Рішення № 11341825, 16.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 рокуСправа №16/1560

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М., з секретарем Волна С.В. за участю представників сторін:

позивача: Коваленко С.О. -за довіреністю у справі;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" до фізичної особи-суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 25 052,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 25 052,82 грн. з яких: 24 165,00 грн. основного боргу, 762,69 грн. пені та 125,13 грн. 3% річних на підставі договору № 103 від 23 квітня 2009 року, укладеного між сторонами. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

23 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено договір № 103 ( а.с. 10) у відповідності до умов якого позивач (постачальник) зобовязався поставить кондитерські вироби і відповідні до них документи у власність відповідача (покупця), а відповідач зобовязується прийняти та оплатити на умовах даного договору.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору № 103 від 23.04.09 р. позивач поставив відповідачу кондитерські вироби на загальну суму 24 165,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00000171 від 11.05.10 р. (а.с. 14)

та довіреністю серії НОМЕР_2 від 21.05.10р. на ім'я ОСОБА_2 ( а.с.15).

Заперечень проти неотримання товару чи його неналежної якості відповідач суду не надав.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 4.2. договору встановили, що оплата поставленого постачальником ( позивачем) товару здійснюється покупцем ( відповідачем) на протязі 21 календарного дня з моменту переходу права власності на відвантажений товар, а у відповідності з п. 3.4 договору право власності на товар до покупця (відповідача) переходить у момент поставлення відмітки останнього на товарно-транспортній накладній.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковій накладній від 11.05.2010 року до 02.06.2010 року.

Станом на час пред'явлення позову строк розрахунку є таким, що настав.

За доводами позивача, заборгованість відповідача становить 24 165,00 грн. за видатковою накладною № А-00000171 від 11.05.10 р. на поставку кондитерських виробів. Борг відповідачем не сплачено.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача у примусовому порядку підлягає до стягнення борг за отримані кондитерські вироби в загальній сумі 24 165,00 грн.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

П. 6.2.2. договору сторонами обумовлено обов'язок відповідача сплатити 3% річних з простроченої суми.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.2.1 договору, згідно з яким за порушення строків оплати, передбачених цим договором, позивач сплачує відповідачу пеню з розрахунку 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період нарахування.

Умова договору про пеню є правомірною, оскільки при нарахуванні пені необхідно враховувати вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” згідно з якою розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічний припис містить і пункт 2 статті 343 Господарського кодексу України, згідно з яким платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 762,69 грн. за період з 02.06.2010 року по 03.08.2010 року (а.с. 17). Розрахунок пені зроблено вірно та без перевищення розміру подвійної облікової ставки НБУ, доказів проведення розрахунку за пенею відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача належить 762,69 грн. пені за прострочення розрахунків за договором між сторонами.

Позивач також просить стягнути з відповідача 125,13 грн. 3% процентів річних з суми боргу за поставлені кондитерські вироби за період з 02.06.2010 року по 03.08.2010 року. Розрахунок процентів річних зроблено вірно та у відповідності до умов договору.

Доказів проведення розрахунку за процентами річних відповідач суду не надав, а тому для примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 125,13 грн. боргу за процентами річних.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав. Правомірність позовних вимог позивачем доведена та підтверджена матеріалами справи.

На підставі викладеного, до примусового стягнення з відповідача належать 24 165,00 грн. заборгованості за поставку кондитерських виробів на підставі договору № 103 від 23.04.2009 року, 762,69 грн. пені та 125,13 грн. 3х% річних.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню в повному розмірі державне мито в сумі 251,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Керуючись статтями 49, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 скл. 19/о на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал", ідентифікаційний код 32713909, м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 113-а -- 24 165,00 грн. заборгованості за поставку кондитерських виробів на підставі договору № 103 від 23.04.2009 року, 762,69 грн. пені та 125,13 грн. 3х% річних, 251,00 грн. на відшкодування державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських