Постанова № 11342035, 22.09.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2010 року Справа № 18/134-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Пруднікова В.В., Науменка І.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Олейніков Є.М., довіреність № 80 від 19.07.2010 року, представник;

від відповідача: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд”, м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010р. у справі № 18/134-10

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз”, м.Одеса

до: товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд”, м.Кривий Ріг

про розірвання договору фінансового лізингу, повернення майна та стягнення 116131,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз”, м.Одеса звернулося з позовом в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд”, м.Кривий Ріг про розірвання договору фінансового лізингу № 1505/139 від 15.05.2008 року, стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів у сумі 102 559, 76 грн. та неустойки у сумі 13 571, 98 грн., а також про повернення майна, переданого за договором фінансового лізингу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року по справі № 18/134-10 (суддя Петрова В.І.) позовні вимоги задоволені повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суд послався на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу від 15.05.2008 року № 1505/139 по сплаті лізингових платежів.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення змінити, а саме: задовольнити позовні вимоги частково у сумі 80 559, 76 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, у сумі 13 571, 98 грн. неустойки, в решті вимог відмовити, посилаючись на наступні обставини.

Справу розглянуто за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про місце засідання суду.

Позивачем в позовній заяві невірно вказане місцезнаходження відповідача.

Суд не з`ясував причину нез`явлення відповідача та неподання витребуваних доказів, що призвело до порушення норм процесуального права.

13.07.2010 року відповідачем була частково сплачена заборгованість за лізинговими платежами у сумі 22 000 грн., отже на день прийняття рішення заборгованість відповідача відповідно складала 80 559, 76 грн.

Позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

15.05.2008 року між сторонами по справі укладено договір фінансового лізингу № 1505/139 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого лізингодавець, згідно заявки лізингоодержувача на одержання майна в лізинг № 1505/139 від 15.05.2008 року, зобов’язався придбати у третьої особи та передати у фінансовий лізинг лізингоодержувачу майно, зазначене в специфікації - навантажувач Changlin мод. ZL 50H з двигуном licensed CAT3306 (серійні номери 5071023, 5071024) у кількості 2-х одиниць, загальною вартістю 800000, 00 грн. з ПДВ, а лізингоодержувач зобов’язався сплатити за це лізингові платежі, на умовах даного договору.

Строк лізингу становить 36 місяців з дня підписання акта прийому-передачі об`єкта лізингу трок лізингу може бути змінений тільки за згодою сторін, або у випадку зміни „Графіка оплати лізингових платежів” (додаток № 4). Закінчення строку лізингу вважається наступний день після оплати останнього лізингового платежу згідно додатку № 4 та повернення лізингоодержувачем об’єкта лізингу або викупу об’єкта лізингу (п.1.3 Договору).

На виконання умов вказаного Договору позивач придбав у дочірнього підприємства “БАМ-Україна” 2 навантажувачі Changlin моделі ZL 50H з двигуном licensed CAT3306 (серійні номери 5071023, 5071024) (а.с.40-47) та передав вказане майно відповідачу за актом прийому-передачі від 26.05.2008 року (а.с.39).

Як вбачається з матеріалів справи, під час експлуатації навантажувача Changlin моделі ZL 50H з двигуном licensed CAT3306 серійній номер 5071024 було виявлено заводський дефект та згідно до акту заміну об`єкта лізингу від 03.07.2008 року позивач передав відповідачу замість зазначеного дефектного навантажувача навантажувач Changlin моделі ZL 50H з двигуном licensed CAT3306 серійній номер 5071025 (а.с.38).

Відповідно до п.4.3 Договору розмір, строки, порядок оплати лізингоодержувачем основних лізингових платежів встановлюються в додатку № 4 і можуть бути змінені згідно з умовами договору або за згодою сторін.

Відповідно до додатку № 4 до договору відповідач зобов’язався сплачувати лізингові платежі на підставі графіку (а.с.32-35), затвердженого сторонами договору. крім того, пунктом 7.2.2 Договору сторони узгодили, що лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі, згідно до умов договору.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на 14.04.2010 року заборгованість відповідача по лізинговим платежам складає 102 559, 76 грн.

Враховуючи викладене і те, що відповідачем не надано доказів своєчасної оплати наведеної заборгованості, судова колегія вважає такою, що підлягає задоволенню, вимогу про стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів у сумі 102 559, 76 грн.

Доводи скаржника про те, що 13.07.2010 року (у день прийняття рішення судом першої інстанції) ним було сплачено 22 000 грн. лізингових платежів, й отже рішення суду першої інстанції підлягає зміні –заборгованість відповідно складає 80 559, 76 грн., не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання від 13.07.2010 року час закінчення судового засідання 11:20 (а.с.55), а надана скаржником копія квитанції про сплату лізингового платежу у сумі 22 000 грн. свідчить про оплату такого платежу 13.07.2010 року о 12:10, тобто після оголошення рішення судом першої інстанції.

Згідно до п.15.2. Договору за несвоєчасну сплату лізингових платежів лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, з наступного дня за днем сплати поточного лізингового платежу, вказаного в додатку № 4 або в рахунку на оплату додаткового лізингового платежу, по день оплати включно, а також в повному обсязі компенсувати збитки, завдані лізингодавцю у зв’язку з несвоєчасним внесенням лізингових платежів.

Враховуючи наведене і те, що відповідачем не надано доказів своєчасної оплати лізингових платежів відповідно до графіку, ретельно перевіривши розрахунок позовних вимог в частині стягнення неустойки, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 13 571, 98 грн.

Згідно до п.4 ч.1 ст.10 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Пунктами 6.4, 6.5 Договору сторони передбачили, що лізингодавець не має права розірвати або призупинити даний договір по будь-яким причинам, крім випадків узгоджених сторонами. Лізингодавець не має права розірвати або призупинити даний Договір на протязі того часу, поки лізингоотримувач виконує свої зобов`язання за даним Договором.

За умовами ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 15.7.3 Договору позивач має право в односторонньому порядку достроково припинити дію цього договору з письмовим повідомленням відповідача і повернути об’єкт лізингу, якщо лізингоодержувач не здійснює оплату лізингодавцеві лізингових платежів протягом 14-ти днів після настання строку їх оплати, згідно додатку № 4 до Договору або рахункам на оплату додаткових лізингових платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 08.12.2009 року за вих.№ 0004/09-С звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості по лізинговим платежам, пені та про повернення наданого у лізинг майна, який отриманий представником відповідача Гавриленковим С.В. 09.12.2009 року (а.с.54).

В силу положень ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Колегія суддів вважає, що оскільки позивач у листі від 08.12.2009 року вих.№ 0004/09-С не звернувся до відповідача про розірвання договору в порядку п.15.7.3 Договору, якою передбачено право лізингодавця в односторонньому порядку достроково припинити дію договору з письмовим повідомленням лізингоодержувача, то суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог про розірвання Договору.

Враховуючи викладене та положення ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", відповідно до якої лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів, та оскільки докази повернення позивачу об`єкту лізингу відсутні в матеріалах справи, судова колегія вважає такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про повернення майна, переданого за Договором, а саме: 2 навантажувачі Changlin моделі ZL 50H з двигуном licensed CAT3306 (серійні номери 5071023, 5071025).

При цьому судова колегія зауважує, що згідно з п.2 ч.1 ст.55 Господарського процесуального кодексу України у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна, що витребується.

В матеріалах справи відсутні докази оплати державного мита за вимогою про повернення майна, переданого за Договором; позивач оплатив державне мито у сумі 85 грн. (за вимогою про розірвання договору) та 1161, 35 грн. (за вимогою про стягнення 116 131, 74 грн.) (а.с.15-16).

Оскільки загальна вартість 2 навантажувачів Changlin моделі ZL 50H з двигуном licensed CAT3306 (серійні номери 5071023, 5071025) складає 800 000 грн., отже, державне мито за розгляд справи в суді першої інстанції за даною вимогою складає 8000 грн., у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.

Щодо доводів скаржника про те, що позивачем в позовній заяві невірно вказане місцезнаходження відповідача, то останні до уваги судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки зазначена в позовній заяві адреса відповідача –50099, м.Кривий Ріг, пр.Карла Маркса, 30 –вказана як юридична адреса товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд” (відповідача по справі) у договорі фінансового лізингу № 1505/1139 від 15.05.2008 року, який підписаний та скріплений печаткою відповідача (а.с.19, 29).

Доводи скаржника про те, що справу розглянуто за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про місце засідання суду, не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки відповідач за вих.№ 17 від 09.07.2010 року направив клопотання до суду про відкладення розгляду справи, в якому вказав про призначення справи до розгляду 13.07.2010 року о 11-00 год., отже, ще 09.07.2010 року скаржник знав про місце та час призначення судового засідання (а.с.53).

Також не приймаються до уваги і доводи скаржника про те, що суд не з`ясував причину нез`явлення відповідача та неподання витребуваних доказів, що, на думку скаржника, призвело до порушення норм процесуального права, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження причин неявки в судове засідання 13.07.2010 року, як і не надано доказів перешкоджання судом першої інстанції в поданні відповідачем будь-яких доказів по справі.

Враховуючи вище викладене , рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року по справі № 18/134-10 підлягає зміні в частині розподілу судових витрат.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Підряд”, м.Кривий Ріг –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2010 року по справі № 18/134-10 –змінити.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Підряд”, м. Кривий Ріг на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „Ленд-ліз”, м. Одеса 102559,76 грн. - заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 1505/139 від 15.05.2008 року, 13571,98 грн. –неустойки, 9246, 32 грн. - державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Розірвати договір фінансового лізингу № 1505/139 від 15.05.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „Ленд-ліз”, м.Одеса та товариством з обмеженою відповідальністю „Підряд”, м.Кривий Ріг.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „Підряд”, м. Кривий Ріг повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Універсальна лізингова компанія „Ленд-ліз”, м. Одеса раніше передане йому майно за договором фінансового лізингу № 1505/139 від 15.05.2008 року, а саме: два фронтальні навантажувачі ZL 50H, серійні номера 5071023 та 5071025, 2008 року випуску, загальною вартістю 800000, 00 грн. з ПДВ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-ліз", м. Одеса в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31118095700005) держмито у сумі 8000 грн., видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Підряд”, м. Кривий Ріг в доход держбюджету Управління Держказначейства у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Днiпропетровськiй областi, ЄДРПОУ 24245686, МФО 805012, р/р 31119095700004) державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі у сумі 4 470, 66 грн., видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя В.В.Прудніков

Суддя І.М.Науменко

Повний текст постанови підписаний 23.09.2010 року.