Рішення № 11341828, 13.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2010 року                                                                      Справа №08/1540

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –Самсоненко Р.В. - представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-

металургійна компанія”

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсейф”

про стягнення 55297,79 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія» звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсейф” про стягнення 55297,79 грн. в тому числі: 54797,86 грн. заборгованості, 499 грн. 93 коп. -3% річних та відшкодування в зв’язку з цим державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Ухвалою від 04.08.2010 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні 16.08.2010. За клопотанням відповідача в судовому засіданні 16.08.2010 розгляд справи відкладався в зв’язку з відпусткою директора ТОВ «Укрсейф».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.

          Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, письмовий відзив на позовну заяву не подав. Із поданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що відповідач по справі, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрсейф», включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа, ідентифікаційний код якого 33283318, місцезнаходженням відповідача за даними ЄДР: 19800, Черкаська область, Драбівський район, смт. Драбів, вул. Васильченка, буд. 73, тобто адреса, яка вказана позивачем у позовній заяві і на яку господарським судом Черкаської області надсилались відповідачу ухвали від 04.08.2010 про порушення провадження у справі та від 16.08.2010 про відкладення розгляду справи.

          З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся судом про дати судових засідань по справі, час і місце їх проведення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

17 жовтня 2008 року згідно видаткової накладної №ЧФ0000273 відкрите акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія»передало товариству з обмеженою відповідальністю «Укрсейф» металопродукцію на суму 68385,26 грн.

З метою отримання оплати за поставлену продукцію Позивачем на адресу Відповідача 30 червня 2009 була направлена вимога за №79 про здійснення оплати заборгованості в сумі 68385,26 грн.

За поставлену металопродукцію відповідач розрахувався частково в сумі 13685,24 грн.

На день звернення позивача з позовом заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 54797,86 грн.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов’язань стало правовою підставою для звернення до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до частково задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач зобов’язався передати відповідачу металопродукцію.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, відкрите акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія»поставило товариству з обмеженою відповідальністю «Укрсейф» металопродукцію, на загальну суму 68385,26 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЧФ -0000273 від 17.10.2008 року , рахунком-фактурою № ЧФ-0000208 від 17.10.2008 року та довіреністю ЯПИ №633134/43 від 17.10.27 року, а ТОВ «Укрсейф»прийняло її, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Судом встановлено, що 30.06.2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога за №79 (а.с.33-34), що підтверджується квитанцією (а.с.35), з вимогою сплатити заборгованість в сумі 68385,26 грн. В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов’язання відповідача щодо оплати позивачу за поставлений товар настав з моменту направлення цієї претензії, тобто з 30.06.2009 року, а через сім днів у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за поставлені матеріальні цінності.

Проте, як встановлено судом, відповідач розрахувався з позивачем лише в сумі 13685,24 грн. (виписки з банку (а.с.39-44) і свого обов’язку щодо повної оплати вартості товару не виконав і станом на 14.06.2010 заборгованість по розрахунку позивача складала 54700,86 грн. (При підрахунку суми заборгованості позивачем допущено арифметичну помилку на суму 97,84 грн.)

Позивачем у судовому засіданні повідомлено, що 11.08.2010, тобто після подання позовної заяви до господарського суду, відповідач сплатив частину боргу в сумі 2 000 грн.

З огляду на викладене, в частині вимоги про стягнення 2 000 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовної вимоги.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 52700,02 грн.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вищезазначених положень законодавства нараховано, та підлягає до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 499,93 грн., нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 552,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсейф», (вул. Васильченка, буд. 73, смт. Драбів, Драбівський район, Черкаська область, код 33283318) на користь відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»(м. Київ, вул. Баренбойма, буд. 1, код 25412086) –52700,02 грн. заборгованості, 499,93 грн. трьох процентів річних, 552,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В частині стягнення 2 000 грн. - припинити провадження.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено 16.09.2010