Постанова № 11342331, 07.09.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

07.09.10                                                                                           Справа № 20/1

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Краєвської М.В.

суддів:                                                                       Галушко Н.А.

                                                                                                     Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Квадрига-4»від 29.04.2010 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2010 р.

у справі № 20/1

за позовом НАК «Надра України», м.Київ

до ТзОВ «Квадрига-4», м.Львів

про стягнення 417189, 24 грн., в т.ч. 239214 грн. основного боргу, 8909, 56 грн. 3 % річних, 43937, 67 грн. інфляційних втрат, 37555, 01 грн. пені, 87573 грн. штрафу, за договором купівлі-продажу частини будівель і споруд

За участю представників сторін:

від позивача –Остимчук О.О. (представник, довіреність від 20.08.2010 р. № 102 у матеріалах справи);

від відповідача –Копитчак Є.І. (представник, довіреність від 21.04.2010 р. б/н у матеріалах справи)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р., 25.05.2010 р., 22.06.2010 р., 06.07.2010 р.

          Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2010 р. у справі № 20/1 (суддя Манюк П.Т.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 239214 грн. основного боргу, 8909, 56 грн. 3 % річних, 43937, 67 грн. інфляційних втрат, 87573 грн. штрафу, 31562, 3 грн. пені за договором купівлі-продажу частини будівель і споруд за підставністю й обгрунтованістю, а в стягненні решти суми пені (5992, 71 грн.) відмовлено в зв»язку з недотриманням порядку нарахування пені, передбаченого п.6 ст.232 ГК України.

          Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав неповного з»ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

          Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що він не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що унеможливило надати пояснення по справі та докази погашення боргу; позовна заява підписана неуповноваженою особою.

У відзиві на апеляційну скаргу, поясненні (запереченні) до клопотання відповідача з приводу пропуску позовної давності щодо стягнення пені та штрафу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у них.

В судовому засіданні 06.07.2010 р. відповідачем подано додаткові письмові пояснення (вх. № 7562), в яких заявлено про пропуск позовної давності щодо стягнення пені та штрафу. Подібне клопотання не заявлялося в суді першої інстанції, оскільки справу розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання.

В судовому засіданні 07.09.2010 р. відповідачем заявлено клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 20/1 (вх. № 9362) до вирішення пов»язаної з нею справи № 11/337, що знаходиться у провадженні Господарського суду міста Києва, за позовом ТзОВ «Квадрига-4» до НАК «Надра України»про тлумачення умов договору купівлі-продажу частини будівель та споруд від 18.09.2008 р., який є підставою позовних вимог у справі № 20/1. Ухвала суду від 20.08.2010 р. про порушення провадження у справі № 11/337 долучена до клопотання.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів відмовила в його задоволенні, оскільки останнє подано всупереч ст.101 ГПК України, воно не заявлялося в суді першої інстанції, так як через півроку після винесення оскаржуваного рішення порушено провадження у справі № 11/337.

Як встановлено судом першої інстанції, 18.09.2008 р. між НАК “Надра України” (продавець за договором, позивач у справі) та ТзОВ “Квадрига-4” (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу частини будівель та споруд, які розташовані по вул.Сколівській, 18 в м.Стрию Львівської обл. (далі - договір) (а.с.45-46).

Згідно з п.1.3 договору продаж предмету останнього здійснюється на підставі протоколу № 451 аукціону від 15.09.2008 р., проведеного ТзОВ «ВІРО»(а.с.47).

Договір нотаріально посвідчений і зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 733.

23.12.2008 р. між сторонами підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна, яке є предметом договору (а.с.16).

Відповідно до п.2.1 договору продаж предмету договору за домовленістю сторін вчиняється за 437865 грн.

Порядок платежів визначений у п.2.2 договору та здійснюється наступним чином:

- 50 % від зазначеної в п.2.1 договору суми (тобто 218932, 5 грн.) підлягає сплаті протягом 27 календарних днів з моменту укладення договору, тобто до 15.10.2008 р.;

- решта суми підлягає сплаті протягом 57 календарних днів з моменту укладення договору, тобто до 14.11.2008 р.

Відповідач свої зобов”язання перед позивачем виконав частково, сплативши тільки 198651 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.52-53).

Таким чином, непогашеною залишається сума основного боргу в розмірі 239214 грн., стягнення якої і є однією з позовних вимог.

На адресу відповідача направлена претензія (а.с.48-51), яка залишена без відповіді.

          Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ «Квадрига-4»слід задоволити частково, рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2010 р. у справі № 20/1 скасувати в частині задоволення позову про стягнення 37555, 01 грн. пені та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

          При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У матеріалах справи відсутні докази проведення ТзОВ «Квадрига-4»повного розрахунку з позивачем згідно з договором в обумовлені останнім строки, відповідач не спростував документально її відсутність як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і при поданні та розгляді апеляційної скарги, не долучивши відповідних платіжних доручень.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 239214 грн. основного боргу є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Пункт 2 статті 625 ЦК України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За весь період прострочення платежів з 15.10.2008 р. по 23.12.2009 р. позивачем нараховано відповідачу 43937, 67 грн. інфляційних втрат і 8909, 56 грн. 3 % річних відповідно до поданого розрахунку (а.с.4-5), що, на думку колегії суддів, господарським судом стягнуто підставно.

Що стосується задоволення позовних вимог про стягнення 37555, 01 грн. пені, 87573 грн. штрафу, то колегія суддів не погоджується з таким висновком Господарського суду Львівської області частково з огляду на наступне.

Згідно з п.3 ст.611 ЦК України одним із правових наслідків порушення зобов”язання є сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов”язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.546 ЦК України виконання зобов”язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Так, пунктом 2.3 договору передбачено, що у разі допущення прострочення платежів за даним договором покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а за прострочення платежів понад 60 календарних днів – штраф у розмірі 20 % від вказаної в п.2.1 договору грошової суми.

Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України скорочена позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з умов п.2.2 договору, позивач про порушення свого права дізнався 15.10.2008 р. (перший транш), коли жодна сума на його рахунок не поступила, як вбачається з банківських виписок (а.с.52-53).

Позивач звернувся з позовом до Господарського суду Львівської області 23.12.2009 р.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою зацікавленої сторони, причому така заява може бути зроблена лише під час розгляду справи до винесення рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколів судових засідань від 20.01.2010 р. (а.с.62), 16.02.2010 р. (а.с.66), відповідач не брав участі в розгляді справи в суді першої інстанції. У матеріалах справи відсутнє поштове повідомлення з підписом про отримання ТзОВ «Квадрига-4»ухвали від 30.12.2009 р. про порушення провадження у справі № 20/1, яка згідно з п.3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. N 75,із змінами і доповненнями, внесеними наказом Вищого господарського суду України від 25.10.2004 р. N 64, надсилається службою діловодства рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а решта процесуальних документів –рекомендованим або простим листом.

В судовому засіданні 06.07.2010 р. відповідачем подано додаткові письмові пояснення (вх. № 7562), в яких заявлено про пропуск позовної давності щодо стягнення пені та штрафу. Подібне клопотання не заявлялося в суді першої інстанції, оскільки справу розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судового засідання, що встановлено вище.

Як прослідковується з матеріалів справи, поважних причин для поновлення строку позовної давності щодо стягнення пені немає. Підстави для поновлення пропущеного строку позовної давності та клопотання позивача щодо його поновлення відсутні.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені з пропуском встановленого ст.258 ЦК України строку спеціальної позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні такої позовної вимоги відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України.

Що стосується штрафу, то позовна давність до вимоги про його стягнення не пропущена з огляду на п.2.3 договору. Так, за прострочення платежів понад 60 календарних днів покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 20 % від вказаної в п.2.1 договору грошової суми. Оскільки останній платіж повинен був бути здійснений до 14.11.2008 р. (так як сплата на суму 150000 грн. проведена тільки 23.12.2008 р., а.с.53), позивач звернувся з позовом до суду 23.12.2009 р., то скорочена позовна давність в один рік не пропущена (14.11.2008 р. + 60 календарних днів). Згідно з розрахунком позовних вимог (а.с.6), який перевірений судами обох інстанцій, до стягнення підлягає сума штрафу в розмірі 87573 грн. (437865 грн. х 20 %).

Покликання апелянта на підписання позовної заяви неуповноваженою особою спростовується наявною в матеріалах справи довіреністю (а.с.54).

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області в частині стягнення пені не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає частковому скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права –пропуску строку позовної давності, а доводи апелянта - частковому задоволенню.

У зв»язку з частковим скасуванням рішення відповідно до п.10 ч.2 ст.105 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснено новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Квадрига-4» задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2010 р. у справі № 20/1 скасувати в частині задоволення позову про стягнення 37555, 01 грн. пені та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ТзОВ «Квадрига-4»(ідентифікаційний код 36026683) на користь НАК «Надра України»(ідентифікаційний код 31169745) 3796, 52 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 214, 76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1898, 26 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                         М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                     Н.А.Галушко

Суддя                                                                                                     Г.В.Орищин