорожньо-транспортної пригоди, пов'язану, зокрема, з лікуванням, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5% ліміту відповідальності.

Окрім завданої матеріальної шкоди неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу завдано і моральну шкоду у 100000,00 грн., яка полягала у душевних та фізичних стражданнях у звязку з каліцтвом завданим внаслідок ДТП.

Виходячи з тяжкого ступеня завданих тілесних ушкоджень, їх характеру, а також наслідків на все життя, вважає, що розмір завданої моральної шкоди є розумним і справедливим.

На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просила стягнути з ЗАТ «УСК «Княжа» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої їй у результаті ДТП матеріальної шкоди здоров'ю в сумі 46905,92 грн. та 2550,00 грн. моральної шкоди в порядку виконання договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 15.05.2009 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «УСК «Княжа», про що було видано страховий поліс №ВС/1926500.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, відшкодування завданої їй у результаті ДТП моральної шкоди в сумі 97450,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительки підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що ним витрачено на лікування, ліки та інші потреби 5600,00 доларів США, що еквівалентно 44800,00 грн.

Вважає, що ЗАТ «УСК «Княжа» (ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп) повинна виплатити матеріальне відшкодування позивачу за шкоду заподіяну внаслідок ДТП.

Крім того, розмір моральної шкоди значно завищений позивачем та є необґрунтований.

На підставі вищевикладеного просив у позові відмовити.

В судовому засіданні було проведено заміну відповідача ЗАТ «УСК «Княжа» на належного «ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Представник відповідача ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, 17.05.2009 року приблизно о 15.15 год., керуючи технічно справним засобом підвищеної небезпеки, а саме автомобілем «Сузукі» д.н. НОМЕР_1 рухався по сухій проїздній частині вул. Антонова в м. Києві з боку вул. Ушинського в напрямку вул. Волинської. Підїхавши в цей час до перехрестя вулиці Антонова з вулицею Волинською ОСОБА_2 почав виконувати маневр повороту праворуч на вул. Волинську.

Під час руху ОСОБА_2, порушуючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3.(б), 2.3.(д), 2.3.(є), 10.1, 12.1, 12.3 ПДР України, не впорався з керуванням свого автомобіля і на ділянці з необмеженою оглядовістю виїхавши на тротуар скоїв наїзд на опору дорожнього знаку та на пішохода ОСОБА_1, яка внаслідок цього отримала тілесні ушкодження.

Позивач з місця пригоди була госпіталізована каретою швидкої допомоги до Київської міської клінічної лікарні №7.

Відповідно до виписки з історії хвороби стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні №7 ОСОБА_1 була госпіталізована 17.05.2009 року з діагнозом: ЗЧМТ - струс головного мозку, відкритий оскольчатий перелом нижньої третини правої гомілки, забій поперекової області, забій правої нирки.

За даним фактом відносно відповідача ОСОБА_2 25.05.2009 року СВ Соломянського РУ ГУ МВС України в м. Києві була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 286 КК України, що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи від 25.05.2009 року.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1164/Е від 10.07.2009 року ОСОБА_1 поступила до стаціонару 17.05.2009 року з наступними пошкодженнями: поширена скальпована рана нижньої третини правої гомілки з наявністю уламку великогомілкової кістки, переломових дистальної третини діафізів кісток правої гомілки з розходженням уламків відкритий перелом діафізів правої великогомілкової та малогомілкової кісток. За даним висновком експертизи локалізація та морфологія зазначених пошкоджень свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом, могли утворитися при транспортній травмі 17.05.2009 року і за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

За даних обставин дії відповідача ОСОБА_2 були перекваліфіковані на ст. 286 ч. 2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли ОСОБА_1 тяжкого тілесного ушкодження, скоїв злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України.

Згідно вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і призначено йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання в частині позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом вказаного іспитового строку не вчинить злочину і буде виконувати покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 КК України зобовязано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишено без змін підписку про невиїзд з місця проживання до вступу вироку в законну силу.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2010 року вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 15.09.2009 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни, а подану на вказаний вирок представником потерпілої ОСОБА_5 апеляцію без задоволення.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_2 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керував автомобілем «Сузукі» д.н. НОМЕР_1, внаслідок чого позивач отримала тілесні ушкодження та понесла значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП.

Встановлено, що ОСОБА_1 перенесла дві операції, внаслідок чого лікарям вдалося зберегти праву гомілку і питання про ампутацію відпало.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, вищевказані операції позивача та її лікування були проведенні за кошти доньки позивача.

Відповідач ОСОБА_2 до середини липня 2009 року частково відшкодовував завдану позивачу матеріальну шкоду, виплативши їй під розписку у червні 2009 року 3000,00 дол. США та в середині липня 2009 року 1400,00 дол. США, а разом 4400,00 дол. США.

Встановлено, що з другої половини липня 2009 року ОСОБА_2 відмовився оплачувати ліки та медичні процедури позивача, почав уникати зустрічей та телефонних переговорів.

Таким чином, за завдану позивачу матеріальну шкоду здоровю за період з 17.05.2009 року по середину липня 2009 року відповідач ОСОБА_2 розрахувався частково.

В той же час, згідно консультативного висновку Київської міської клінічної лікарні №7 від 27.08.2009 року позивачу рекомендовано чергове оперативне втручання, видалення апарату зовнішньої фіксації з наступним накладанням гипсової повязки строком на 2 місяці.

Отже, лікування ОСОБА_1 не завершено,

З середини липня 2009 року по червень 2010 року позивач витратила на необхідні медикаменти та медичні процедури 46905,92 грн., що підтверджується копіями чеків та квитанцій (а.с. 75-134).

Згідно ст. 177 ЦК України обєктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема: здоровя, життя.

Відповідно до Конституції України життя і здоровя людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” N 6 від 27.03.92р.:

«Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них».

Згідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Отже, такому обєкту цивільних прав як здоровя позивача була завдана шкода у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1164/Е від 10.07.2009 року перебувають у причинному звязку з ДТП, яке мало місце 17.05.2009 року.

Відповідно до страхового полісу №ВС/1926500 15.05.2009 року між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Термін дії страхового полісу був визначений з 16.05.2009 року на дванадцять місяців та передбачав ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю в розмірі 51000,00 грн. на одного потерпілого.

01.06.2009 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з письмовою заявою про виплату відшкодування за збитки, завдані її здоровю.

ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» усно повідомила позивача про те, що лише на підставі рішення суду страхова компанія може проводити відповідні виплати, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана, зокрема, з лікуванням потерпілого.

Відповідно ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» повинна відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну її здоров'ю у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка пов'язана, зокрема, з її лікуванням в сумі 45705,66 грн.

Окрім завданої матеріальної шкоди неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу було завдано і моральної шкоди, яку позивач оцінює у 100000,00 грн. (97450,00 грн. з ОСОБА_2 та 2550,00 грн. з ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») і яка полягає у наступному:

У ДТП ОСОБА_1 були завдані тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких вона чотири місяці була прикована до лікарняного ліжка і ще два місяці перебувала у гіпсі.

Враховуючи похилий вік позивача, наслідком завданих тілесних ушкоджень є те, що вона фактично до кінця свого життя не зможе відновити свій стан здоровя, оскільки голіностопний суглоб вже обріс зєднувальною тканиною і остаточно втратив рухливість.

Отже, було завдано шкоди здоровю людини, яке проголошено Конституцією України як найвища соціальна цінність.

Виходячи з тяжкого ступеня завданих тілесних ушкоджень та їх характеру, лікування позивача вимагало величезних матеріальних коштів, яких ОСОБА_1 як пенсіонер не мала.

Як вже було встановлено, вище матеріальну допомогу на лікування позивача надавала її донька.

Крім того, з вищевказаних консультативних висновків вбачається, що позивач могла залишитися з ампутованою по коліно правою ногою.

Такі обставини ще більше поглиблювали моральні страждання та переживання позивача, оскільки вона стала відчувати себе матеріальним тягарем для доньки.

Завдані позивачу тілесні ушкодження та їх наслідки порушили звичайний ритм її життя. Вона фактично була позбавлена можливості вільно приймати участь у спілкуванні та вихованні своїх онуків, оскільки була прикута до ліжка.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 5 вказаної Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідач ОСОБА_2 заперечуючи проти позовних вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди, посилався на те, що розмір моральної шкоди необґрунтований та недоведений належними доказами, однак, суд не погоджується з таким твердженням відповідача виходячи з наступного.

В судовому засіданні, судом було розяснено сторонам їх права та обовязки передбаченні ЦПК України.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом заявити клопотання про призначення судово психологічної експертизи, тим самим не довівши ті обставини на які послався як на підставу своїх заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачу була завдана моральна шкода, яка полягала у душевних та фізичних стражданнях у звязку з каліцтвом, яке завдано їй внаслідок ДТП, скоєною відповідачем ОСОБА_2 17.05.2009 року.

При цьому, виходячи з обставин справи суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок ДТП, в сумі 100000,00 грн. значно завищений нею і з ОСОБА_2 та ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума 30000,00 грн.

При цьому, з ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 5% від ліміту (51000,00 грн. = 2550,00 грн.) відповідно до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а з ОСОБА_2 27450,00 грн.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач частково довела ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави суми судового збору 1372,50 грн. (за моральну шкоду), 60 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи та з ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» судовий збір в сумі 584,56 грн. (127,50 грн. за моральну шкоду та 457,06 грн. за матеріальну шкоду) та 60,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Згідно п. 3 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1187 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” N 6 від 27.03.92р., ст.ст. 10, 27, 30, 57-58, 30, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 44 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., ІПН НОМЕР_2, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в сумі 45705,66 грн., моральну шкоду в сумі 2550,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., який проживає за адресою : АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., ІПН НОМЕР_2, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1 моральну шкоду в сумі 27450,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 44 на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 584,56 грн. (127,50 грн. за моральну шкоду та 457,06 грн. за матеріальну шкоду) та витрати за сплату інформаційно технічного забезпечення розгляду справи в сумі 60,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., який проживає за адресою : АДРЕСА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1372,50 грн. та витрати за сплату інформаційно технічного забезпечення розгляду справи в сумі 60,00 грн.

Рішення в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Соломянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя