Рішення № 11341467, 14.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2010 р. Справа № 58/150-10

вх. № 6019/3-58

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - - Молочко Н.Г., довіреність № 1163 від 03.03.2010 року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 5402,54 грн. та зобов'язання передати місце

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 5402,54 грн., у тому числі 848,45 грн. боргу, 185,04 грн. пені, 4369,05 грн. неустойки за прострочення повернення місця, за договором № 8031 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій, укладеним між сторонами 02.10.2008 року, та зобов'язати відповідача повернути позивачеві на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою: АДРЕСА_2.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень, вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02.10.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 8031 про надання в користування місць, що знаходяться в комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (далі - договір). Відповідно до умов договору та Акту прийому-передачі від 02.10.2008 року до договору, позивач надав в користування відповідачу місця, що знаходяться в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій - щит стаціонарний (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_2; щит стаціонарний - (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_4, щит стаціонарний - (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_3 строком з 02 жовтня 2008 року по 30 червня 2009 року (п 1.4 договору).

На підставі довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 02.10.2008 р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: щит стаціонарний (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_2 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

На підставі довідки відділу реклами управління містобудування та архітектури про встановлення пріоритету від 02.10.2008 р. відповідачу було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції: щит стаціонарний - (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_3 на три місяці до отримання дозволу на її розміщення.

17.12.2008 року на підставі рішення виконкому ХМР № 820 " Про надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами" від 17.10.2008 року відповідач отримав дозвіл на розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.п. З.4.6., 4.1., 4.5 договору та додатку № 1 до договору № 8031 від 0210.06.2008 року відповідач зобов'язався кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 513,21 грн., у т.ч. ПДВ 20% .

Згідно з п.4.2 договору № 8031 від 02.10.2008 р. з дня укладення цього договору і до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на спеціальних конструкціях, які встановлюються на місцях, наданих за договором (в період дії пріоритету на місце) "Користувач" щомісячно вносить плату за користування зазначеними місцями у розмірі 25% від суми, передбаченої п.4.1 цього договору , що складає 128,30 грн., у т. ч. ПДВ 20%.

07.01.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору № 8031 від 02.10.2008 року, відповідно до умов якої, виключено з переліку місць, які надаються користувачу для розташування спеціальних конструкцій та розміру плати за їх користування наступні місця: щит стаціонарний - (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_4, щит стаціонарний - (1,20х1,80х2) за адресою: АДРЕСА_3, а також відповідно до п.2 даної угоди з 08.01.2009 року розмір плати за користування всіма місцями, що надані в користування, складає - 171,07 грн.

Проте, відповідач порушив своє зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надане в користування місце, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 848,45 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за несплату або несвоєчасну сплату відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобовязання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 185,04 грн.

27.01.2009 року Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення №7038 (вих.№ 477) з вимогою погасити заборгованість, яка виникла за Договором №8031 від 02.10.08р.

Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1. Договору №8031 від 02.10.08 р.: «договір припиняє свою дію, якщо «Користувач» не платить, несвоєчасно або в неповному обсязі вносить платежі за користування місцями, передбаченими розділом 4 цього Договору».

Відповідно до абз.1 п.8.2. Договору №8031 від 02.10.08р.: « У разі припинення дії цього Договору на підставах, передбачених підпунктами 8.1.2., 8.1.3., 8.1.8. пункту 8.1. розділу 8 цього Договору, він вважається таким, що припинив свою дію через 10 днів з дати відправлення(за допомогою поштового зв'язку) письмового повідомлення «Користувачу» про припинення дії Договору (або його частини), при цьому «КП» залишає за собою право відкликати своє погодження у дозволі на розміщення зовнішньої реклами».

24.02.2009р. Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення (вих.№938) про припинення дії Договору №8031 від 02.10.08р. через десять днів з дати відправлення даного письмового повідомлення.

Таким чином, станом на 08.03.2009р. Договір №8031 від 02.10.2008р. вважається таким, що припинив свою дію.

Крім того, відповідно до п.5.1. Договору №8031 від 02.10.2008р.:„Протягом семи календарних днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3. Договору, „Користувач" зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх „КП". Повернення місць, наданих в користування, здійснюється „Користувачем" на підставі Актів прийому-передачі, які складаються „Користувачем" та підписуються уповноваженими представниками „КП" та „Користувача".

Відповідно до п.5.2 Договору №8031 від 02.10.08р: „Місця вважаються фактично повернутими „КП" з моменту підписання Актів прийому-передачі".

Відповідно до п. 6.2. Договору №8031 від 02.10.2008р.: „У разі прострочення повернення місць, наданих у користування, «Користувач» сплачує „КП" неустойку у розмірі 7% від розміру плати за використання місць (ПДВ), встановленої Додатком №1 цього Договору, за кожен день прострочення виконання зобов'язання щодо повернення місць за цим Договором. Таким чином, відповідно до умов Договору, з 16 березня 2009р. на Відповідача нараховується неустойка за кожний день затримки повернення місця, яка складає - 4369 грн. 05 коп.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4396,05 грн. неустойки за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу за договором №8031 від 02.10.2008 року з 16 березня 2009 року., обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, відповідачем не надано відповідних доказів, які б спростовували вимоги позивача, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить зобов"язати відповідача повернути йому за актом приймання-передачі місце для розміщення спеціальної конструкції, розташоване за адресою: м.Харків, б-р Б. Хмельницького, 9 - вул. Академіка Філіпова.

Судом було встановлено, що станом на 08 березня 2009 року Договір № 8031 від 02 жовтня 2008 року припинив свою дію.

Згідно пункту 5.1 Договору № 8031 від 02 жовтня 2008 року протягом 7-ми днів після припинення дії Договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1, 8.3 Договору "Користувач" зобов*язаний звільнити надані в користування місця і передати їх позивачу. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється "Користувачем" на підставі Актів прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками позивача та "Користувача".

Відповідно пункту 5.2 Договору № 8031 від 02 жовтня 2008 року місця вважаються фактично повернутими позивачу з моменту підписання Актів прийому-передачі.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав обов"язку з повернення місць для розміщення спеціальних конструкцій, матеріали справи також не містять доказів повернення позивачеві згаданих місць.

Враховуючи те, що відповідач не виконав свого обов"язку з повернення позивачеві місця для розміщення спеціальної конструкції, суд вважає позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача повернути згадане місце правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., у разі задоволення позовних вимог, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 256, 258, 261, 526, 530, 611, 623, Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (61024, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р 2600030114375 в АТ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) 848,45 грн. заборгованості за щомісячне користування місцем за договором № 8031 від 02.10.2008 року, 4369,05 грн. неустойки за прострочення повернення місця за договором № 8031 від 02.10.2008 року.; 185,04 грн.- пені за неповну сплату платежів за договором № 8031 від 02.10.2008 року, 187,00 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов*язати відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2, (61024, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) повернути позивачу - Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, розрахунковий рахунок 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота", м. Харків, МФО 351931, код ЄДРПОУ 32135675) на підставі Акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м.Харків, б-р Б. Хмельницького, 9 - вул. Академіка Філіпова.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 15.09.20010 року